Спритні ділки викупили у селян понад 240 га землі

Що штовхає українських селян за безцінь продавати земельні паї успішним бізнесменам, які ще більше на цьому наживаються?

Зневіра, не впевненість у завтрашньому дні, зубожіння?

Люди живуть одним днем.

І разовий заробіток, хоч і невеликий, інколи переважає обов’язок берегти й цінувати своє основне багатство — землю!

Під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області за 2010 — 2012 роки фахівці Держфінінспекції викрили схеми привласнення земель сільськогосподарського призначення в обхід законодавства на території Іванівської сільської ради. Аферисти викуповували у селян паї, укладаючи сумнівні договори міни як з живими, так і… з покійними.

Як таке могло статися, спитаєте ви? Відповідь очевидна. «Зелене світло» ділкам від бізнесу дає недосконалість земельного законодавства. Вони відшукують шпаринки в законі й діють у власних інтересах.

Як відомо, Земельний кодекс України забороняє купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Але ж, звернувшись до Перехідних положень Земельного кодексу України (пункт 15), дізнаємося, що ними передбачено «заборону купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних паїв, за виключенням передачі їх у спадщину чи обміну на іншу земельну ділянку відповідно до Закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб».

«Дозволяється все, що не заборонено законом»… Напевно, вам доводилося чути таке твердження. «Герої» нашого сюжету, яких назвемо гр. К та гр. Л., розтлумачили його по-своєму. І почали втілювати свій план у життя.

Під час попередньої ревізії Держкомзему (за 2007 — 2009 рр.) увагу ревізорів привернула деяка киянка К. Та й не дивно! Придбавши у власність на підставі договорів купівлі-продажу 4 земельні ділянки площами 0,16 га, 0,11 га, 0,11 га, 0,25 га, вона подала до землевпорядної організації заяву, згідно з якою 4 ділянки були розбиті на земельні частини по 0,01 га з метою отримання державних актів на кожну частину окремо. Таким чином, на кінець 2007 року на руках у пані К. опинилися 63 акти(!) на право власності на земельні ділянки площею по одній сотці кожна…

Подальші наміри підприємливої столичної пані відкрилися в ході ревізії законності видачі та державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку за період 2010 – 2012 рр.

У червні 2012 року управління Держкомзему в Чернігівському районі, «забувши» про своє основне завдання щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зареєструвало за громадянкою К. 61 державний акт на право власності на земельні ділянки (паї) на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту. Підставою для виникнення права власності на них стали 36 договорів міни від 29.12.2007 року, укладені між гр. К. та власниками земельних паїв. Від імені селян на підставі довіреностей виступала гр-ка Д. (м. Буча). Всі договори міни були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

У чому ж була суть згаданих договорів? Згідно з договорами міни громадяни-власники земельних паїв на території Іванівської сільської ради міняли свої земельні ділянки площами в середньому від 1,82 до 1,91 га ріллі та 1,18 га пасовищ на земельну ділянку гр. К. площею 0,01 га на території Киїнської сільської ради. Цільове призначення земельних ділянок, що мінялися — для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з умовами договорів кожному власникові земельного паю гр-ка К. доплачувала «різницю» між вартістю її земельної ділянки площею 0,01 га та вартістю земельного паю площею від 1,18 га до 1,91 га.

У середньому селяни отримали за свої 2 земельні паї загальною площею близько 3 га всього по 14,9 тис. грн. Тобто фактично громадяни продали задешево свої паї, отримавши взамін по одній сотці нікому не потрібної земельки!

Вигода такої оборудки для селян, як на мене, досить сумнівна. А ось пані К. напевно знала, що робить. Адже в результаті такої оборудки вона «виміняла» земельні паї загальною площею 85,4 га, можна сказати, в пригороді Чернігова поблизу автотраси Чернігів — Київ.

Та це ще не все. Подальші ревізорські дії дозволити встановити ще кілька цікавих фактів.

Спеціалісти Держфінінспекції подали запит до Іванівської сільської ради з метою підтвердження факту проживання колишніх власників земельних паїв на території Іванівської сільської ради та їхню участь у жеребкуванні з визначення права на земельний пай колишнього КСП «Авангард».

Відповідно до інформації, наданої сільською радою, 27 листопада 2007 року до Книги обліку оприбуткування та використання бланків свідоцтв про народження та смерть внесено актовий запис про смерть гр. Н.

Виходило, що договір міни між громадянкою К. і гр. Н. був укладений через місяць (!) після смерті гр. Н.— 29 грудня 2007 року. Таким чином грубо порушувалися норми Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV. Проте ані приватного нотаріуса, який штампував договори, ані саму гр. К. ця обставина аж ніяк не бентежила. Тож ніщо не завадило підприємливій пані в червні 2012 року отримати зареєстровані установою Держкомзему державні акти на право власності на земельні ділянки площами 1,18 га та 1,66 га, які раніше належали покійному.

Також інспектори з’ясували, що пані К. була не єдиною, хто розгорнув бурхливу діяльність щодо іванівських земель. Не менш заповзятливий громадянин Л. упродовж 2009 – 2010 рр. придбав у власність на підставі договорів міни 134(!) земельні паї та ділянки. Всі договори міни знову ж таки посвідчені приватними нотаріусами.

Схема та ж сама. Громадяни-власники земельних паїв та земельних ділянок, що містяться на території Іванівської сільської ради, міняли земельні ділянки (паї) на земельні ділянки гр. Л. площею по 0,01 га кожна. Відмінність була одна. В цьому випадку гр. Л. запропонував для обміну земельні ділянки площею по одній сотці на території Седнівської селищної ради.

На момент закінчення ревізії було роздруковано та заповнено 134 комплекти бланків актів на право власності на земельні ділянки гр. Л, які разом із технічною документацією перебувають на реєстрації в установі Держкомзему. Загальна площа земельних паїв та земельних ділянок, придбана гр. Л. у такий спосіб, становила 155,6 га. Таким чином, разом з паями, придбаними гр. К., площа виміняних у селян угідь на території Іванівської сільради становила більше 240 гектарів.

Є підстави думати, що гр. К та гр. Л. діяли спільно. Тож не виключено, що замість колосистих полів на згаданих сільськогосподарських землях планується звести черговий гіпермаркет «київського походження» або розважальний центр. Втім, це вже справа правоохоронних органів.

Інспектори ж Державної фінансової інспекції в силу наданих їм повноважень констатували порушення Рекомендацій щодо обміну земельними ділянками, затверджених Наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 17.11.2003 року № 288, та Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ.

Крім того, за результатами ревізії три посадові особи управління Держкомзему в Чернігівському районі притягнуті до адміністративної відповідальності. Управлінню надіслано обов’язкові вимоги про відмову в реєстрації гр. Л. державних актів на право власності на земельні ділянки площею понад 100 га, а також про визнання в судову порядку недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки гр. К. площами 1,18 га та 1,66 га, які належали гр. Н.

Наталія МОЛЬЧЕНКО,

заступник начальника Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції