У справі про хабар мера слухали «змовника» і… «кілера» (фото)

Апеляційний суд Чернігівської області 18-19 лютого завершив допит свідків у справі ніжинського міського голови Михайла Приходька (про попередні засідання йшлося у №6 «Чернігівщини» від 7 лютого).

Згодиться геть усе

Захист представником мера був побудований на кількох ідеях. Головна з них – «змова». Були також спроби переконати суд в нібито упередженості понятих.

Інша ідея – всіляко дистанціюватися від рішень щодо тієї сумнозвісної лазні. А, тим більше, від підписання документів.

Грала на користь захисту й тривалість судової тяганини та забудькуватість свідків. Приходько й адвокат частенько змушували суддів звіряти показання зі старими документами з численних томів справи. Використовували кожну сяку-таку неточність чи обмовку.

Адвокат надав суду навіть фото будівлі лазні. Виглядає вона вельми непривабливо.

Жарт, повторений двічі, набридає

Розігнав нудьгу засідання, немов вітер хмари, виступ депутата Ніжинської міськради Максима Багрінцева. Цікаво стало уже з протокольних запитань. Свідок заявив: із засудженим стосунки нормальні. І це у нього – того, хто під час сесій міськради тричі дарував меру тюремні атрибути (сухарі, тілогрійку і термос з чифіром, тюремний посуд)?!

Далі Багрінцев «заспівав» про замовлення йому… вбивства Приходька! Казав він, що штовхав його на це колега-депутат Микола Ступак, шантажуючи відеозаписом поведінки п’яного Багрінцева. Але він, мовляв, мужньо відмовився і відео оприлюднили в Інтернеті.

Заява гучна. Ну це вже справа «органів» розібратися, кого слід «прижучити»: замовника і шантажиста чи свідка – за ці звинувачення. Даруйте, шановні читачі, за оціночні судження, але Багрінцев такий «кілер», як я – балерина. Та й згадане відео бачив – воно не компрометуюче.

Комедією стало і з’ясування прокурором місця роботи свідка (депутатам міськрад зарплата не передбачена, а жити на щось треба). Депутат усіляко уникав відповіді!

Гра в шпигунів

Працівник комунального ринку Микола Вовкогон, покликаний засвідчити упередженість понятих, заявив, що є змова проти мера, а до складу змовників належать... начальник МРЕВ ДАІ Опанасенко, депутат міськради Ступак і тодішній директор ринку Походня.

Поняті були заздалегідь підготовлені. Так, за словами Вовкогона, його друг Калоша начебто годину чекав на вулиці (там, де на гарячому мали „взяти” мера з хабарем) з хлібом і газетою в руках (умовні знаки). Співробітник органів мав підійти, назвати пароль і запросити його понятим. Зараз же Калоша не з'являється в суді, бо, мовляв, соромно дивитися в очі засудженого Михайла Васильовича.

Прокурор відразу з'ясовував у цих свідків: «Ваша інформація – зі слів інших осіб?», з чим їм доводилося погоджуватися.

Нічого особистого – лише бізнес

Ніжинський підприємець Микола Ступак підтвердив передачу першого «траншу» Походні, котрий і покликав його бути присутнім при цьому. «Зайвих запитань не ставив», – каже Ступак. Запевняв, що лазня його цікавить лиш через те, що він сам займається будматеріалами, і що мер бізнесу не заважав.

Ступак, звісно, відкинув закиди Багрінцева. Казав, що хто тому наллє, той і підкаже, що слід утнути. І ретельно висвітлив питання його роботи: «Він ніколи ніде не працював і не буде. Йому мати гроші дає».

Ані лазні, ні грошей

Киянин Валерій Макарук (він, власне, «давав») півтори години розповідав переважно те, що відомо від інших свідків.

Справа закрутилася з вересня 2007 року, коли Макарук забажав придбати лазню. Ступак познайомив його з Походнею як представником приватних інтересів мера. І сам Приходько на першій же зустрічі сам нічого не казав, а тицьнув пальцем на Походню. Від того й надійшла вимога про $50 тисяч і обіцянка за півроку зробити лазню власністю Макарука.

Та влітку 2008 лазня все ще була лише орендована, а «ціну питання» збільшили до $60 тисяч. Макарук звернувся в «органи». А ще до того «писав» важливі розмови на диктофон. Каже, «чиновникам довіри нема». Потерпілий розповів: Приходько просив не свідчити проти нього і обіцяв повернути гроші. Але віддав лише… $1500.

Нині Макарук, окрім покарання для мера, просить суд зобов’язати Приходька повернути $38500 (суму перших двох «траншів» мінус оті $1,5 тисячі), тобто 312620 гривень.

А я ні при чому!

Запитаннями до Макарука мер натякав: немає чіткого зв’язку між видачею договору оренди та переданими грішми. Приходько запитав, чому підприємець не займається лазнею. «Ви прокурору платите гроші, щоб він писав…» – різко відповів потерпілий Макарук. Каже, лише в ремонт вклав 280 тисяч гривень. Але з 2009 року будівля стоїть і розвалюється.

Зі своїм заступником Олегом Баранковим Приходько у залі суду фактично влаштував диспут про те, хто що підписує, і про зацікавленість заступника у «знятті» мера.

Баранков на запитання захисту визнав, що «автограф» на договорі оренди лазні більше схожий на його підпис. На запитання прокурора наголосив: без дозволу чи вказівки мера він ніколи за нього не розписувався.

А вже після 18 хвилин допиту Баранков почав робити емоційні заяви: «Ми з Михайлом Васильовичем грошей не ділили!», «Мене тут намагаються зробити ворогом чи ще щось...»

Кома – це ще не крапка

Суд перейшов до вивчення матеріалів справи. Сторони викладають свої зауваження, наголошують на певних деталях.

Головуючий оголосив дати наступних засідань: 4-5 березня.