Останнє оновлення: 14:42 неділя, 29 січня
Суспільство
Ви знаходитесь: Пригоди / Розваги / "Тихе полювання" на Чернігівщині: в чому небезпека та чим замінити такий відпочинок
Тихе полювання на Чернігівщині: в чому небезпека та чим замінити такий відпочинок

"Тихе полювання" на Чернігівщині: в чому небезпека та чим замінити такий відпочинок

Цієї пори на Чернігівщині зазвичай у розпалі сезон грибів, але цьогоріч діє заборона відвідувати ліси. Що ж роблять місцеві грибники? Деякі ходять і збирають. Як убезпечити любителів "тихого полювання" та чим замінити такий відпочинок – про це говорили у передачі "Праймвечір. Акценти" в ефірі Українського Радіо "Чернігівська хвиля".

-  Чому небезпечно ходити до лісу?

"По-перше, в лісових масивах і на складних ділянках є такі місця, де дороги, проходи мінувалися підрозділами збройних сил. Для того, щоб ворог не міг потрапити на нашу територію. І таких місць дуже багато. А ще є розтяжки, які встановлювались проти піхоти, диверсантів і інше. Дуже багато залишків після збиття дронів, ракет, тобто можна натрапити і на касетні елементи", – пояснює речник ГУ ДСНС в області Олександр Івченко.

За його словами, окрім того, можна натрапити на протитанкові міни, як це не один раз було у нашій області.

"Лісники виїхали (не по гриби): один раз проїхали – не потрапили на цю міну, другий раз проїхали – вже зачепило, й від машини залишився один моторний відсік, а людей порозривало взагалі".

"Першочергове завдання – це розмінування населених пунктів, доріг державного значення, доріг між населеним пунктами та узбіч. Тобто, до лісових масивів поки ще, поки не буде мирний час, взагалі діло по розмінуванню не дійде. Дуже багато часу буде потрібно, щоб все це обстежити і плюс зняти ті місця, які заміновані спеціально".

 - Чому люди, нехтуючи безпекою, збирають гриби?

Кандидатка психологічних наук, викладачка НУ "Чернігівська політехніка" Ганна Чепурна пояснює, чому люди, нехтують безпекою. Далі – з її слів:

По-перше, це захисна реакція психіки – заперечення: всі ми думаємо, що саме з нами це не станеться.

По-друге, це ще тому, що поріг отієї чутливості у нас достатньо знизився, тобто поняття небезпека в наших умовах набуває іншого сенсу. Тобто людьми, які перебували безпосередньо під обстрілами, людьми, які бачили багато всього страшного, оця табличка "Обережно, міна!" сприймається як дуже-дуже умовна небезпека.

По-третє, є така теорія, що всередині кожної людини сидить дитина. І оця дитина спрямовує нас на ризик.

Окрім того, це може бути якась елементарна відсутність культури у людей і розуміння ситуації безпеки, навіть банально – необізнаність. І ще одне: в нас ще в багатьох залишилось така пострадянська звичка – обійти заборони.

"Оці всі чинники і ще плюс те, що люди хочуть відпочинку (а збирання грибів, як не крути, а створює ілюзію мирного життя), приводить до того, що багато хто не в змозі відмовитись від такої спокуси. Насправді ми не можемо кожного переорієнтувати. Бо це ж не дитина, а доросла людина. І доросла людина має сама нести відповідальність за себе і своє життя, тим більше що є попередження. Отже, коли у вас виникає таке бажання, то слід все-таки вмикати раціональність, думати про наслідки, визначити переваги і недоліки: чи варте воно того, чи ні. Тобто, повернути себе методом аналізу до раціонального, обґрунтованого ставлення і намагатися не обходити заборону", – розповіла Ганна Чепурна.

 - Отруєння грибами

Після вживання піддубовиків сім’я із трьох чоловік із Мени опинилася в лікувальному закладі. Про цей випадок 14 жовтня повідомляє Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України. І зазначає: в Чернігівській області дикорослими грибами отруїлося 11 людей, з них – один помер.

"Стосовно піддубників (піддубовиків) мені траплялося, що так називають декілька видів: вовнянку тонку, вовнянку товсту, дубовика оливково-чорного. Через те, що вони за зовнішнім виглядом дуже схожі (можуть мати колір від оливково-бурого до іржастого або коричневого, окрім того усі вони пластинчасті гриби, тобто за пластинками візуально схожі; крім того, вони різноманітно трапляються однаково в різних місцях: на галявинах, листяні ліси), людини їх можуть плутати. Їстівні чи умовно їстівні? Звичайно, початково інформація була недостатньою про те, як ці гриби впливають на організм людини. На зараз досліджень саме по цих грибах (їх хімічний склад, біохімія, як вони в організмі перетворюються) набагато більше. У 80-х роках минулого століття їх було віднесено до категорії не їстівних, а, наприклад, свинушки тонкі – взагалі це отруйні гриби. Те, що наші бабусі вживали і не травилися, все індивідуально. Кожен організм може по-різному реагувати. Тому я б не радила вживати піддубники. Бо принцип впливу цих грибів на організм – має акумулятивний ефект: якщо перший раз все норм, то за першим і другим разом можуть виникнути проблеми", – пояснює доцентка кафедри екології та охорони природи НУ "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка Світлана Кирієнко.

За її словами, окрім того, це та група грибів, у яких коефіцієнт переходу радіонуклідів і важких металів – доволі високий. Тобто, вони непогано адсорбують і важкі метали, і радіонукліди. Це ще один додатковий мінус, що ці гриби не бажано вживати. Особливо, якщо вони були зібрані біля дороги, кладовища, смітників.

 - Яка може бути альтернатива для грибників?

Про альтернативу для грибників розповів сімейний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Олександр Зленко. Далі – з його слів:

"Одна з причин, чому ми ходимо по гриби, – щоб підняти настрій, а в корені – щоб підвищити серотонін (його ще називають "гормоном щастя"). Замінити емоцію від збирання грибів – по суті дійсно не можна нічим. Похід в ліс, єднання кольорів, запах лісу, запах гриба, і кайф від того, що ти його знайшов, – це все у нас історично присутнє, наші предки займалися збиранням. Але можна спробувати. По-перше, можна поїхати подалі, у ліси, де не було воєнних дій.

Один з важливих факторів, що сприяє підвищенню серотоніну – це свіже повітря і фізичні навантаження. Тому я би радив активізувати прогулянки, можна пробіжки, велопробіжки, ліс замінити парком. Як варіант, можна фотографувати, а потім розглядати фото, і це також буде підвищувати рівень серотоніну в крові, якого у нас не вистачає.

Окрім того, підвищенню серотоніну сприяє здорове харчування: фрукти, овочі. Особливо продукти, які продукти містять триптофан, магній: банани, зелень, індичка, курятина, яйця, горіхи, насіння. І також важлива достатня кількість рідини в організмі.

Не вживати стимулятори нервової системи: алкоголь, цигарки, наркотики – навпаки пригнічують серотонін і призводять до залежності і депресії.

Хронічні захворіння – лікувати загострення, бо це знижує рівень серотоніну.

Позитивно думати (не читати новини, автотренінг), улюблена робота, улюблене заняття (малювання, рукоділля, прибирання, садівництво тощо).

Кому не допомагає все це, відчувається постійна тривога, пригнічений стан, треба звертатися до лікаря, приймати допомогу психолога, психіатра, бо все це може бути наслідками пережитих стресів, що потребує лікування.

"У кожної людини ця заміна може бути своя. Ми маємо отримувати насолоду від теперішнього моменту, бо саме це дає нам сили дочекатися перемоги, дочекатися здоровими і сили допомагати ЗСУ", – підсумовує психолог Ганна Чепурна.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Рятуємося від нападу або Кілька золотих правил безпеки

SVOBODA.FM