Захоплення заручників у суді Чернігова не було!!!

Ха а чи всі йдуть на роботу ризикуючи своїм життям та здоровям? А про цього хлопчину з пораненням в животі скоро забудуть надавши 300гр. допомоги від керівництва МВС. А слідуючий може бути хтось з нас , або наших рідних, але ми знов будем співчувати бідному зловмиснику, якого життя заставило стріляти..

Парадокс українського чиновника.
Кожен сам по собі - чудова і напрочуд розумна людина.
Але, коли збираються всі разом, справи в державі так ведуть, і народ до такого доводять, що тільки диву даєшся...
Невже це одні й ті самі люди? Чи вони тільки вдома, у приватному житті люди? Та коли докеруються до того, що вже не до сміху стає?
---------------------------------------------------------------------------------------------
Цікаво було б почитати звіти "наверх" губернатора, мера, отих "двох генералів", про суспільно-політичну обстановку у місті і області. Їхні інтерв"ю у ЗМІ, на цю ж тему. Та порівняти з реальним життям...
---------------------------------------------------------------------------------------------
Відносно працівників суду. Пригадалася притча про різницю між розумним і мудрим. Так от, розумний знайде вихід з будь-якої складної ситуацї. А мудрий її не допустить.

Предлагаю – неизвестного найти и выдать ему денежное вознаграждение не меньше миллиона купонов, Ярине – как минимум Героя Украины от Ющенко и косу на голову от Юли. Судью Рахманкулову, за пережитое отправить на Канары на полгода за счет бюджета области, генералам – по ящику печенья и по банке варенья, ну, а Мельника понятно – четвертовать (ноги ему и так уже не нужны) и разбросать по разным частям света, что бы другим повадно не было. Инвалидную коляску его забрать (хоть ей уже 17 лет), и Фонд сможет крутануть ее еще не один раз. И вообще, инвалиды, да и все в принципе вокруг уже обнаглели вкрай: «Видите ли, им надоело…». Быдло…
    Ну – ну.… Дождетесь…

Автор версии цитируемой Вами - заместитель председателя Десн. суда. Благодаря ему и секретарю с/з удалось избежать силового развития событий.

Практически все городские СМИ рассказали о первом в городе вооруженном захвате заложника в здании Деснянского районного суда г. Чернигова. Они не очень разнились описанием событий, что, видимо, объяснимо, так как исходным материалом служило интервью начальника областного управления внутренних дел. Хотелось предложить вниманию, еще одну версию, отличную от первой, милицейской. В ниже цитируемом документе есть ряд купюр, связанных с ссылками на конкретные персоналии либо какие-то детали, что не мешает воспринять его как завершенную информацию. Итак, …
"...07.07.2008 ...після 14 год. ...хтось із працівників суду ... повідомив, що була стрілянина у кабінеті судді Рахманкулової І.П. і поранено співробітника міліції. Вирішивши все перевірити на місці, я ...піднявся на другий поверх, де розташований кабінет цієї судді. На поверсі знаходились люди, дещо більше, ніж звично, мабуть, викликані по справах, що розглядались та працівники суду. Щоби потрапити до кабінету судді, із коридору потрібно ввійти до приймальні, а з неї безпосередньо до суддівського кабінету. У приймальні знаходилось десь троє-п'ятеро людей, працівники суду. Двері з приймальні до кабінету Рахманкулової були відкриті і я безперешкодно зайшов до середини, де побачив трьох чоловік. У самому кінці кабінету, напроти вікна, обличчям до входу, стояла суддя, безпосередньо перед тією, спиною до судді, в інвалідному візку сидів чоловік, котрого я не знав, перед тим чоловіком, обличчям до нього, стояла старша секретар суду Ярина О.А., ведучи розмову з незнайомим чоловіком, у подальшому мені стало відоме його прізвище, як - Мельник. У нього на коліні лежала права рука, в якій він тримав предмет, який походив на пістолет, ствол того був спрямований у напрямі входу до кабінету. Ярина відрекомендувала мене Мельникові... Він щось сказав у відповідь, із чого було зрозуміло, що це він збагнув. Ярина продовжила щось говорити, звертаючись до Мельника. Зміст цього зводився до умовляння Мельника відпустити суддю, при цьому Ярина себе називала племінницею тієї, зверталась до його людських почуттів, казала про наявність сім'ї, дітей у судді, призивала того звернути на це увагу.
 Слід зазначити, що таку розмову у формі умовляння Ярина вела з Мельником на протязі майже двох годин, під час перебування поруч із тим. При цьому вона наводила якісь життєві та побутові подробиці, згадувала різні історії, він підтримував ці розмови, особисто вважаю, що у значній мірі саме завдяки цим її розмовам на різні теми був зменшений агресивний та войовничій стан Мельника під кінець розв'язки цієї події.
Перший раз я пробув у кабінеті Рахманкулової протягом декількох хвилин, впевнився, що він дійсно має якусь зброю, що, безумовно, складало загрозу для будь-кого з тих, хто перебував поруч і вийшов, щоби вживати якісь заходи. У коридорі хтось із працівників суду на моє питання пояснив, що до міліції вже зателефонували й повідомили про подію. На другому поверсі знаходився помічник прокурора м. Чернігова Х., який сказав, що він зараз зателефонує ще і до прокуратури міста. Коли я почав спускатися із другого поверху, біля вікна побачив працівника судової міліції, у якого на животі була розстебнута формена сорочка, із під тієї проглядалась майку білого кольору, в нижній частині якої була видна пляма червоного кольору, яка мала форму майже рівного кола, на мій погляд, діаметром 15-20 см. Працівник міліції присів на підвіконня і голосно стогнав, біля нього знаходилось двоє медичних працівників. Співробітник міліції благав тих щось зробити, аби полегшити біль, ті ж казали про необхідність швидкої госпіталізації. В цей час медики підняли нижній край його майки, в нижній частині живота на шкірі чітко проглядалась темна пляма діаметром близько 1 см, крім того, були ще якісь темні сліди, щось подібно до кола більшого діаметра, але я не розглядав. Медичні працівники прямо на підвіконні почали надавати міліціонерові необхідну допомогу. Через відкриті двері приймальної судді М. біло видно, що Х. телефонує, я підійшов туди, почув, що той розмовляє з в.о. прокурора м. Чернігова К. Я теж узяв слухавку і повідомив тому, що ситуація у суді небезпечна, оскільки особою, яка стріляла захоплено двох заручників, крім того, попросив як найшвидше вжити якихось заходів.
Після цього я вирішив знову повернутись до кабінету Рахманкулової і знову таки без жодних перешкод із боку Мельника вільно пройшов туди. З останнім, секретар Ярина продовжувала вести розмову, знову умовляла того відпустити суддю, казала. що переживає за свою "тітку", дітей тієї. Мельник відповідає на це, не погоджуючись, скаржився на те, що не може належним чином вирішити свої питання. Я також долучився до цієї розмови, але про зміну його намірів нічого не свідчило.
Через декілька хвилин я вийшов у коридор, щоби пересвідчитись, чи змінилось щось, але ніяких працівників правоохоронних органів ще не було, втім хтось закричав, що прибула міліції і дійсно з'явилось декілька співробітників міліції. Двоє чи троє у захисній екіпіровці підійшли до дверей, що вели з коридору до приймальні, із тими був і начальник Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України Р. Як мені здалось, ці перші працівники міліції мали намір зразу ж увірватись до кабінету судді, тому я їх попередив, що там були ще людини, а у нападника був пістолет. Знову повернувшись до кабінету судді, я спочатку попросив вийти у коридор М. та ще двох чи трьох жінок, співробітниць суду, які стояли на порозі між кабінетами судді та приймальної, щоби ті не наражались на небезпеку, оскільки з приходом працівників міліції ситуація могла змінитися. Тоді ж я намагався випровадити з кабінету і Ярину, але вона категорично відмовилась, пояснила, що бажає залишитися, а я більше не наполягав. По коридору я ще побачив молоду жінку з двома дітьми віком п'ять – сім років, поруч із тією стояла ще одна жінка, знайома мені юрист К., були ще інші люди, всіх їх я також попросив залишити другий поверх. В цей час почали прибувати ще співробітники міліції, у формі та цивільному одязі, а також, мабуть, працівники інших спецслужб, тощо. Серед тих були керівники обласних управлінь МВС Катеринчук І.П. та СБУ – Роговой М.О. Прямо у коридорі я на прохання когось із присутніх, хто відрекомендував мене як особу, що безперешкодно заходить до нападника, розповів про обстановку всередині кабінету та, для більшої наочності, намалював схему приймальні та кабінету Рахманкулової, відобразивши розташування речей та місцезнаходження всіх людей. Прибулі розпочали свою роботу, а я знову вирішив повернутись до кабінету, де з нападником залишалось двоє... Ситуація там не змінилась, Рахманкулова, як і раніш стояла за спиною Мельника, проти вікна, на якому були жалюзі у майже закритому стані.
Хочу ще раз наголосити на тому, що Ярина, майже не зупиняючись, весь час продовжувала розмовляти з нападником. Вона навіть ставала навколішки і благала того відпустити Рахманкулову. Я також неодноразово звертався до нього з пропозиціями звільнити суддю, скласти зброю. Він підтримував таку розмову, не погоджувався це роботи, разом із тим на мої питання стосовно того, чого ж конкретно він домагається чи чого хоче, Мельник жодного разу не дав ясної однозначної відповіді. Зміст його пояснення зводився до того, що він у даному випадку не згоден із проголошеним суддею Рахманкуловою рішенням і його поведінка пов'язана саме з цим. Він розповідав, що і раніш звертався з позовами до судів, крім Деснянського районного суду м. Чернігова він називав і Чернігівський окружний адміністративний суд, скаржився, що його позови задоволені не були. Я йому казав, що це, можливо, були і правильні рішення, тому йому було відмовлено в задоволенні позовів, але, якщо він вважав рішення неправильними, казав про існуючу можливість їх, оскарження. На це, Мельник, не аналізуючи судові рішення і не приводячи прикладів їх неправильності, в розмові проводив основну тезу, що такі рішення приймались ледве не спеціально проти нього. Більш того, саме цікаве було в тому, що він, вважаючи судові рішення неправильними, не перекладав за це вину безпосередньо на конкретних суддів, хоча і називав ряд прізвищ суддів, як Деснянського районного суду м. Чернігова, так і окружного адміністративного суду, котрі такі рішення постановили. Хочу звернути увагу на одну з його фраз коли він сказав, що лише він подасть заяву до суду, так тут же негайно змінюється законодавство, яке погіршує його права. Я також питав його, чи має він якійсь претензії щодо роботи судді Рахманкулової, якою постановлене рішення, що призвело, то такої кризової ситуації. На це Мельник у присутності як самої Рахманкулової, так і Ярини відповів негативно, заявив, що винна система взагалі. В цей момент я попросив його відпустити Рахманкулову, оскільки до неї у нього претензій немає і запропонував йому, щоби з ним залишився я, але він на це нічого не відповів. Мельник підтримував наші розмови з ним на всі теми. Так, наприклад, я йому сказав, що десь подібна ситуація виникала декілька років тому назад в одному з районних судів області, коли засуджений погрожував життю судді-жінки і це врешті-решт призвело до звільнення тієї з роботи. Я спитав Мельника, чи не хоче він і даному випадку цього. Він зразу ж почав заперечувати, навпаки, сказав, що не хоче щоб із-за нього суддя пішла з роботи. У розмові з ним, Мельником висловлювалась така думка, що він хотів би померти тут, саме у суді. Весь час він казав про те, щоби вже скоріш починався штурм та стрілянина, аби загинути. Я йому вказував на безглуздість такої загибелі, оскільки це б призвело до такої не лише одного його, а і судді та інших осіб, хто перебував у цьому кабінеті. На протязі всього часу першого етапу мого спілкування з Мельником, а це було десь із годину чи більше, із боку того жодних конкретних вимог не надходило. Спостерігаючи за ним на протязі цього часу, я також спочатку не зміг скласти про нього якоїсь однозначної думки. Він вів себе достатньо спокійно, весь час, тримаючи пістолет направлений на вхід, мав можливість за допомогою зброї контролювати простір перед собою та людей, що були перед ним, в даному випадку Ярину та мене. Він сам не казав, що буде стріляти, але коли Ярина його запитувала, чому ж він не стріляє, той їй відповідав, щось на зразок того, чи вона в цьому сумнівається. Казав, що був в Афганістані, має досвід користування зброєю та щось казав про те, що він вправний стрілець, нібито снайпер чи щось таке. Безумовно, всі ми присутні розцінювали такі його слова, як готовність застосувати ним зброю, в разі прийняття ним такого рішення. Можливо, це була бравада з його сторони, але ми вже знали, що до цього він застосував зброю, коли вистрелив у міліціонера, явно він її демонстрував і нам, таким чином, особисто я вважав, що він міг стріляти. До того ж, його постійні розпитування про те, чи вже зібрались всі міліціонери зі зброєю, чи є вже довкола суду снайпери, що його бажають вбити, наводили на думку, що він готовий до збройного вирішення конфліктної ситуації, навіть за умови своєї загибелі під час цього. У мене навіть склалось враження, що він бажав саме такого розвитку події і не дуже переймався ймовірністю своєї загибелі при цьому та інших людей, що були поруч. Ситуація переломилась на краще десь через годину, після захоплення Мельником судді, коли той уже дещо розслабився, і вже спокійно продовжував розмову. Так, у цей час він розповів мені про своє навчання у м. Харкові, а я йому про свій період навчання в цьому місті, хоч і в різі часи, також він розповідав про службу в армії, роботу у м. Славутичі, травму, отриману на будівельних роботах, тощо. Усе це свідчило про якусь його більш спокійну подальшу поведінку, можливість вирішення цієї ситуації без застосування зброї, особисто я вважав, що він уже готовий віддати зброю. Тому через деякий час я вийшов до коридору і сказав присутнім, що можливо через двадцять-тридцять хвилин він заспокоїться. Потім я попросив Ярину принести води, та була відсутня десь п'ять-сім хвилин, коли ж вона повернулась, ми ще трохи поговорили і я впевнився, що внутрішньо Мельник, готовий припинити свої дії. Саме тоді я запропонував йому ще з кимсь переговорити, він відповів, що це йому не потрібно. Я ж пояснив, що у приміщенні перебуває багато керівників правоохоронних органів, сказав, що є два генерали – міліцейський та служби безпеки, знову запропонував переговорити можливо з ними, він знову відповів негативно. Я ж наполіг і сказав, що це б не було зайве, аби уникнути штурму та стрілянини. Тоді він погодився, спитав, хто з них головніший, я пояснив, що обидва, але у своїх відомствах. Він ще повагався та з моєї підказки, погодився переговорити з керівником УМВС. Після цього я вийшов до коридору і попросив зайти до кабінету, як я сам тоді сказав, "головного міліціонера", оскільки я не знав ім'я та по батькові того. Катеринчук зайшов, відрекомендувався, почалось спілкування і тоді вперше виникла тема про необхідність надання для Мельника путівок, що Катеринчук пообіцяв погодити. Вони вже вдвох обрахували цей термін путівок у 135 днів. Тут я вже не стримався й спитав у Мельника, навіщо це йому, якщо у розмовах до цього він заявляв, що збирається зараз умирати. Справа в тому, що у розмові зі мною Мельник до цього казав, що у нього лінія життя тягнеться лише до 42 років, а зараз йому саме стільки. Розмова йшла спокійно, тому я знову вийшов із кабінету, щоби забрати свої телефон та ключі... Коли ж я через декілька хвилин повернувся, то у Мельника вже зброї не було.
  Ще раз підкреслюю, що значна доля у тому, що не виникло ситуації, пов'язаної з необхідністю застосування зброї, полягала саме в тому, що секретар суду Ярина на протязі майже двох годин умовляла Мельника не вдаватись до крайніх заходів, і це мало позитивні наслідки. Особисто до мене, коли я виходив від Мельника декілька разів із різними конструктивними порадами та пропозиціями звертався начальник управління СБУ Роговой М.О. Працівників міліції це, на мій погляд, якось менше цікавило, хоча я виходив із кабінету декілька разів щоби намалювати плани кабінету, розташування людей, робив якийсь малюнок пістолета. Доречи, Мельника, мабуть, дратував постійний шум у коридорі, я бачачи це, двічі чи тричі виходив і просив, щоби було тихше, оскільки велись гучні розмови, в тому числі і по телефонах, вважаю, що це можна було робити і на віддаленні від кабінету, аби не спровокувати Мельника, але на це працівники міліції не дуже звертали уваги, навіть Роговой М.О. робив тим зауваження."
Конечно, в этом изложении развитие событий отличается от версии, предложенной областным руководителем силовой структуры в прессе. Видимо, по прошествии некоторого времени, все станет на свои места. Хотя и сейчас есть много вопросов. Так, начальник УМВД области утверждает, что говорил с Мельником 20-30 мин., а кто же говорил с тем полтора часа до того? Катеринчук говорит, что пистолет ему отдал сам Мельник, а одна из очевидиц утверждает, что тот передал его секретарю суда и лишь после, от той пистолет попал к "главному милиционеру"? Также никто из находившихся в кабинете с Мельником не слышал никаких переговоров с тем руководителя милиции через дверь. Так были ли, вообще, такие переговоры?
Кто тот, автор версии, изложенной выше? Почему этот человек на протяжении всего времени захвата заложницы находился в одном кабинете с той, почему так свободно перемещался по зданию суда? Из текста следует, что он, по-видимому, не является сотрудником милиции или службы безопасности. Какие же у него были полномочия на ведение переговоров до появления Катеринчука и кем они были санкционированы? Возможно, это представитель какой-то неизвестной спецслужбы, поэтому он и не назван. Вместе с тем, сотрудниками суда подтверждается присутствие такого лица рядом с заложницей на протяжении всего времени его задержания. Может быть на этот вопрос тоже сможет ответить сам Катеринчук?
    

Вы не правы... "Каждый народ имеет то правительство - на которое он заслуживает" - и это есть истина!!!
Посмотрите последнюю рекламу Черниговского... Очень хорошо поставлена, со смыслом... Ведь каждый взяв по камешку, в общем разберет завал, каждый положив по кирпичику, в общем построит стену, но каждый ноя и обвиняя своих руководителей во всем, только предаст развалу еще большего хаоса.
  Баламут прав, не правительство и не Президент и даже не начальник цеха или отдела виноват в ваших неудачах... Кто хочет сейчас подкатав рукава развивается и хорошо начинает зарабатывать...
Те инвалиды, которые хотят чего-то добиться - добиваются, не вытаскивая оружия, и не стреляя в охранников... Могу привести пример своего Деда... Лбом пробивал бюрократию, оставшуюся со времен союза, добился и живет и доволен жизнью...

согласен 100%

Баламут, они есть баламут накрутил, напетлял. увел в сторону. Во всяком случае пытался, уж очень старательно выполняет свою задачу. Не получитсая. Таких как Мельник с каждым днем все больше. Если еще не в поступках , то в намерениях. Пусть послушно тело, но душа уже не живет. Все во что верилось исгажено, ростоптано. убито. Кем? А государственной властью. Единственно во что еще верю свято - Украина (народ) и Украина(государство) не одно и тоже.

"А интеллигенция — порождение всезнайства и самодовольства, все равно — г..но. Согласен в этом с лениным"
От поклав Баламут своій висновок, мовляв - насолоджуйтесь, любі чернігівці. Бачу - логічно неправильний, етично образливий, раціонально шкідливий, естетично бридкий. Але детально аналізувати не буду. Просто неприємно...

Не в дипломах Савенка дело. Пройдитесь по редакциям черниговских газет, сколько вы увидете там людей с дипломами журналистов. Влад — профессионал, каких в городе мало, а может и вообще нет. Поэтому и странно видеть, его подобного рода проколы в материалах. Есть авторская позиция, а есть одностроннее освещение. Кстати его первый репортаж с места проишествия был качественнее. С профессиональной точки зрения. Что же касается розовых соплей ZOYI?, то хотелось бы напомнить фразу из Горького6 Человек — это звучит гордо. Его не жалеть, его уважать надо". жалость, жало, жалить. Мельника можно уважать, лишь за то, что изучил законодательство и уперто судился. Хотя это больше похоже на сутяжничество. Есть инвалиды колясочники, которые, достигают чего-то, даже не смотря на свою инвалидность. Эти люди успешно осваивают передовые технологии, занимаются юриспруденцией, бизнесом. У них, что жизнь слаще чем у Мельника? Нет. Но им, почему-то, в голову не приходит хвататься за пистолет в суде, даже если доводится отстаивать там свои права. Вот abc все за государство переживает, про то, что оно делает из народа быдло и лохов, которых можно обворовывать. А что эти лохи и быдло, сделали, что бы перестать быть таковыми. Что бы стать люльми. Легче всего обвинять кого угодно, президентов, меров, депутатов в том, что они виноваты во всем. Можно искать крайних. Но ведь быдлячество есть во всех И хапуги с бюрократами к нам с Марса не прилетели
А интеллигенция — порождение всезнайства и самодовольства, все равно — г..но. Согласен в этом с лениным

Судье полезно будет. Пуст не считает себя небожителем

панове, дякую Зої. я зараз у відрядженні. повернусь - вивішу диплом.Але не в цій публікації, а в блозі. Я планував показати ситуацію з Мельником очама багатьох джерел - (інтернет - річ оперативна), і кожну інфо - я видавав, як тільки одержував. У зв'язку з відрядженням не міг показати ситуацію очима судді. для тих , то звинувачує мене, скажу одне - я шукаю істину. І для мене головне - причини, які призвели людину до того, що вона була змушена стріляти.

Да нет, он думал, там беспомощный калека, которого будет легко вышвырнуть.

Дякую, гарно написано.
От тільки з тим, що це позор нашій державі не погоджуюсь. Бо ніхто, крім нас усіх не відповідален за те, що діється у державі. Який сенс звинувачувати інструмент, котрим ми так невміло користуємся?
--------------------------------------------------------------------------------
До речі, цікаво спостерігати за тими, хто поправши і мораль і закони, неправедно поділив як майно, так і можливості у нашій країні - собі все, решті крихти. Ох, як їм хочеться зберегти цей розподіл назавжди! Вони прийняли закони, котрі допомагають утримувати такий стан справ, вони створили корупційну систему кривосуддя, бо у них є чим платити. Вони створили міліцейські загони, котрі зі зброєю їх захищають.
От тільки ті, кому вони відвели роль бидла і лохів, не завжди ведуть себе так, як їм би хотілося.
Саме про це написана стаття, саме на цю тему відбувається протистояння у коментарях. І саме з метою сховатися від обговорення цієї теми заводиться "надважлива" дискусія про те, є диплом у автора статті, чи не є диплом...
Відносно диплома не знаю, а от совість у нього точно є, і журналістське чуття надважливих для суспільства тем - також.

+ 1!

Давайте посмотрим на описаную ситуацию по-человечески.
Я не хочу оправдывать никого в ранении невиновного человека. Желаю ему скорейшего выздоровления. И дай Бог его не настигнет ничего хуже.
  Все мы с вами живем обычной жизнью. Работаем или учимся, празднуем праздники, путешествуем. Зарабатываем себе на жизнь кто как может и на досуге гадим в комментах в интернете :)) у каждого все по своему.
И за ширмой нашей обыденности мы не замечаем того что обладаем тем, что для кого то - нереальная мечта. А для нас *это* - ничего не значит. Что именно? Мы не только можем выбирать что нам делать или не делать...
Мы можем ходить. Мы можем самостоятельно кушать. Мы можем самостоятельно ходить в туалет.
  И мы с вами с этой точки зрения - абсолютно счастливые люди. Настолько счастливые, что даже не замечаем этого дара который у нас есть. Это же такой дар - самостоятельно двигаться.
Задумайтесь об этом, прежде чем осуждать отчаявшегося, судя по статье, до безумия, человека.
Не дай Бог оказаться в той ситуации когда мы сможем его понять.
  Я не хочу взывать к жалости.
  Я хочу чтобы всем стало стыдно, за то что мы - часть общества, где с людьми, которым нужно в тысячу раз больше заботы и внимания чем нам, поступают настолько по-скотски - еще и осуждаем его за то, что от своего бессилия вынужден был проявить агрессию! Довести человека до того что он, годами требуя в суде новую коляску, будет проявлять агрессию от своего бессилия и безвыходности...а потом его повести в суд как обвиняемого... это позор нашему государству. Откройте глаза, люди!
  Лично мне стыдно жить в таком обществе.
  А вы диплом Савенка обсасываете. Вообще,
какая разница кого поддерживает Савенок.
Я слышала что г-н Соколов не очень хороший чел. Но выражаю человеческую благодарность за хоть какую то поддержку этого мужчины.
И очень жаль, что в наше гос-ве людям с ограниченными возможностями приходится именно ждать поддержки от *великих*. Ждать подачек.
  Я надеюсь наш мер поможет этому человеку... как минимум для пиара...

Прикольно что тут кто то сомневается в дипломе журналиста Савенка. Правильно. На самом деле у Савенка диплом инженера. Он его получил в США, когда училася вместе со Зваричем. И по обоюдной договоренности дипломы они предъявлять отказываются и выступают под прикрытием - Зварыч - юриста, а Савенок - журналиста.

Он думал, что там люди, а не *** с пистолетом!

Вам так жалко мента, а че он в кабинет ворвался, думал его там с букетом цветов встретят?

Остается только поражаться нашему народу!!! Так давайте всех престреляем и судей, и чиновников, и депутатов, а потом оденем шкуры животных и будем прыгать по деревьям! За что пострадал мальчишка "грифоновец", которому 24 года и который сейча умирает на больничной койке?! За что пострадала судья, которую держали под прицелом? Давайте Серж, станте на их место!? Страшно? А мне противно от такого "общественного" мнения.

Хорошо сказал! Но я "Баламута" поддерживаю в том плане, что статья действительно несколько однобокая. Ведь журналист даже не узнал, что Мельник то судился не за предоставление ему путевки,а просил компенсацию за неиспользованные им последние три года путевки. От них он отказывался, чо сам не отрицал. А Закона о выплате таковой НЕТ! Выиграть дело он не мог! Так при чем тут судья и тем более мальчишка охранник, который сейчас умирает в больнице?

я только одного не пойму, зачем к некачественной судебной системе и здесь Соколова приписали. У вас, что спец заказ на обливание его грязью??? Почему не приписываете г-на Кнуренка со своими темными делишками, Вену с их темными и т.д. и т.п. Почему во всех бедах у вас всегда виноват действующий Мер???
  И второе я все понимаю довела бюрократия, тяжелая судьба и т.д. но пара вопросов:
1. Оружие у афганца было зарегистрированное, именное или "черное" и переделанное? Если первый вариант хорошо, если второй то возникает второй вопрос.
2. Как можно защищать преступника, даже если он инвалид и его судьба довела? Терористы в палестине тоже многие из-за безнадеги идут на смерть и убийства, но как можно оправдать человека, который пошел путем насилия для решения своих проблем. Мое ИМХо нет оправдания человеку перешедшему черту Закона и Морали...

Ніхто не доводив інваліда до відчаю. Прикро, що він став інвалідом, але це його тягар, і він має його нести. А от робити, абсолютно свідомо, інвалідом іншого — це злочин, котрий має бути покарано. Чому ж він, йдучи за правдою, взяв із собою до суду пістолет? Чому не стріляв у суддю, того ж мера, начальника міліції, котрі б мали попередити дану ситуацію, чому вистрілив у молодого хлопчину, котрий ні у чому не винний???
З тим, що це його робота, і ризик є в усякому разі, я згодна, але коли посеред білого дня "бідолага" стріляє в тебе в приміщенні суду — це зовсім інше. Якщо для цього інваліда ціна життю людини 700 гривень, то щиро бажаю, щоб його засудили до ув’язнення.

Один умный человек на вопрос: "Вы из интеллигентов?" ответил:"Нет, слава Богу, я работаю".
Так сколько нужно перестрелять "интеллигентов" в ВР, КМ, АП, что бы навести элеметарный порядок в стране.
(посвящается всем г.. интеллигентам)

Маючий очі - побачить і по матеріалах Влада Савенка, чого він вартий.
А якщо якась бездарність представить посвідчення "проффесора журналістики", то що, всім захоплюватися його опусами?
До коментаря "читача" додам - у "внимательного" не тільки коментар від лукавого, а й логіка.

"А можно как-то увидеть ваш диплом журналиста, господин Савенок?"
Вихована людина, перш ніж звертатися до іншої, представиться сама. А тут якийсь перець, не представившись, вимагає від людини з конкретним прізвищем документ...
Може давайте просто менше трьопу з особистими накатами, га?

Він виконував свою роботу. Хто йде на таку роботу, розуміє, що ризикує власним життям та здоров"ям.

Городская бюрократия засуетилась. Видно из комментариев Баламута и Внимательного.
Горсовету, живущему в черно-белом формате взаимоотношений друг-враг, конечно непонятна позиция якобы вражеского сайта. С чего это вдруг он якобы похвалил Соколова? Причем, заметьте, Соколову посвящено всего несколько слов в статье. Возмущает не якобы плохая журналистика Савенка, а на самом деле его непонятная позиция. В понятиях далеких от журналистики людей журналист обязательно должен быть с кем то или при ком то. Такой взгляд на вещи имеет очень "узкий круг ограниченных людей". Поэтому, когда такие комменты пишутся, на комментаторах, извините, шапка горит. Якобы защитить своих коллег - судей, раненного охранника и пр. - это всего лишь предлог, чтобы такой коммент черкануть. А заодно можно лишний раз Вал с Городом поссорить, высосав из пальца несуществующее утверждение. Пускай, мол, грызутся. Очень наивно!
Еще более наивными выглядят потуги плюнуть в журналиста. Не советую. Хотя бы потому, что не долетает. Поскольку, пока плюющая публика катится по наклонной, человек давно и уверенно поднимается вгору.

ваш комент від лукавого!

Блистать маразмом не красит, уважаемый "внимательный" баламут. Конечно же, ни Савенок ничего не должен чинушам, ни Савенку никто ничего не должен. Он просто делает свою работу качественно. Если ты по жизни сам законченный пиарщик а не журналист, то не ищи противоречий в материалах Савенка. Внимательно изучи коммент АВС!
Я не видел, чтобы кто-то утверждал, что ВВ - "единственный" )). Правда ВВ единственный в этом смысле, кто не занимается плагиатом, передирая горячую новость Савенка без подписи, а задает тон и держит всех в тонусе такими вот материалами.
А фото диплома, уверен, Савенок вам вышлет на мыло. Если этот общеизвестный факт вам неизвестен.

Респект Баламуту! Единственный реальный, объективный комментарий. Остальные, складывается впечатление, что что-то должны «великому» Савенку., поэтому и поют ему хвалебные оды на разные голоса. Объективностью в его статьях, по крайней мере на эту тему, и не пахнет. Он занял позицию защитника афганца. А как же другие стороны? Если Вы так защищаете материалы Савенка, то уж потрудитесь перечитать их внимательно. Его статьи противоречат друг другу. Баламут правильно заметил, что сначала он говорит поганки про Соколова, а потом его же и хвалит. Кстати, это уже не первый раз. Давно почитываю этот сайт и заметил, что если Савенок выдал статейку про «плохого» Соколова, то буквально на следующий день выдаст и про «хорошего» мера.
Кстати, по поводу того, что «Высокий Вал» - единственный СМИ, который так широко рассказал обо всем, тоже не есть правда. Зайдите хотя бы а сайт *** ["Город"]. Там та же история афганца, что и у Савенка с единственным различием, что рассказали ее родители Мельника, а не сестра.
И еще по поводу «дипломированного» журналиста Савенка ))))))))
А можно как-то увидеть ваш диплом журналиста, господин Савенок? А то сильные сомнения меня одолевают, что он у Вас вообще имеется.

" ... складається враження, що автор став вибілювати О. Соколова, по якому пройшовся у своїй попередній статті "
Існує таке поняття, як об"єктивність. Тим, хто про нього не чув, раджу знайти в Google і почитати.

Дякую Сергій. Приємно читати коментар з нормальною, неперекрученою логікою.

" ... складається враження, що автор став вибілювати О. Соколова, по якому пройшовся у своїй попередній статті "
Редакція не несе відповідальності за враження читачів, ггг :)
"... Несерьозно. Автор не з’ясував чи навіть не спробував копнути глибше у питанні звідки у Мельника пістолет."
Що? Копнути? Взяти лопату і копнути? Де лопата? Де повноваження у журналіста "копнути звідки пістолет"? Що за дурниці?
"... виходить, що інвалід міг виравати зброю у молодого здорового міліціоне і вистрілити у нього"
Та інвалід, що себе роками на руках носить, не тіки зброю забере, а й у баранячій ріг тебе скрутить голими руками.

Ну от, так завжди. Винен хтось, крім мене. А винні то ми всі. І це ми довели інваліда до кроку відчаю.
На нас, і тільки на нас усіх лежить відповідальність за те все, що діється у країні. В тому числі, саме ми винні в тому, що дозволили купці нахаб назвати себе правосуддям і знущатися над нами та нашим здоровим глуздом, від нашого ж імені!
Не треба їх душити і стріляти. Вони тому будуть тільки раді і спрямують проти нас, наших же дітей з нашею зброєю. Просто потрібно навести елементарний порядок. Але ми до того ще не доросли. Хто під час виборів говорив про правосуддя? Ми за що, за сердечка та різнокольорові прапорці голосували?
А от Владу, Інні та ВВ в цілому варто подякувати за те, що вони реально бачать стан справ і таким показують його нам. Може колись же допоможе...

Такие как вы государевы держиморды еще полтораста лет назад не видели далее своего носа и орали что есть мочи "Бог! Царь! Отечество!", но в то же время и палец о палец не ударили, обворовывая это самое нещасное Отечество до нитки, растаскивая его по своим крысиным норам.
Когда ителлигенция начала бить в набат, такие как Вы начали старательно строчить докладные царю-батюшке со списками будущих сибиряков-вольнодумцев! Когда таких как Вы шибануло по голове террором, у тут Вы не опомнились! Начали то заигрывать со светофором, показавшим вам красный свет, то есть с террористами в духе героев Михалкова. То делать из них мучеников, поднимая на флаг будущих революций. Получили чего хотели, а выводов не сделали.
"інтелігенція, яка живе і працює у доволі комфортних умовах, дуже любить критикувати Систему"
Верх словоблудия и цинизма! Сколько получает в этой, с позволения сказать, "державе" сельский учитель, журналист? Сколько получает водитель маршрутки, пивной пиарщик, депутат? Спросите у Савенка, если у Вас с извилинами туго.
И последнее. Если Баламут не рассмотрел в тексте любимой вши, то есть себя, то...
Во-первых, достаточно и одной извилины, чтобы понять формат и жанр материала как повествование об Александре.
Во-вторых, по себе мерять интеллигенцию, которая, несмотря на "життя і працю у доволі комфортних умовах " демонстрирует гражданскую позицию и гнойник "Системы" во всей его красе, явно не стоило.
В третьих, если великий мудрец Баламут уж настолько "ни духом ни рылом" в журналистике, то никакой дипломированный журналист Савенок его, похоже, уже и не научит. И "отбеливать" очернивших самих себя фонды и прочих он вовсе не обязан, равно как умалчивать о роли мера (в этом месте у Баламута с его "враженням" явно плохо с головой).
Если у пресс-служб фондов в этой связи язык в одно место затянуло, то это явно не "помилка великого і ужасного" Савенка.
О роли всех в этой истории, и мера в том числе, сказано достаточно кратко, но очень понятно и логично. Потрудитесь где-нибудь еще найти что-то поподробнее о всем случившемся. Увы, не найдете.
У меня всё. Савенку - респект и уважуха!

Не треба сподіватися на президентів та якусь владу - лише терором і страхом можна змусити цих падлюк чиновників - ворушитися у бік справедливості....

Кілька зауважень до тексту. По-перше, текст однобокий,. представлена лише думка родичів, тобто заціакавленої сторони. Інформація від міліції, у цій статті подана з негативним підтекстом. Простіше кажучи, родичі говорять правду, усі інші брешуть. Взагалі не представлена точка зору суду, немає інформації з прокуратури. Інарешті ніхто не прояснив позицію самого Фонду, який тут представлений монстром бездушності і бюрократизму. По-друге, складається враження, що автор став вибілювати О. Соколова, по якому пройшовся у своїй попередній статті про вибори мера. Піар продовжується? І ці всі грубі помилки, робить "великий и ужасний" Савенок, який читає лекції майбутнім Журналістам?
Несерьозно. Автор не з’ясував чи навіть не спробував копнути глибше у питанні звідки у Мельника пістолет. Погодьтеся, вельми цікава штука, як для людини обмеженої у пересуванні. А з тону публікації і коментів, взагалі виходить, що інвалід міг виравати зброю у молодого здорового міліціоне і вистрілити у нього. Начальник міліції Катеринчук у своєму інтервью заявив, що Мельник здався йому адекватною людиною. Так чомуж цей адекватний чоловік іде до суду із пістолетом. Якщо здоровий зловмисник дістає пістоле, ми всі волаємо "Рятуйте". А тут, шо треба кричати "рятуйте бо ж він так вистраждав".
І ще одне, власне, суб’єктивне зауваження, інтелігенція, яка живе і працює у доволі комфортних умовах, дуже любить критикувати Систему, диспотію, бюрократів. Свого часу вона рукоплескала терористам, які висаджувала у повітря карети з царями, стріля у губернаторів і т. д. Все це виправдовувалось, Все це закінчилося тим, що ті ж терористи і поставили інтелігенцію до стінки. Дай Бог міліціонеру здоровья, але, хто йому буде платити компенсацію якщо щось станеться. Олександр Мельник чи держава. До модераторів, текст, перевірка на "вшивість".

Це крок людини яку довели до відчаю. Але на місці охоронця повинні бути депутати, пики яких не вміщаються на телеекран, судді та інші покидьки яки довели країну до відчаю.
Молодець!

А какие этические соображения? ФАмилия "террориста" есть, охранника есть, Соколов, так вообще везде написан )) Фамилия судьи Рахманкулова. А что это меняет?

Найпечальніше в ситуації, як стало відомо, у охоронця куля застряла також поруч із хребтом. Спочатку сказали , що її витягли, але... Охоронець в результаті операції може опинитися в такій же ситуації, що Олександр Мельник

Мать и жена охранника, наверное, должны винить не только афганца, но и систему судопроизводства и охраны во главе с их руководителями. И неизвестно чья доля вины больше. Кстати, а почему нигде не упоминается фамилия судьи? Из "этических соображений"?

Владислав, дякую Вам за надрукований матеріал. Поки, що Ви єдина людина, яка з перших хвилин почала розповідати правду, про ситуацію, що склалася між громадянином цієї країни інвалідом 1 групи – і самою Державою, та її судовою системою і чиновництвом. Маю надію, що охоронець найближчого часу вилікується, без особливих наслідків для свого здоров’я, а Мельник Олександр таки доб’ється справедливості і Ваша публікація дасть початок змінам на краще в житті таких як Олександр Мельник.

Ранение охранника это очень плохо, а, что думает мать Мельника все эти годы страданий, мучений, скитаний. Один выполнял интернациональный долг, другой – служебный, а кто - то использует ситуацию, добравшись до кормушки, а эти парни просто – отработанный материал.

Я в цьому теж не сумніваюся. Але маленьке "але". Я в попередніх матеріалах писав, опираючись на бачення міліціі( нас не пускали), яка було ОЧЕВИДЦЕМ, і давала інформацію. Сестра Мельника теж була ОЧЕВИДЦЕМ на останній стадії епопеї в суді.
До міліціонера зараз не дістатися - його проінструктували - таємниця слідства.
Ми показали , як СИСТЕМА БЮРОКРАТІЇ поводиться з ЛЮДИНОЮ. Але підкреслюю, я - не суд.
Зрозумів дві речі. Втручання Соколова( Віхрова) не дало застосувати зброю і застрелити Мельника при штурмі кабінету. і друге, Мельник намагався розмовляти з правовою державою її мовою - через суди. Зневірившись, взяв зброю. Хай мені доведуть інше.

+1, но тех кто должен реально отвечать - душить просто надо, вот и весь спрос с них.

Нет. Не к судьям, милиции и фондам. А именно к автору статьи и "инвалиду". Здесь показана только одна точка зрения. Я думаю мать охранника или его жена думают совсем иначе.

Мельник сяде в тюрму, де його звісно згноять, охоронець слава Богу – вилікується, а ті хто повинен реально відповідати за те, що сталося, знову будуть ділити путівки, брати хабарі, наживатись на чужому горі і «розводити лохів» - тобто нас з вами. Кожному – своє.

Это вопрос вообще к кому? К инвалиду, автору статьи или все же к судьям, милиции, фондам?

Я вже зазначав, що є відомості, що зброя належала пораненому міліціонеру. Щось там мутять з цією справою...

Незрозуміло, навіщо автору потрібно було показувати правду, адже застрелений терорист, який ще й до того захопив заложників, ніколи не зможе розповісти правду, і на нього можна буде списати все, що завгодно. Ну а тут? Терориста не дали застрелить, виявляється заручниця цілувала терориста в щоку, всі взнають про те як «терорист» боровся за своє життя та свою гідність, всім показав, що він жива людина, хоча й доведена до краю. Ну що ж ви, так не можна, вас так не будуть Любити і об’являть вам бойкот.

Не має слів, лише невгамовне відчуття досади. Як так можна принижувати людину, з якою доля так жорстоко обійшлася.
Дивує, що такі монстри та потвори працюють в судах та різних фондах.

Очень трогательная история. Вот только раненый охранник с какого боку в ней оказался?

Шановний авторе!
Це питання не тільки до Президента, а й до Прем’єр – міністра, депутатів Верховної Ради, всіх «кольорових» депутатів місцевих рівнів, політиків – горлопанів, чиновників, які возять торби до Києва аби всидіти в своєму кріслі, і до кожного з нас! Точка кипіння є у кожного, якщо вона співпаде у багатьох Людей одночасно – хай начуваються вище перераховані «особи»!