Викрадена дитина – засіб існування?

Задля отримання матеріальних благ у матері в Чернігові викрали маля, якому не було і півроку. Для чого? Дитину ростити – тільки клопоти. У чому ж зиск?

Іноді шпарини в законодавстві, знання психології та звичайна спритність роблять із людини висококласного знавця шахрайської справи. Тим більше, якщо це - досвідчена, в певному сенсі, жінка.

Те, з чим довелося мати справу Чернігівським оперативникам цього літа дійсна рідкість, навіть, для "оперів" зі стажем.

12 липня до міліції зателефонувала вкрай знервована жінка, яка повідомила, що родичі її померлого чоловіка викрали дитину, якій не виповнилося і півроку.

Ситуація була не з простих. У той же день стало відомо, що дитина зникла ще 10 діб до того, але мати проводила з викрадачами безплідні переговори. На слушне запитання правоохоронців, що її спонукало до таких незрозумілих дій заплакана жінка пояснила, що забрали малюка далекі родичі її чоловіка. Вона хотіла знайти з ними спільну мову, сім'я все ж таки, але коли будь-який зв'язок перервався – надія зникла. Порятунок був тільки один – телефонувати 02.

Про це повідомила Марина Кордик, прес-служба Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області.

Почалися пошуки, які потроху прояснювали як обставини, так і можливі мотиви незрозумілого на перший погляд вчинку.

Не так давно сім'я відставного військового із своєю дочкою вирішила переїхати з Росії на Батьківщину до Чернігова, щоб на стабільному місті провести решту подружнього життя. Згодом, на початку 2008 року в них народилася ще одна дитина - дівчинка.

Але сталося горе - чоловік, якому не було і сорока років - раптово помер. Мати залишилася з двома дітьми на руках. Слава Богу, старша донечка допомагала як по-хазяйству, так і у догляді за сестричкою.

Одного вихідного дня старша дитина, як завжди, прогулювалася зі своєю сестричкою в колясці. Раптом до неї підійшли дві жінки – родички з татового боку і всіма способами: вмовляннями та переконаннями, почали домагатися забрати дитину, нібито для прогулянки.

Що тут було робити тендітній 9-річній дитині? Звичайно ж вона віддала коляску. Але тон родичів, яким вони з нею розмовляли, дуже налякав і вона миттю кинулася до мами розповісти про те, що сталося.

Жінка тут же взялася за телефон, але раз за разом, день за днем чула одне й те ж саме - віддамо згодом. І тільки коли викрадачі перестали відповідати на дзвінки і зовсім зникли зі свого помешкання, бідолашна мати наважилася набрати 02.

Виявилося, що на маля померлого військовослужбовця по Закону повинна виплачуватися гідна матеріальна допомога. Нечисті на руку родичі чоловіка, які в свій час вже конфліктували із законом, винайшли незвичайний спосіб знайти стабільний, гарантований законом прибуток.

Спочатку 52-річна родичка розпочала кампанію з поливання брудом своєї невістки. Ніби п'є, гуляє, погано доглядає за дитиною, і взагалі не гідна бути матір'ю. Згодом, замість допомоги, горе-родичка почала скаржитись у різні інстанції.

План був простий, але по-злочинному геніальний:

1. Довести материнську неспроможність справжньої матері.
2. Вистеживши влучний момент, забрати дитину собі,.
3. Заховати маля.
4. По можливості, оформити опікунство.

Розсилати в різні доброчинні організації листи із закликом допомогти бідній дитині, яка невиліковно хвора і нібито їй терміново потрібна дорога операція.

Насправді ж дівчинка була цілком здорова, що потім і засвідчать записи лікарів у медичній картці.

Спритній „благодійниці", внаслідок своїх махінацій вдалося таки отримати певну суму від чуйних благодійників. Та й переховувалася вона доволі професійно. Залучила на свій бік знайому бабусю, яка погодилась приютити в своєму помешканні шахрайку з дитиною.

Встановити місце знаходження викрадачів було не просто. Дитину на прогулянку вони, майже не виносили, і сама господарка квартири стала рідше з'являтися на дворі. Тому оперативники кримінальної міліції у справах дітей крок за кроком відпрацьовували всіх знайомих викрадачки. Допомагав їм у цьому, навіть, настоятель Храму Михайла і Федора, який час від часу відвідувала літня жінка.

Ніхто із знайомих чи родичів не мав жодних припущень з приводу ймовірної адреси перебування немовляти. Але все таки двотижневі пошуки дали свої результати. Дитина повернулася до матері і знайшла таки справжню любов та спокій.

Спритну викрадачку тепер офіційно звинувачено у скоєнні злочину передбаченого статтею 146 кримінального кодексу України, тобто у викраденні дитини (частина 2 цієї статті). Їй "світить" до п'яти років реального перебування за ґратами. Кінцеву крапку в цій історії поставить суд.