Вибори нічого не вирішуватимуть і так. Але команду “Боятися!” вже всі почули

До проявів сучасної цивілізації (у т.ч. і до виборів) потрібно ставитися як до представника “канадської фірми” – брати “подарунок”, щиро дякувати, розвертатися і швидко тікати... Будь-які пояснення навздогін не матимуть жодного сенсу. Адже подарунок – він і для “зулусів” подарунок!...
(с) “Високий Вал”

Психічно здорова людина, як правило, все знає і розуміє задовго до “свята волевиявлення”. У нашому випадку це середньостатистичний цинік, який одного разу у своєму житті вже перевірив на собі твердження “ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ Є НАРОД”. Тому для нього вибір між існуючими “етикетками” – це вибір між Шаріковим і Швондєром. Для одного “Ш” потрібна легітимність, для іншого “Ш” – мученики-ідіоти. Знаючи, що насправді він “ніяке не джерело”, наш ідеальний герой витрачає на вибори рівно 30 хвилин на 5 років: дійти до дільниці, дорогою поміркувати яким чином ці 5 років (а не останній місяць) відбилися на його кишені і власному відображенні у дзеркалі, взяти бюлетень, скрутити “дулю”, зайти у буфет... і всі наступні 5 років займатися саботажем віртуальної дійсності. На жаль, “ідеальних” майже не залишилося. Існують лише поодинокі аматори політично чесних текстів:

• МАССОВОЕ ПОМЕШАТЕЛЬСТВО КАК СИМПТОМ ПРИБЛИЖАЮЩЕГОСЯ ОДИНОЧНОГО

• ПРЕДВЫБОРНАЯ ИНТУИЦИЯ: ДЕТСКИЙ ЛЕПЕТ

• Народ, который не смеется

• ВОЙНА С ГРАБЛЯМИ