Останнє оновлення: 09:03 п'ятниця, 23 травня
Замовне (?) вбивство
Ви знаходитесь: Кримінал / Пригоди / «Дев'ять ярдів» по-тростянецькі. Фото
«Дев'ять ярдів» по-тростянецькі. Фото

«Дев'ять ярдів» по-тростянецькі. Фото

Попри залучення переважної більшості працівників міліції Чернігівщини до охорони громадського порядку й документації на виборчих дільницях, оперативникам карного розшуку все ж вдалося впродовж лічених годин розкрити вбивство 34-річного жителя Ічнянського району в Чернігівській області.

Потерпілий самотньо проживав у селі Тростянець. Регулярно пиячив, хоча в минулому неодноразово «кодувався» з метою позбутися цієї згубної звички.

Напідпитку він ставав агресивним, але спрямовував свої негативні емоції не на всіх односельців без розбору, а на свою колишню дружину (також місцеву жительку), її матір та дитину. Переповідають, що у таких випадках він досить часто погрожував жінці, давав волю кулакам, а іноді, бувало, навіть нахвалявся повбивати усіх трьох.

Власне, саме від колишньої дружини цього сімейного дебошира правоохоронці й отримали повідомлення про злочин. Схвильована заявниця розповіла, як, зайшовши до колишнього чоловіка в особистій справі, виявила його труп з явними ознаками насильницької смерті.

Слідчо-оперативна група Ічнянського райвідділу внутрішніх справ негайно вирушила до Тростянця. Невдовзі туди ж прибули колеги з карного розшуку та Слідчого управління обласної міліції.

Навіть бувалі правоохоронці здригнулися, побачивши місце події. Чоловік з розтрощеною головою лежав на підлозі маленької кухні у величезній калюжі власної крові. Фактично, ніяк було повернутися, не зачепивши липку буру пляму.

Подальший огляд трупа засвідчив, що жорстоким побиттям справа не обмежилася: безпосередньою причиною смерті стало удушення з використанням невідомої мотузки або шнура, так і не знайденого на місці вбивства.

Коментуючи перебіг заходів з розкриття цього злочину, заступник начальника обласного Управління карного розшуку Максим Гончар розповів, що вже паралельно з оглядом місця події розпочалася копітка робота оперативників: побудова версій, пошук та опитування односельців, які бачили покійного впродовж останніх годин його життя, перевірка кола його спілкування, інші оперативно-розшукові заходи.

Під час цієї роботи у працівників міліції виникли вагомі підозри, що до вбивства може бути причетною колишня дружина загиблого – якраз та особа, яка «знайшла» труп і повідомила про це до міліції. Як з'ясувалося невдовзі, підозри цілком доречні й обґрунтовані.

Отже, в ході подальших слідчих дій ця жінка – тепер уже підозрювана – розповіла, що її втомили часті п'яні візити колишнього благовірного, які завершувалися або її побиттям, або недвозначними погрозами з його боку.

Зрештою, за її словами, чаша терпіння переповнилася, і вона звернулася до сусіда по «силову» допомогу. «Об'єкт» був обраний не випадково: у свої 32 молодик уже встиг відбути дуже тривалий термін ув'язнення за вбивство. Жінка визнала, що суть її прохання нібито була такою: відлупцювати колишнього чоловіка, щоб боявся до неї потикатися, а якщо зопалу вб'є його, то нехай так і буде. Вийшло, що таки вбив.

Із розповіді затриманої випливало, що після досягнутої домовленості вони разом зі спільником вирушили на квартиру потерпілого. Майбутню жертву зустріли по дорозі, неподалік від його помешкання. Він запросив обох до себе, почав частувати оковитою. У ході застільної розмови спалахнула сварка, під час якої колишній чоловік вдарив підозрювану рукою в обличчя й нібито потягнувся за ножем. Тоді гість схопив випадково знайдену тут же залізну монтировку та почав гамселити нею господаря по потилиці. Після перших двох ударів потерпілий знепритомнів, але побиття тривало.

Наостанок гість витяг з кишені прихоплену із собою мотузку і задушив нею потерпілого. Жінка, споглядаючи все це жахіття, не втручалася. І коли спільник сказав, що все скінчено, бо в покійного вже вуха біліють, обидва залишили місце злочину.

Максим Гончар підкреслив, що ця версія в ході слідчих дій знайшла своє часткове підтвердження. Однак є і вельми цікаве доповнення.

Регулярні побиття потерпілим членів своєї колишньої родини та погрози на їхню адресу, безумовно, відіграли певну роль у формуванні злочинного задуму. Але не обійшлося й без суто матеріальної складової – спільної квартири колишнього подружжя. Її продаж, попри невисоку, порівняно зі столичними або навіть з чернігівськими аналогами, вартість, все ж міг суттєво підправити матеріальний стан власників.

Є всі підстави вважати, що підозрювана вирішила не ділитися з колишнім чоловіком, тим паче, що питання продажу помешкання цілком могла розв'язати сама – мала на це документально затверджений дозвіл, якого покійний необачно підписав ще восени минулого року.

До речі, певну частку грошей від продажу квартири вона, домовляючись із односельцем про вчинення вбивства, пообіцяла спільникові у якості винагороди за добре виконану брудну роботу. Отож, провідним мотивом його дій було, вочевидь, не бажання захистити скривджену жінку, а цілком банальне прагнення наживи.

Проти затриманих порушено кримінальну справу за статтею 115-ю Кримінального кодексу України в частині, що передбачає відповідальність за навмисне вбивство людини, скоєне групою осіб за попередньою змовою. Слідство у цій справі триває. 

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чому Панявежис милував око

SVOBODA.FM