Був такий «крутий», що крутіше – тільки... молоток

Життя «по понятіям». Здається, цей вислів розуміють вже геть усі в нашому суспільстві. Хто з фільмів, а хто і з власного досвіду, побувавши по той бік колючого дроту.

І, здавалось би, в'язнична ієрархія, вагомість статей, за якими відбувають покарання ув'язнені, суворий розподіл «прав» та «обов'язків», «тюремна дисципліна» панує лише в тому, не вільному світі, а в нормальному суспільному житті такого не може бути.

Саме суперечка між двома раніше засудженими про те «хто ким є по життю» і стала причиною смерті одного з них.

Будинок 52-річного Віктора (чоловік відсидів тривалий термін покарання за розкрадання в особливо великих розмірах), хоч і знаходиться в центрі міста, але за своїм станом назвати його нормальним людським житлом можна лише з великою натяжкою. Занедбаний, як, до речі, і його господар, з купами лахміття та сміття по кутках.

Не дивно, що в таке місце нерідко навідувався всілякий «підозрілий» елемент. Саме 7 травня до Віктора «на вогник» завітав його 34-річний знайомий Сашко. Молодий чоловік також пройшов тюремне «виховання» - відсидів за пограбування, крадіжки та наркотики.

Того дня обоє чоловіків вже зранку встигли «поправити» своє здоров'я – обидва були напідпитку. Але продовжувати пиятику удвох не стали – не було настрою.

Зате гостя, до речі непроханого, потягнуло на дискусію. Молодший почав вихвалятися своїми «заслугами» перед Законом казав, що він тут «блатніший», що «колгоспник Віктор» повинен його слухатися, що його місце на... (самі розумієте, де).

Віктор спочатку мовчки «ковтав» образи, казав, що він старший, а отже Сашко не має права його так ображати. Але це тільки ще більше роздратовувало розбишаку і він від звичайних образ перейшов до відкритого приниження Віктора. А вдосталь навтішавшись, як ні в чому не бувало, ліг спати на просто дивані господаря квартири. Коли ж Віктор спробував його розбудити, щоб відправити додому, то отримав удар кулаком по обличчю та невдоволене: «Як ти, ... , смієш будити мене - такого «великого» кримінального авторитета!».

Це було останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Віктора. Чоловік мовчки взяв з полиці молоток та почав бити ним по голові сплячого Сашка. Коли припинив, побачив замість голови кривдника суцільне кров'яне місиво.

Щоб приховати скоєний ним злочин, Віктор вирішив Сашка... закопати. Пішов до кімнати, узяв мотузку та якусь ганчірку. Зв'язав небіжчику руки та ноги (щоб не теліпалися), голову обмотав футболками, щоб не було кривавого сліду.

Але Віктор не розрахував своїх сил (інвалід ІІ групи, після операції майже нічого не бачив, та й в руках особливої сили не мав). Він зміг лише перетягнути вбитого кривдника до сусідньої кімнати, де і залишив лежати на підлозі. Потім Віктор трохи прибрався, вимив підлогу, загорнув закривавлені речі у пакунок та відніс до найближчого смітника. Коли ж повернувся додому, то подумав, що вранці вирішить, що йому робити далі, а поки що ліг спати.

Коли ж наступного дня прокинувся, то в будинку з небіжчиком залишатися не міг. Пішов з дому та до самого вечора ходив містом. Повернувся додому вже під вечір щоб переночувати. Наступного дня все повторилося знову.

А от вже на 3-й день Віктор зітхнув з полегшенням: до нього завітали оперативники Чернігівського міського відділу УМВС. 10 травня до чергової частини міської міліції надійшла оперативна інформація про те, що в такій-то квартирі, імовірно, є труп людини. Щоб перевірити цю інформацію працівники міліції і приїхали до Віктора.

Господар ніщо не заперечував. Одразу у всьому зізнався та дав правдиві свідчення. На сьогоднішній день Віктор затриманий і перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Відносно нього порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України («Умисне вбивство»), яка передбачає до 15 років позбавлення волі. Слідство триває.

Наталія Човпило,
помічник начальника ЧМВ УМВС
по роботі з громадськістю та ЗМІ