Весняна повінь-2010: повторення 1970 року не буде!

Вперше за останні роки природа подарувала нам справжню, а не номінальну зиму – з морозами і великими снігами. Багатьох вона порадувала, а комусь додала клопоту.

Та природа – як те колесо: невпинно крутить зміну пір року. Як не трималася зима за березень, та все ж змушена відступити. І якщо зима принесла нам багато снігу, то за логікою і законами природи нинішня весна має принести й велику воду.

В очікуванні повені чимало жителів Чернігівщини (особливо ті, які живуть поблизу «магістральних» річок: Дніпра, Десни, Удая, Сейма, Снова) вже починають хвилюватися. Чи не принесе весняна вода шкоди, а то й лиха їхнім господарствам?

З метою з’ясування ситуації і отримання прогнозів «Високий Вал» звернувся до фахівців з обласного гідрометеорологічного центру. Адже хто, як не науковці (бо ж гідрометеорологія – це наука, «фізика рідини») володіють повною інформацією про те, що чернігівцям і жителям області слід очікувати від весняного паводку 2010 року.

Знайомство і спілкування з начальником обласного гідрометцентру Анатолієм Тхориком стало для мене вельми цікавим і пізнавальним, оскільки дізнався багато чого цікавого в тій галузі науки, до якої раніше не мав жодного стосунку.

Отже, яким буде нинішній паводок? Щоб передбачити наслідки, треба знати причину. Тож повернемося в минулу зиму. Зима 2009-2010 рр. у Чернігові розпочалася 8 грудня, що на 13 діб пізніше звичайних строків за повоєнний період. Характеризувалася переважно холодною та багатосніжною погодою, відразу утворився стійкий сніговий покрив. Снігова товща з самого початку, а потім упродовж всього зимового періоду надійно захищала підстильну поверхню та верхні шари ґрунту від промерзання та цементування.

Сума опадів з 8.12.2009 по 10.3.2010 склала 160% відносно норми за відповідний період. Від початку зимового періоду до 12 березня на території обласного центру випало 216 мм опадів, або 216 л води на кожен квадратний метр поверхні.

У періоди короткочасних відлиг втрати талої води на просочення в ґрунт та поверхневий стік склали близько 30%, а втрати на випаровування в сонячні дні протягом зими – біля 18%.

Таким чином, станом на 12 березня на кожному квадратному метрі території міста залишилось в середньому 110 л води у вигляді снігу.

У період весняного сніготанення поверхневий стік з асфальтованих поверхонь, дахів тощо за розрахунками складе до 80% наявних запасів води. З відкритих поверхонь стік складе 10-15% в залежності від умов рельєфу, тобто 85-90% талої води, або 94-100 л з кожного квадратного метра такої території просочиться в ґрунт.

19-20 березня середньодобова температура повітря перейшла через 0 градусів у бік підвищення, у басейнах річок Чернігівської і суміжних областей почалась метеорологічна весна. Пішов процес руйнування льодового покриву і підняття рівнів води. Гідрологічні пости, встановлені у басейнах Дніпра і Десни, фіксують різні значення підвищення рівня річок. 23 березня вони становили (у сантиметрах): Жлобін (р. Дніпро) - +30, Гомель (р.Сож) - +8, Курськ (р. Сейм) - +9, Прилуки (р. Удай) - +3. Щодо значень гідрологічних постів на р. Десна, то вони такі (вниз по течії): Брянськ - +2, Трубчевськ - +7, Новгород-Сіверський - -2, с. Розльоти - +5, с. Макошине - +2, Чернігів - +2, с. Моровськ - +5.

В гідрометеорології відлік рівня води у водоймах прийнято брати «від нуля поста». Не секрет, що це поняття для багатьох громадян є суто абстрактним і незрозумілим. Що ж це таке – «нуль поста».

Як відомо, висоту точок рельєфу земної поверхні в колишньому СРСР рахували від водної поверхні Балтійського моря. Тобто, рівень поверхні Балтики був початковою точкою відліку як для найвищих вершин (пік Комунізму, 7495 м над рівнем моря), так і для найглибших западин (зап. Жагилган, 215 м нижче рівня моря). Вимірювати таким же чином рівень річок не дуже зручно, тому для кожної з місцевостей точкою відліку є умовна точка, яка знаходиться вище рівня Балтійського моря, але нижче рівня дна даної річки.

Стосовно Чернігова, то для нього «нуль поста» становить 102,44 м над рівнем Балтики. Це стандартне значення було змінене лише одного разу – в 1982 році, та й то з метою удосконалення метеорологічних розрахунків.

Стосовно очікуваних рівнів паводку 2010 року, то згідно з прогнозом вони коливатимуться в інтервалі 690-750 см над «нулем поста» (максимум минулого року становив 483 см). Максимальний рівень води у Десні біля Чернігова за 125 років спостережень становив 985 см над «нулем поста» (вікопомна повінь 1970 року), мінімальний – 436 см. При досягненні рівня у 680 см деснянська вода виходить на заплаву, що, судячи з усього, і станеться цьогоріч.

Вода масово затопить річкові заплави. Поточна висока водність, насамперед на Дніпрі, стане додатковою причиною затоплень прирічкових територій і об’єктів у населених пунктах вздовж річок.

 За розрахунками фахівців центру з гідрометеорології та за даними районних комісій 1994-2008 рр. при перевищенні рівнями води середніх багаторічних значень негативного впливу весняного водопілля можуть зазнати 83 населених пункти Чернігівської області.

За максимальними рівнями води на річках області весняне водопілля 2010 року буде вищим за водопілля попередніх років, оскільки останні роки були малосніжними та маловодними.

Тут варто зауважити, що вихід річних вод на заплаву є дуже важливим процесом у житті будь-якої річкової екосистеми і найголовнішим періодом річного циклу життя річки. У цей час по ній проходить 70-90% річного стоку, створюються життєдайні наноси, риба отримує необмежені можливості харчування, промиваються озера і стариці.

У випадку ж катастрофічних повеней вода може нести й негатив для здоров’я людей: розмив кладовищ, масова загибель тварин створюють умови для виникнення епідемій.

Взагалі, повені мають свою певну класифікацію: «мала», «середня», «велика», «дуже велика», «видатна», «катастрофічна». У ХХ столітті Чернігів знав лише одну катастрофічну повінь – у 1970 році. Подібними до неї, але все ж трохи меншими, були повені 1917 і 1931 років. Повінь же 2010 року можна буде класифікувати як проміжну між середньою і великою. Тож чернігівці вже сьогодні можуть заспокоїтися – повторення 1970 року нас не очікує.

А гумовими чоботями можуть запасатися хіба що мешканці низинних районів міста, які живуть на території річкової заплави. Споруджуючи будинки в таких потенційно небезпечних місцях, вони мають завжди пам’ятати, що час від часу річка битиме своїми хвилями об пороги їхніх домівок, «заглядатиме» на городи, в підвали і на подвір’я. Тим же, хто живе «на горі», остерігатися, а тим більше боятися весняного паводку немає жодних підстав.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити