Десять Римів на Чернігівщині

На Чернігово-Сіверщині багато цікавих назв місцевостей, населених пунктів, але серед них найбільш інтригує топонім Рим.

Уперше згадується в літописах давнє місто під такою назвою у 1096 р.

Є рядок про нього і в «Слові о полку Ігоревім»: «Се у Римъ кричатъ подъ саблями половецкими».

 

У «Літописі руському» за Іпатіївським списком оповідається, що після поразки князя Ігоря половці «пішли приступом до [города] Римова, а римовичі заперлися в городі. І коли вони вилізли на заборола, то тут, за божим промислом, упали дві городниці з людьми прямо до ворогів, і на інших городян найшов страх. І котрі ж городяни вийшли з города і билися, ходячи по римівському болоту, то ті уникнули полону, а хто зостався в городі, то ті всі взяті були». Після татаро-монгольської навали 1239 р. від цього міста нічого не залишилося.

Але... на Чернігіво-Сіверщині, з’ясовується, не один Рим. Між селами Лихолітки, Ставиське та Сивухи Козелецького району є урочище Рим (колись там був хутір з однойменною назвою). Біля села Кіпті цього району є ліс Рим. У «Календарі Чернігівської губернії на 1893 р.» згадується хутір Рим поблизу Шабалинова Сосницького повіту. Є також урочища з такою назвою біля Перепису Городнянського району, Рим Перший і Рим Другий поблизу села Антоновичі Чернігівського району. У донесенні Прилуцькій полковій канцелярії красноколядинського сотника за 1654 р. згадується Рим Іваницької сотні (колишній хутір Рими Южненської сільради). Є і два поля, які називають Рим, у Чернігівському районі. Одне поблизу села Довжика, а друге — біля Андріївки. Тож нам вдалося відшукати на Чернігівщині аж десять Римів! Зрозуміло, подібна назва урочищ, населених пунктів не випадкова. Як на нашу думку, така велика кількість Римів свідчить про певний логічний зв’язок між ними. Який? Можливо, під час небезпеки 1239 р. багато мешканців літописного Римова втекли в ліси подалі від загарбників. А тому й далі нові засновані поселення називали Римами.

Ясна річ, загадкова назва породжує й інші версії. У тюркських мовах «рим» означає «щасливе передвістя». Припускаємо, що Римів могло бути містом тюрків, які після 1060 р. оселилися під Києвом та на Переяславщині (південь нинішньої Чернігівщини підпорядковувався їй). Отож численні Рими — можливі невеликі поселення найнятих князями тюркських військовиків, які несли свою службу.

Колаж Дмитра ЛЕВОШКА

Сергій ПАВЛЕНКО «Голос України»