Чи всидить Соколов на двох стільцях? (фото)

Апеляційна скарга міського голови м. Чернігова Соколова О.В. на Постанову Деснянського районного суду, розглядалася 29 листопада на засідання Київського апеляційного адміністративного суду.

25 вересня цього року Деснянський районний суд визнав дії Соколова О.В., щодо суміщення ним посад міського голови та Голови Чернігівського обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану (УСВА), протиправними, такими, що суперечать ч.4 ст.12 Закону «Про місцеве самоврядування».

Як і було анонсовано, міський голова особисто прибув (дивно, але не на позиченій у своїх бойових побратимів «Тойоті», хоча заступник міського голови пояснював у свій час, що вона потрібна саме для представницьких поїздок мера до Києва) до суду у супроводі свого незмінного представника Павла Вовка, а також у супроводі керівника Фонду «Майбутнє Чернігова» Миколи Торбєєва. Котрий нещодавно в своєму інтерв’ю виказав незадоволення результатом виборів до Верховної Ради по 205 округу, можливо мріяв про посаду помічника народного депутата Соколова О.В., але наразі, як з’ясувалось в судовому засіданні, він представляв за дорученням інтереси третьої особи на боці відповідача – обласного відділення спілки УСВА.

У позивача була не менш потужна підтримка, котру йому забезпечили Голова Київської команди «Демократичного Альянсу» Максим Панов, а також заступник голови ПП «ДемАльянсу» Андрій Богданович. Останній напередодні засідання подав до суду клопотання про здійснення фото та відео зйомки, підтримав його в суді, але суд вирішив уберегти Чернігівського міського голову, котрий виступив проти задоволення цього клопотання, від зайвого роздратування. Хоча закон каже, що згоди на фото та відео зйомку у відповідачів – суб’єктів владних повноважень можна навіть не питати, бо публічність – це є одна із головних засад адміністративного судочинства. Адже суспільство має знати які рішення приймає і які дії вчиняє влада, і як вона потім відповідає за свої дії і рішення в суді.

Наприклад цікава була позиція Павла Вовка, котрий висловив занепокоєння з приводу рішення Деснянського районного суду. Його, як представника міського голови непокоїло те, що в разі відхилення апеляційної скарги буде створено прецедент, і мешканець будь-якого міста України зможе звернутися до суду з подібними «безпідставними вимогами», котрі не стосуються порушення їхніх прав, до мерів своїх міст і вимагати визнання їх дій протиправними. Також на думку представника міського голови таких суб’єктів звернення до адміністративного суду, як член територіальної громади взагалі не існує, а територіальна громада, може брати участь в місцевому самоврядуванні і притягнути в свою чергу до відповідальності головну посадову особу місцевого самоврядування, лише шляхом виборів або референдуму, жодних інших форм участі громадян в вирішенні питань місцевого значення не передбачено.

Міський голова підтримав позицію свого представника, а також відповів на запитання суду, чи дійсно він є Головою обласного відділення УСВА, а також стосовно того, чи балотувався він, як кандидат у народні депутати на нещодавніх виборах до Верховної Ради та який його результат був на цих виборах? Різницю в голосах міський голова не озвучив, а лише сказав, що зайняв 2 місце в окрузі, а щодо обіймання посади підтвердив, що він дійсно, з 1999 року безперервно до середини серпня 2012 року обіймав посаду Голови Чернігівського обласного відділення УСВА, а в серпні 2012 року позачергові збори правління спілки обрали і призначили іншу Голову обласного відділення УСВА. Також міський голова, як мені здалось, непритаманним йому спокійним тихим голосом просив звернути увагу суду, що очолювана ним громадська організація піклується про соціальне забезпечення своїх бойових побратимів, про всебічну допомогу їхнім родинам, санаторне – курортне лікування дітей із сімей загиблих воїнів – інтернаціоналістів.

Наступним слово завзято взяв представник третьої особи – Микола Торбєєв. Його завзятість стала причиною зауваження головуючої судді, котра нагадала йому, що він не на мітингу, а в залі судових засідань і попросила його виступати тихіше, що викликало усмішку у всіх присутніх в залі і навіть розвеселило похмурого міського голову. Постійне цитування та власне тлумачення представником третьої особи положень законодавства, що стосується предмету судового розгляду наразило його на друге зауваження судді, котра наголосила, що суд РЕТЕЛЬНО готується до слухання кожної справи і тому читати дослівно статті Законів не має потреби. Під час свого виступу представник третьої особи майже повторив слова представника апелянта, а також наголошував на тому, що поняття «сумісництво», якщо брати до уваги окрему думку судді Конституційного суду, а нині Голови ЦВК Шаповала В.М. у справі N 1-15/98 (щодо статусу депутатів місцевих рад), позначає насамперед інститут трудового права, тобто дії міського голови на його думку лише тоді були б незаконні, якби він керував би обласним осередком УСВА на підставі трудового договору і отримував би за це зарплатню. Відсутність представника третьої особи в засіданнях суду першої інстанції пояснив тим, що в зв’язку зі зміною керівництва не було призначено відповідальних осіб, котрі б отримували судову кореспонденцію і тому вона поверталась назад до суду. Також він попросив долучити до матеріалів справи Статут УСВА, Рішення позачергових зборів про переобрання Голови Чернігівського обласного відділення УСВА, а також довідку з Пенсійного фонду, що в даній громадській організації немає осіб, що працюють в ній на умовах трудового договору.

Не зважаючи на заперечення позивача, котрий зауважив, що всі ці документи мали бути пред’явлені в суді першої інстанції, бо якщо відповідач до ухвалення судового рішення був знятий з посади Голови обласного відділення УСВА, то він міг би розраховувати на зовсім інше рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вирішив долучити подані третьою особою документи до матеріалів справи. Позивач також звернув увагу суду, що станом на 17.08.2012р., згідно з даними держреєстру підприємств, установ і організацій України Соколов О.В. значився керівником даної організації, а українське законодавство дає змогу оформити будь - яке рішення позачергових зборів громадської організації заднім числом і тому переконливість цього доказу над Витягом з держреєстру перед судом сумнівна.

За правилами апеляційного розгляду справи останнім слово мав позивач.

Він зазначив, що дійсно такого суб’єкта подання позову, як член територіальної громади не існує, але Конституція гарантує право кожного громадянина, навіть без належності до будь – якої громади оскаржити в суді БУДЬ-ЯКІ рішення, дії або бездіяльність посадових осіб. Те, що міський голова не порушив своїми діями нічиїх прав, це його лише суб’єктивна думка, ну а якщо казати про прецеденти, то позивач навів приклад, що з таким же успіхом міністри можуть суміщати свою діяльність з депутатським мандатом, і це в також суб’єктивно не буде порушувати нічиїх прав. Наступний приклад забороненого законом сумісництва наведений позивачем навіть змусив найстаршого суддю з колегії відірватися від свого I’pada, де він щось зацікавлено видивлявся усе засідання. Позивач запропонував суддям вступати в політичні партії або через дорогу навпроти суду відкрити приймальну громадської правозахисної організації і допомагати людям у вирішенні юридичних питань – це теж в принципі не буде порушувати нічиї права. Щодо піклування про бойових побратимів позивач попросив суд краще замість пояснень міського голови продивитися два відео сюжети на диску, котрий він разом з запереченнями надсилав в якості доказу до апеляційного суду перший -http://vikna.stb.ua/ua/news/2012/2/16/93541/,другий- http://www.youtube.com/watch?v=iDoKEPuqTFo. На цих відео - істинне піклування про котре апелянт так тихо розказав апеляційному суду. Ну а щодо доводів представника третьої особи, позивач зазначив, що окрема думка судді КСУ – це не рішення КСУ, що є обов’язковим до виконання на всій території України. Є закон «Про місцеве самоврядування» і є рішення КСУ де зазначено, що міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, тобто безоплатно і навіть без укладання трудового договору.

Після дослідження матеріалів справи суд видалився в нарадчу кімнату, але перебував в ній не довго, бо вирішив перейти не до проголошення свого рішення, а знову до судового розгляду, мотивуючи це тим, що суду були надані представником третьої особи документи, котрі потребують вивчення і тому суду для винесення обґрунтованого рішення потрібно з ними ознайомитися, для чого суд взяв перерву до 12 год.10 хв. 6 грудня .

Будемо сподіватися, що суд винесе дійсно законне і обґрунтоване рішення.