Блакитні озера стануть платними?

Вже в перші травневі дні почнеться «паломництво» до Блакитних озер поблизу села Олешня Ріпкинського району. Звідкіля тільки не приїжджають гості! Кияни, жителі інших областей, білоруси…

Ось тільки із законами фізики у приїжджих проблеми. Самі розсудіть, шановні читачі. Відпочиваючі приїхали, дістали з багажника автомобіля пакети та пляшки, спорожнили їх.

А от порожніми ці ж ємності в той же самий багажник вже чомусь не вміщаються. Дивина, та й годі! Через це диво береги прекрасних озер завалені пляшками від напоїв та пакунками від наїдків.

«Прибутків» від туристів – купи

Голова Олешнянської сільської ради Надія Авраменко важко зітхає при згадуванні цієї проблеми.

– Це не наші озера, а Добрянського лісового господарства – вони ж за межами земель сільради. Та все одно, коли прийде День довкілля, будемо прибирати. Ось приблизно 15-го квітня. Лісгосп дає трактор, центр зайнятості дає людей і вони прибирають там сміття. Вигрібаємо і вздовж наших доріг, – розповідає вона. – Упродовж трьох останніх років також Ріпкинська райдержадміністрація організовувала прибирання. Але ж це від сили на два тижні, а потім – те ж саме...

– Коли на озера починають приїжджати більш-менш масово?

– Приблизно з кінця травня.

– Нема ніяких засобів «примусу до порядку» гостей-відпочиваючих?

– А як і чим їх примусиш…

– Яка від них користь? Доход місцевим магазинам?

– Так, це напевно і вся користь.

– На березі озера є рядки пеньків. Видно, що сосни висаджені штучно і були зрубані зовсім молодими.

– Так, це робилася рекультивація. Рубають, бо треба ж палити багаття.

Оплачувати свинство будуть всі

Однак у Ріпкинській районній раді вже готовий радикальний, але простий план впорядкування території найбільшого озера: віддати його під розгортання місцевого бізнесу. Про це повідомив голова Ріпкинської райради Віктор Бугай.

– Цього року ми плануємо підійти до питання по-іншому. Є людина, яка бажає взяти одне озеро в оренду і зробити там куточок відпочинку. За інші два озера бере на себе відповідальність Добрянський лісгосп і буде утримувати їх у порядку, – говорить він. – Орендар же планує на найбільшому озері створити всі умови для відпочинку. Тобто організувати і торгівлю, і медицину, і прибирання території, і облаштування пляжу. Можливо, зробити також міліцейський пост. Бо минулі роки вже показали: що там тільки не робиться і хто тільки туди не приїжджає. Я не буду конкретизувати, називати прізвище підприємця, який має бажання орендувати. Ми зараз займаємося відповідними юридичними питаннями, щоб там була конкретна людина – господар, і він там підтримував порядок.

– Бувають випадки, коли орендар обгородив озеро і каже людям: я придбав, моє!

– Ні, ні. Та людина, як кажуть, наших країв, тому вона до такого не дійде. Працюємо, щоб там був порядок. Бо те що є набридло всім. Минулого року загін «Беркуту» викликали, щоб наводили там порядок.

– А потім буде так: без грошей не пущу!

– Ні. Це питання не стоїть. Умови будуть розглядатися. Але й не без того, що людина приїхала і за в’їзд на ту територію якусь десятку заплатить. Бо треба ж і певний штат людей утримувати.

– Виходить, саме так буде організовано через те, що хтось поводиться по-свинськи, а пристойна людина теж має платити за прибирання.

– Розумію. Це я говорю свою думку. Які ж будуть умови… Думаю що обгороджувати цього озера ніхто не буде ні в якому разі. Бо який же тоді зиск? А зробити щоб все цивілізовано було, можливо щоб човни були – інша справа. Приїжджають з усієї України і з Білорусі, та й не на один день.

Лоб

В Олешні вже кілька років приймає відпочиваючих підприємець Сергій Михайлюк. Проте «явки й паролі», як він запевняє, йому не відомі.

– Ні, це не я. Дійсно, такі розмови ходили давно, але поки що лише розмови, – відповів він телефоном. – А в мене там був кемпінг, наметове містечко. Зараз з напарником плануємо відремонтувати будинок для прийому відпочиваючих.

– Хто ж це може бути?

– Не знаю. Я постійно спілкуюся з головою сільради, представниками районної влади і мав би знати, якби це дійсно відбувалося. Є багато перепон у реалізації такого рішення, начебто й узгодження Верховної Ради потрібне.

– Цю землю хотіли взяти, зверталися до мене не раз. І місцеві, й київські. Але це державна земля. Треба звертатися не до сільського голови, а до Верховної Ради, – підтвердила олешнянський сільський голова Надія Авраменко.

Отже, таємничий підприємець, хоч і «наших країв», питання оренди має «протягнути» через Верховну Раду. Як то кажуть – пролобіювати. Міць лоба у підприємця з торговельного намету для того навряд чи достатня.

Диво паралельних світів

Окрім згаданого буденного дива із законами фізики, з озером Великим одного разу трапилося справжнє диво. Воно зникло! Не фізично, а в паралельному світі чиновницьких паперів. А це вже, в свою чергу, могло призвести до «зникнення» озера за високим парканом.

Про це влітку 2009 року повідомляла заступник начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Світлана Шаш. Тоді документацію із землеустрою для отримання державних актів на право користування землею виготовило чернігівське ТОВ «Геоінформпроект». Будь-яка згадка про озеро площею 18 га була відсутня. Документи підписали дев’ять (!) посадових осіб, в тому числі директор ДП «Добрянське лісове господарство». Навряд чи в цьому диві обійшлося без чийогось міцного лоба.

Що буде далі – покаже час. А нам слід би пам’ятати, що майбутнє перлини Чернігівського краю буде залежати не лише від міцності того лоба, а й від нашої людяності.

Редакція триматиме на контролі подальшу долю озера.

Сергій СТУК,

с. Олешня Ріпкинського району

Збільшити

Озеро Велике

Збільшити

Збільшити

«Десант» пішов – «гільзи» лишились

Збільшити

Звалище на березі Великого

Збільшити

Люди саджали – нелюди порубали

Збільшити

Збільшити

Плакат Валерія Мельника на під’їзді до озера