Міноборони віддало 650 млн фірмі екснардепа за дрони сумнівної якості – Bihus.Info

Міністерство оборони України сплатило аванс у 650 мільйонів гривень фірмі Українські авіаційні системи, якою володіє дружина колишнього нардепа Борислава Розенблата. Їхня якість виявилася сумнівною. Про це йдеться у розслідуванні Bihus.Info.

Журналісти розповіли, що в грудні 2022 року Міноборони уклало угоду на 807 млн грн на 55 безпілотних авіаційних комплексів HAWK. Контракт уклали напряму з виробником — ТОВ НВП Українські авіаційні системи, якою, зокрема, володіє і дружина Борислава Розенблата, екснардепа та фігуранта «бурштинової справи».

Як ідеться в матеріалі, виробник переконував, що на ринку з 2018 року і має серійне виробництво комплексів HAWK, на чому й наполягали у відомстві та в уряді, який виділив на придбання дронів у українських виробників безпрецедентні 40 млрд грн.

Незважаючи на те, що на проведених для операторів комплексів навчаннях у середині липня дрони злітали через раз, завалювались і давали неякісну картинку, Розенблат переконував, що до моменту їх завершення та передачі замовлення всі недоліки виправлять.

Проте, коли навчання завершилися, HAWK так і залишились «сирими». За день до здачі контракту, 14 серпня, з’ясувалося, що готові лише чотири із 55 замовлених комплексів, сказано в розслідуванні.

Під час тестового польоту перший борт злетів, але згодом втратив картинку. Тоді Розенблат припустив, що він перегрівся й попросив дати безпілотнику другий шанс. Він злетів, але приземлитися йому так і не вдалось — у нього відламалися крила та була тріщина на носі. Комісія від Міноборони, яка була присутня під час тестування, приймати HAWK відмовилась.

З другим комплексом теж були проблеми. Розенблат зізнався, що не злетів і четвертий комплекс. Піднятися в небо й більш-менш впоратися з тестовим польотом вдалося лише третьому HAWK.

Виробник переконував, що його комплекс розроблено разом з іноземними партнерами та виготовляється здебільшого з імпортних деталей. Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK надали ще у 2017 році — його підписав тодішній міністр оборони Степан Полторак. Тоді вже була інформація, що з дев’яти спроб випробовування HAWK вдалими були лише сім, але Міноборони підписало контракт із фірмою, до якої мав стосунок нардеп із президентської фракції, сказано в матеріалі.

Перші два екземпляри виготовили через рік — ціна була близько 6 млн грн. Улітку 2019-го Міноборони за стільки ж замовило ще сім комплексів.

Через проблеми із комплектованням, його заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту значно затягнулися, і визначені контрактом строки постачання спливли.

Міноборони звернулось до суду з вимогою змусити виробника сплатити 10 мільйонів неустойки за зрив контракту, а виробник вимагав переглянути ціну.

Після повномасштабного вторгнення Росії фірма передала ЗСУ комплекси, які кілька років були на складі. У Міноборони це підтвердили, заявивши, що негативних відгуків на них від військових не надходило. Саме цим у Міністерстві пояснили підписання з ТОВ УАС нового контракту: відповідне замовлення надійшло від Генштабу, повідомляє Buhis.Info.

Проте вартість комплексів зросла удвічі — до понад 12 млн грн. У Міноборони заявили, що в новому контракті з виробником йшлося про той самий HAWK, що й раніше, але із покращеними характеристиками, але фактично виявилось, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси, розповідають журналісти.

Олександр Лієв, ексочільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ УАС, заявив у коментарі, що був впевнений: купує ті самі HAWK, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.

У серпні Розенблат казав, що найближчим часом може здати 30 комплексів, ще кількадесят — за пару місяців. Міноборони погодилось перенести терміни здачі комплексів на жовтень. Проте виконання контракту під загрозою через арешт рахунків фірми у кримінальній справі, яку розслідує ДБР.

Правоохоронці припускають, що керівництво компанії могло змовитись із Міноборони, щоб заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами, ідеться в розслідуванні.