На питання відповідає голова апеляційного суду Садіг Тагієв. Анонс

Напередодні Дня юриста, 28 вересня об 11 годині в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 2 відбудеться прес-конференція з головою апеляційного суду Садігом Тагієвим на тему "Суди в умовах прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України".

Про це «Високому Валу» повідомила помічник голови апеляційного суду в Чернігівській області Леся Гайдай.

13 квітня 2012 року Верховна Рада України ухвалила проект Кримінального процесуального кодексу України, норми якого запрацюють через півроку з дня його офіційного опублікування, а саме – з 19 листопада 2012 р.

Прийняття нового КПК, що відповідав би сучасним демократичним стандартам, було однією з умов членства України у Раді Європи.

За новим КПК суд набуває першочергового значення. У кримінальний процес вводиться така фігура як „слідчий суддя”, яка, по суті, стає ключовою у кримінальному процесі.

Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, до повноважень слідчого судді належить вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування, прийняття рішення про здійснення примусового приводу (за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи), тощо.

Перехідними положеннями КПК передбачено проведення зборів суддів у місцевих загальних судах у строк не пізніше трьох місяців з дня опублікування Кодексу з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів". У разі якщо у зазначений строк слідчого суддю не було обрано, його повноваження виконуватиме найстарший за віком суддя цього суду до дня обрання слідчого судді.

Новим КПК значно розширюється судовий контроль на стадії досудового розслідування – збільшено кількість питань, які вирішуватиме не слідчий або прокурор, а слідчий суддя в судовому засіданні на умовах змагальності сторін. Отже, громадяни отримають більш прозору, відкриту і публічну процедуру.

Вводиться багато нових понять, зокрема, „кримінальні правопорушення”, які поділяються на злочини та кримінальні проступки, „повідомлення про підозру” та ін.

Великим плюсом є ліквідація можливості повернення справ на додаткове розслідування. Адже воно часто призводило до затягування розгляду, а доказова база збиралась інколи збиралась з порушенням закону. Тепер все – у руках судді.

Новий КПК вдосконалює систему застосування запобіжних заходів. Вводиться домашній арешт, а тримання під вартою визначається як винятковий запобіжний захід.

Набрання чинності новим КПК потягне за собою ряд технічних змін, наприклад, заміну металевих загороджень (кліток), які у залах судових засідань відокремлюють підсудних, на загородження зі скла чи органічного скла; запровадження можливості проведення допиту або впізнання у режимі відеоконференції (за допомогою програми, подібної до Skype).

Багато суперечок досі викликає введення суду присяжних, однак він передбачений ст.124 Конституції України, отже його створення є логічним. Як це запрацює на практиці – покаже час.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України потягнуло безліч змін до нормативних актів України, що знайшли своє відображення у Законі N 4652-VI від 13.04.2012 р., більша частина якого набере чинності з дня набрання чинності КПК. Загалом змін зазнають понад 70 нормативних актів, серед яких: Кримінальний, Кримінально-виконавчий, Податковий, Цивільний, Цивільний процесуальний кодекси України, Кодекс про адміністративні правопорушення та Кодекс адміністративного судочинства України, Закони "Про судоустрій і статус суддів", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про прокуратуру", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про попереднє ув'язнення".