Останнє оновлення: 14:46 четвер, 17 квітня
Нелюди / Вбивство
Ви знаходитесь: Кримінал / Пригоди / «Вдячні» волоцюги забили до смерті господаря будинку
«Вдячні» волоцюги забили до смерті господаря будинку

«Вдячні» волоцюги забили до смерті господаря будинку

У Чернігові у результаті кривавої помсти один майже 70-річний чоловік загинув страшною смертю, а двоє волоцюг отримали заґратоване «житло».

В одному з приватних будинків поблизу колишньої 8-ї школи жив 67-річний Анатолій. Будинок у зв'язку з реконструкцією району вже давно мав бути знесений, а на його місці розпочато будівництво багатоповерхівки.

Але щось у замовників з виконавцями не склалося, тому Анатолій продовжував проживати в аварійному будинку в таких собі спартанських умовах. Двері і вікна оселі були наглухо забиті фанерою щоб було тепліше та й вітром не продувало. Ніяких комфортабельних умов - самі лахи та сміття. Одна радість була у бідолахи - маленький чорно-білий телевізор. Він працював від електрики, яка, на диво, ще подавалася в будинок.

Анатолій був тихим, спокійним та доброзичливим чоловіком, тому, інколи, надавав притулок таким же як сам знайомим - особам без постійного місця проживання. Ті приходили, приносили випивку, інколи залишалися ночувати (місця хватало усім).

Анатолій не скаржився, як міг приймав своїх «гостей». Між іншим у цього старого чоловіка був і родич, троюрідний брат Іван (ім'я змінене), який періодично навідував його і, хоч забрати до себе не міг, але часто привозив йому одяг та харчі.

От саме йому такі відвідувачі Анатолія були дуже не до смаку. Він завжди їх виганяв з будинку, лаявся з ними, щоб не ходили і не носили спиртне. Але все було марно: двоє таких завсідників, Василь та Сергій, практично жили у Анатолія. Молодший з них - 22-річний Василь, мав своє житло в місті, але воно не дуже відрізнялося від помешкання Анатолія: і він, і його батько були «закоренілими» алкоголіками. А 30-річний Сергій взагалі не мав де жити. Тому чоловіки частенько залишалися у цій забутій Богом і людьми халупі випити та переночувати.

Одного дня родич Анатолія приїхав його провідати і, знов побачивши непроханих гостей, що міцно спали в кімнаті, вирішив їх провчити за допомогою електрошокера. Цей електричний прилад валить з ніг наймогутнішу людину, тому можна тільки уявити, якого жаху він нагнав на двох бомжів.

Розгнівані бомжі вирішили помститися. Але не своєму кривднику, а саме його родичу - добродушному Анатолію, який і приютив їх у своїй кімнатці.

Ввечері, коли вже на вулиці стемніло, двоє «ображених» пройдисвітів почали грюкати у всі вікна і двері помешкання Анатолія. Чоловік зрозумів, що цей візит нічого доброго йому не віщує, адже обоє чималий термін "відпочивали" на зоні, причому один з них був судимий за розбій. Тому Анатолій, як міг, позачиняв усі вікна й двері, сподіваючись на порятунок. Але як можна "забарикадуватися" у покинутому напіврозваленому будинку?

Розлючені «гості» врешті-решт таки виламали двері. І... почалося. Били Анатолія, як справжні кати: ногами, руками, шваброю, скакали по ньому, намагаючись ногами розчавити горло. Потім втомившись били по черзі: поки один бив, інший ходив на перекур і навпаки. Скільки тривало таке катування не пам'ятає ніхто ні бузувіри ні тим більше їх жертва. Але коли їм це надокучило - накрили вже мертве тіло Анатолія ковдрою, а самі, тут таки біля понівеченого трупа, допили залишки мутного самогону, який знайшли тут же, на столі і, забравши найцінніший скарб закатованого - телевізор, забрались геть.

Коли загиблого Анатолія оглядали судмедексперти, то були просто шоковані: людину неначе переїхав дорожній коток - зламані усі ребра, розчавлена під'язикова кістка, потовчена голова.

Цих двох нелюдів правоохоронці затримали наступного ж дня. І Сергій, і Василь не відмовлялися від скоєного. Але те, яким спокійним навіть нахабним тоном з відтінком хвастовства, вони розповідали про жорстоке вбивство людини, викликало обурення та відразу навіть у бувалих оперативників, що за свій вік набачились усіляких жахіть.

Зараз вбивці-бомжі затримані та поміщені до ізолятора тимчасового тримання. Проти них порушена кримінальна справа за ст.115 ч.2 Кримінального кодексу України «умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю групою осіб»,  що передбачає позбавлення волі на термін від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Наталія Човпило, помічник начальника
ЧМВ УМВС України в Чернігівській області

Фото: map.cn.ua

Коментарі (4)

Shurik79 | 2009-10-20 22:34

Да нафиг вам нужна та фотография? Может вам еще и фото изувеченого тела охота увидеть?? Вы лучше задумайтесь о нашем "гуманном" криминальном кодексе. Эти уроды выйдут всего лишь лет через 10, а что потом?...

Я | 2009-10-19 19:41

Я не розумію навіщо якась ілюстрація, коли на місці злочину, напевно,
була знімальна група. Невже не можна було одну фотографію розмістити нормальну на сайті?

Редактор новин | 2009-10-19 16:56

Анонім
То не фотографія самого місця події, а ілюстрація місцевості.

Анонім | 2009-10-19 16:34

По-перше, фотографія не відповідає дійсності (місцевість на перший погляд дуже схожа, але не відповідає реальності ). Це просто якісний монтаж.
По-друге, цікаво, як почуває себе троюрідний брат "Іван"? Совість не мучить його, адже він початківець у цій справі?!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

   Чи почують прохання Масани?

SVOBODA.FM