Версія: Смерть здирника

Прилукський підприємець Сергій Кунцевський помер невдовзі після затримання міліціянтами в перукарні. Це спричинило загальноукраїнську хвилю звинувачень служби БОЗ у тортурах та вбивстві затриманих.

Видання "ТЕМА" розповідає читачам те, про що за версією видання, у Прилуках відомо всім – від міліціонера до пенсіонера.

Отже, "Смерть здирника", частина перша:

Коли на початку 90-х у Прилуках виникла злочинна рекет-група, у складі якої можна було побачити й 23-річного боксера Сергія Кунцевського, він ще не був грізним лідером ОЗГ, а лише «рівним серед рівних» в колі колишніх спортсменів, які спеціалізувалися на здирництві з кооператорів, не відмовляли собі у розбійних нападах та крадіжках.

Один з найкращих бійців угрупування Кунцевський швидко набирав бали та заробляв авторитет у кримінальних колах.

Однак, не обходилося без проблем. Одним з найтрагічніших епізодів того часу для Кунцевуського став конфлікт із дуже авторитетим рецедивистом на прізвисько Лисий. У перебігу конфлікту люди Лисого закинули гранату на дах будинку «колеги» Кунцевського, члена ОЗУ Олександра Шукліна.

Керівництво ОЗГ відрядило Шукліна та Кунцевського на «стрілку» з представниками старого кримінального світу. Шукліна направляли, сподіваючись, що він, як потерпілий, буде мститися за те, що злодії своїми діями загрожували життю його малолітньої дитини. На Кунцевського вибір пав як на особливо зухвалого бійця.

На «стрілці» розмова склалась на підвищених тонах, домовитися не вдалося, але й стрілянини не сталося. «Лисий» разом зі своїм товаришем на прізвисько «Бандера» спокійно вислухали образи, які кримінальна мораль не дозволяє використовувати стосовно злодіїв, з уст Шукліна та Кунцевського, оскільки знали, що останні сильніші фізично й застосують зброю без роздумів. Того ж дня пізно ввечері двоє озброєних боєвиків «Бандери» зустріли Кунцевського біля його будинку й жорстоко побили. Тоді ж стріляли в Олександра Шукліна й поранили його.

Кунцевський, розуміючи, що він припустився стратегічної помилки, ображаючи авторитетних рецидивістів, звернувся за допомогою до інших кримінальних авторитетів - Володимира Токунова, Олександра Керячка та майбутнього положенця Прилук Юрія Петрика. Останній мав прізвисько «Саравай», відсидів за гратами понад 18 років, вчинив чотири втечи й мав дуже високий кримінальний статус. Кримінальний світ доручив йому підтримувати «общак», він був «смотрящим» за зоною особливого режиму № 56, більш відомою як «Перехрестівка».

Інший авторитет, до якого звернувся Кунцевський - Володимир Токунов на прізвисько «Токун» половину з 40 прожитих років провів у в’язниці й також мав неабияку вагу у кримінальному середовищі.

Заручившись такою «залізною» підтримкою на ґрунті розборок з «Лисим», Кунцевський поступово увійшов до найвищого кримінального кола Прилук, а згодом – всієї Чернігівської області.

У 1992 році Кунцевський разом з членами своєї бригади скоїв розбійний напад на бізнесменів. Його схопили та засудили за пограбування. Кілька місяців просидівши в СІЗО він звільнився за амністією.

Після вбивства 1994 року Володимира Токунова, який патронував Кунцевського, останній отримав у спадок одне з найвпливовіших злочинних угрупувань Прилук, а з 1995 року, заручившись підтримкою нового положенця міста Юрія Петрика, почав зміцнювати свою бригаду, значно збільшивши її чисельність.

Як правило, в той час люди Кунцевського збирали «данину» з ларьків, невеличких магазинів, вуличних мінял валюти, з підприємців, що торгували на одному з ринків Прилук. Одночасно братва Кунцевського контролювала відрізок траси Київ-Харків між містами Бориспіль та Полтава. Там їм сплачували данину всі придорожні автозаправки, кафе та нелегальні торгівці дизельним пальним.

Також люди Кунцевського на двох автомобілях ВАЗ 2108 темно-вишневого кольору, які були відомі всім водіям регіону, збирали «данину» з далекобійників, а також перегонщиків автомобілів з-за кордону. Якщо «гонщики» чинили опір бандитам або не зупинялися на першу вимогу, на них чекало суворе покарання: як правило транспортний засіб «підлягав конфіскації», а водіїв та пасажирів залишали посеред траси.

ОЗГ Кунцевського мало вплив не лише на кримінальне середовище Прилук, а й за кордоном – в Польщі. В місті Люблин його хлопці контролювали міський ринок, де окрім збирання звичної «данини», «кидали» на гроші українських та польських торгівців.

1995 року у Прилуках склали голову чимало представників кримінального світу. Рекет-угруповання ув»язалися у війну з переділів сфер впливу. Але на той час правоохоронці отримали команду «фас» і їм вже ніхто і ніщо не заважали зламати хребет сталій організованій злочинності міста. З самого початку існування угруповання Кунцевського, навіть коли він ще не був його лідером, правоохоронці відстежували діяльність членів ОЗУ. Але Кунцевський завжди був дуже обережною людиною та запроваджував жорстку конспірацію серед підлеглих та кримінальних партнерів. І не даремно: пред’явити йому мотивовані звинувачення було дуже не легко. Це стало можливим лише в апогеї кримінальної війни 1995 року. Міліціянти затримали Кунцевського та заарештували декількох членів його угрупування: Причиненка, Аландаренка, Добровольського та Головка. Всі вони отримали реальні строки позбавлення волі, інші рятувалися втечею до Росії. Але довести провину Кунцевського не вдалося.

У 1997-1998 роках група Кунцевського почала плідно співпрацювати з київським авторитетом Сашком-асирийцєм за прізвиськом «Звір», авторитетом-утримувачем «общака». Саме він порадив Кунцевському нову царину діяльності, а саме: крадіжки кольорових металів та паливно-мастильних матеріалів з трубопроводів Прилуцького регіону, яких у регіоні вдосталь. Згодом групу посилили Причиненко, Аландаренко, Добровольський та Головко, які повернулися з зони.

Смерть здирника. Частина друга

До міліції регулярно зверталися потерпілі від «наїздів» Кунцевського та його поплічників, але члени угрупування через залякування змушували заявників відмовлятися від своїх претензій. Попри чимале ускладнення збирання доказів провини Кунцевського, у червні 1999 року його затримали, а потім заарештували за кримінальною справою № 16/08146. У листопаді суд визнав Кунцевського винним за частиною 2 ст. 194 КК України та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік… з іспитовим терміном.

Чергова небезпека засвітила перед Кунцевським у квітні минулого року, коли за матеріалами УБОЗ УМВС Чернігівської області відносно нього було порушено кримінальну справу за незаконне володіння вогнепальною зброєю. З Кунцевського взяли підписку про невиїзд. 02.07.2007р. Суд розглянув його справу й суворо засудив Кунцевського, звільнивши його від відповідальності за звичною тому амністією.

Таким чином, угрупуванню Кунцевського попри усі намагання міліціянтів нічого не загрожували, аж доки 2008 року не виник конфлікт з членами кунцевського штабу Аландаренко та Причинено через серйозний фінансовий дерібан. В результаті вони в кампанії з ще одним впливоим членом ОЗУ Добровольським вийшли з угруповання Кунцевського. Останній гостро відчував нестачу бійців у своєму угрупуванні. Ватажок занепокоївся через небезпеку втрати впливу у кримінальному середовищі й можливості помсти з боку «втікачів». Кунцевський знехтував принципом залучення до власного ОЗУ лише перевірених й давно знайомих бійців з кола колишніх спортсменів, залучивши до складу своєї злочинної групи наркоманів Мусієнка та Михальонка.

Ці хлопці, яких до цього в місті ніхто не поважав, почали діяти надто відкрито, повіривши, що під за спиною Кунцевського їм нічого не загрожує. Вони спеціалізувалися на вимаганнях з підприємців та «вибиванні» боргів, усуненні конкурентів бізнес-клієнтів Кунцевського та налагодженні схем масштабних крадіжок палива з трубопроводів Прилуцького регіону.

Схема вимагання була такою: рядові члени угрупування підходили до посадової особи в сфері нафтового господарства, представлялися людьми Кунцевського й вимагали сплати періодичного платежу (боргу), чи надання послуг, що сприяли б викраденню палива, погрожуючи фізичною розправою чи пошкодженням майна. В окремих випадках «переговори» вів персонально Кунцевський. В разі відмови платити та у випадках, коли йшлося про усуненням конкурентів, у хід ішла «суміш Молотова» - задля знищення майна боржника чи конкурента «підопічних» Кунцевського.

Такі дії біли настільки зухвалі, що викликали несприйняття пересічних мешканців Прилук. А непрофесійні дії оновленного угруповання Кунцевського дали шанс міліції поставити крапку у діяльності ОЗУ, яке мало претензію на контроль всього міста.

Комусь це може здатися наклепом на законослухняного підприємця. Але, невблаганна статистика стверджує, що Кунцевський був фіктивним підприємцем. Згідно відомостей Державної податкової адміністрації України до 2006 року громадянин Кунцевський С.М. не фігурує у базі даних платників податків. З вересня 2006-го він є платником податків від ДП СГП «Березівське» Пирятинського району Полтавської області. З вересня 2006 по серпень 2008 року Кунцевський отримав прибуток 12461 грн. 17 коп., з яких нараховано податків - 768 грн. 22 коп., а фактично він сплатив 144 грн. 15 коп. Тобто, до 2006 року Кунцевський не отримував жодного легального доходу.

А тим часом, рейнджери БОЗ Чернігівської області накопичували інформацію, згідно якої на початку жовтня 2008 року було затримано Кунцевського та активних членів його угрупування Михальонка та Мусієнка. Ті стали давати свідчення щодо діяльності угрупування.

Але другого жовтня Кунцевський несподівано помер у міліцейському відділку, що перешкодило подальшому документуванню пояснень останнього та спричинило зливу звинувачень служби БОЗ у виконанні адвокатів всіх, хто перебуває під слідством за матеріалами служби БОЗ по всій країні. Попри це інші затримані повністю визнали свою провину у злочинах та засвідчили, що їх організував Кунцевський. Нині членам угрупування пред’явлено звинувачення у скоєнні 8 злочинів (вимагання, підпали, зберігання зброї та наркотичних речовин). За матеріалами справи практично всі злочини скоєні за вказівкою Кунцевського. Їх особливою ознакою було пошкодженням майна.

Хочете прикладів? Будь ласка. 22 серпня цього року до Прилуцького міськрайвідділу надійшла заява від громадянки Кривуш з Прилук про те, що тієї ночі у вікно її будинку кинули пляшку «коктейлю Молотова», внаслідок чого була пошкоджені вікно будинку та меблі однієї з кімнат. У перебігу розслідування було встановлено, що підпал за вказівкою Кунцевського скоїли члени його ОЗУ Мусієнко та Михальонок - з метою залякування та примушування повернення боргу матері Кунцевського.

13 лютого цього року до Прилуцького міськрайвідділу звернулась Олександра Карась з Прилук вона повідомила, що напередодні було спалено її Мерседес. Сума збитків - 45000 грн. У перебігу розслідування справи, порушеної обласнимУБОЗ-ом, з'ясувалось, що такі собі Мусієнко та Михальонок за вказівкою Кунцевського підпалили на території майстерні з виготовлення гранітних пам’ятників в Прилуках «Мерседес-Бенц 260Е». Мета: вимагання частини бізнесу або грошей у приватного підприємця Карась, що займається виготовленням гранітних пам’ятників і конкурує із О.Карасем та наполягав на відчуженні частини бізнесу після розлучення своєї доньки з останнім.

Попри підпал машини, постраждала не погодилася платити гроші. Тобі бійці Кунцевського спрямували свою активність проти членів сім`ї Карася. 5 березня Карась звернувся до міції з заявою про те, що цієї ночі в нього загорілися двері. Збиток від пожежі - 12800 грн.

За заявою порушили справу, у перебігу розслідування якої біло з»ясовано., що бійці Куцнцеовськгого вимагали від Карася виплати «оброку», а в разі незгоди погрожували підпалом.

Невдовзі до Прилуцької міліції звернулась підприємниця Олена Кебенко з Прилук про те, що в кафе "Старий двір" сталося загорання. Збиток - 51000 грн. За порушеною справою встановлено, що підпал за особистою вказівкою Кунцевськог скоїли Мусієнко та Михальонок. А мотивом злочину була конкуренція сфері харчування, яку "Старий двір" складав іншим подібним закладам - «Александрія" та "Витребеньки", які були під "кришею" Кунцевського.

У середені липня до Прилуцької міліції звернулась Лариса Вергун. Вона повідомила, що близько четвертої ранку загорілися вхідні двері кафе "Кафетерій". Збитку набігло на 7 000 грн. обласний УБОЗ у черговий раз порушує справу за здирництвом. У перебігу розслідування вдалося з»ясувати таке: у денний час пани Мусієнко та Михальонко за вказівкою Кунцевського прибули до кафе «Кафетерій», де вимагали від власника кафе Ростислава Вергун виплачувати щомісяця певну суму, погрожуючи в разі відмови пошкодженням майна.

Це підтвердили явками з повинною власне Мусієнко та Михальонок.

Кримінальні справи були об’єднані в одне провадження за № 16/15530.

Михальонок з 4 листопада перебуває під вартою, Мусієнко - під підпискою про невиїзд. А через два дні – 6 листопада, постановою прокурора Чернігівської області справу було передано до слідчого відділу Управління СБУ в Чернігівській області.

Щоправда, 2 жовтня Кунцевський помер під час допиту в прилуцькому УБОЗі. За свідченніми джерел «ТЕМИ», попередні висновки слідства такі: смерть через падіння та травму голови. Такі висновки можуть викликати сарказм, але що це змінює у викладеному вище?