СНІД «любить» не тільки бабіїв

Найчастіше інфекція вражає чоловіків і жінок, нерозбірливих у сексуальних зв’язках.

За словами лікаря - епідеміолога Чернігівського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Тамари Куліцької, торік вірус передавався переважно статевим шляхом (так заразилися 67% мешканців.

На диспансерному обліку нині перебуває 2978 ВІЛ – інфікованих. 1450 із них заразилися під час інтимних контактів.

Статеві відхилення і численні статеві зв’язки, особливо з малознайомими партнерами, на думку фахівця, - серйозна небезпека для людини. Навіть подружні контакти можуть стати причиною зараження, якщо інфіковані чоловік чи дружина.

АНОНІМНО, БЕЗКОШТОВНО, КОНФІДЕНЦІЙНО

Як богатир на роздоріжжі, вибираю напрямок руху: уважно вивчаю схему лікарняного містечка, що по вулиці Щорса,3. Хочу добровільно тишком – нишком здати аналіз крові саме в кабінеті «Довіра» при згаданому центрі. Червоним кольором виділено № 14.

Головний лікар центру, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Микола Дейкун запевнив, що забезпечено широкий доступ населення до консультування та тестування на ВІЛ - інфекцію. Пройти обстеження можна в будь – якому лікувальному закладі області. У всіх районних і міських лікарнях функціонують кабінети довіри. Саме у кабінетах «Довіра» виявлено майже 40% ВІЛ – інфікованих мешканців регіону.

Перевірено на собі: проконсультуватися з будь – яких питань кожен може за телефонами кабінету: 660-296, 4-04-71.

Як поінформував Микола Дейкун, щороку безкоштовно обстежується 100 - 110 тисяч мешканців Чернігівщини.

Медсестра Тетяна Бірюк делікатно й толерантно розпитує про причину візиту, про проблеми, які хвилюють. Паспортом не цікавиться. Щирість підкуповує, і я вже готова «розколотися» й зізнатися в журналістському експерименті, (днем раніше обстежувалась і в Менській центральній районній лікарні).

Мов по - писаному, інформую, що підозрілих симптомів, які б вказували на потребу аналізу крові, немає. Ні постійної гарячки, ні частого проносу, раптової втрати ваги тіла або її збільшення, хронічного збільшення лімфатичних вузлів, рецидивних чи незвичайних інфекції …- перераховую почуте й прочитане.

Багато хто й не підозрює про інфікованість: оскільки спершу людина не відчуває жодних ознак - симптоми недуги з’являються іноді й через 10 років після зараження. Не можливо розпізнати цю не спадкову інфекцію «на око» за зовнішнім виглядом: тільки аналіз крові «фіксує» антитіла до ВІЛу.

Потрапляючи до організму, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) повільно й незворотно знищує імунну систему, покликану боротися з інфекціями. З часом знижується її здатність чинити опір будь – яким захворюванням. СНІД же - завершальна стадія розвитку інфекції.

Для ідентифікації своєї персони обираю перші літери прізвища, імені й по батькові покійної матусі (подумки попросивши в покійниці прощення), додаю останні дві цифри вже власного року народження.

З кодом аналізу складніше. Донорської крові мені не переливали, ніколи, контактів з інфікованою кров’ю не мала, нестерильними інструментами не користувалась, до ін’єкційних наркоманів не належу.

Мимоволі згадую, що в ході тренінгу в Університеті журналістської майстерності за темою «Висвітлення СНІД: від знань до майстерності через розуміння та враження» не одержала цукерку – бонус від директора з комунікацій Фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД» Павла Пімінова: неправильно відповіла на запитання про «безпечний секс».

Була стовідсотково впевнена, що безпечність взаємин – у довірі, подружній чи партнерській вірності. Виявилося у «статевому акті без обміну біологічними рідинами».

У концентрації, достатній для інфікування інших людей, ВІЛ знаходиться в крові, спермі, вагінальних виділеннях, грудному молоці (побутові контакти з інфікованими нічим не загрожують). Вірус швидко «мандрує» від одного організму до іншого і переважно - статевим шляхом.

Правда, обмін біологічними рідинами таки був. Відтак сміливо озвучую тезу про « неконтрольовані ризиковані статеві контакти». Впевненіше, як новоспечена «жриця кохання», додаю: « з проникненням, без захисних засобів, із малознайомими партнерами»…

Тетяна рекомендує обстежитися ще й партнерові. З направленням звертаюся до лабораторії діагностики ВІЛ – інфекції при поліклінічному відділенні, розміщеному неподалік.

Наступного дня забираю в кабінеті «Довіра» довідку із оптимістичним результатом « при проведенні підтверджувальних досліджень методом імуноферментного аналізу антитіла до ВІЛ не виявлені».

До слова, на день обстеження швидких тестів у лабораторії не було: постійний дефіцит.

Аналіз зробила безкоштовно, з дотриманням усіх санітарних правил і вимог. Документів і благодійного внеску не вимагали.

Нібито причини для радості є, та тривога за ближнього змушує діяти далі.

РОЗМІР ЗНАЧЕННЯ НЕ МАЄ

Підступний вірус все більше «полює» на жінок. Інфікована представниця прекрасної статі - своєрідний «місток» між уразливою групою населення та благополучними громадянами: передає ВІЛ - інфекцію іншому партнеру, може народити інфіковану дитину. Статистика свідчить, що вірус стабільно поширюється серед вагітних. Отож порятунок від біди – у наших жіночих руках. Передусім - безпечний секс.

Разом із призом за найкращий репортаж «Є воля – є шанс..», розміщений на «Високому Валу», отримала маленький пакетик із написом: «Люби себе. Люби свого партнера. Користуйся презервативом» і …презерватив.

Із великої любові запропонувала цей рятівний засіб коханому мужчині, ненав’язливо порекомендувавши обстежитися на ВІЛ. Необачно: чоловік образився і пропав. Очевидно, назавжди. Але надія вмирає останньою: уважно перечитала літературу, привезену з тренінгу, – «Мужской вигляд на женский презерватив», «Sex. Риск или наслаждение», «О женских презервативах»… і вирушаю на пошуки рятівного засобу.

Обійшла з десяток чернігівських аптек різної форми власності – від комунальних «Ліків України» - до приватних. На мене дивилися, мов на інопланетянку, підозріло – як на особу несповна розуму. Та то не біда. Найпечальніше, що в жодній аптеці не виявилося жіночих презервативів – фемідомів.

«Не знаємо. Не чули. Ніколи не було. Не замовляємо» - відповіді стандартні й скупі інформаційно. Тільки фармацевт Ілля Усік з «Мега аптеки «Здоров»я» пояснив, що «засіб дорогий, непопулярний і незатребуваний, неестетичний і складний у користуванні» (треба мати навики і досвід). Порекомендував замовляти презервативи через інтернет – магазини.

Заради інтересу перепитала знайомих бабіїв, чи стрічалося їм на шляху кохання – задоволення подібне «диво». Ловеласи із великим досвідом любовних утіх навіть не чули про жіночі презервативи. Про допомогу в користуванні вже не йшлося: кожен мачо ( після тривалої паузи ) зазначав, що надає перевагу звичному «живому сексу, без бар’єрів, без сторонніх предметів». Кожен має право на ризик.

Питання, де ж купити «універсальний, зручний для всіх за розміром» фемідом ( одягти його можна зараніше й оберігатися протягом кількох годин і від інфекції, і від небажаної вагітності), - актуальне. Хто озброїть жінок інструкціями і навчить користуватися, якщо навіть фармацевти соромливо опускають очі?

Засіб же « весьма удобен для тех партнеров, которые не хотели бы отвлекаться на одевание традиционного презерватива во время любовных ласк».

Так, ми, жінки, зобов’язані забути про сором’язливість і звертатися до гінекологів, замовляти презервативи в аптеках, не заважаючи на ціну. Адже тільки торік в області, як поінформувала Тамара Куліцька, зареєстровано 407 нових випадків захворювання ( здебільшого у молодих осіб). 275 вірусоносіїв інфікувалися під час незахищених статевих контактів. Майже половина чернігівців, котрі перебувають на диспансерному обліку, - жінки різного віку.

ВІЛ - інфекція не знає соціальних меж: вражає всі верстви населення – бідних і багатих, дітей і дорослих.

Любителям полігамних статевих відносин таки треба озброїтися презервативами і уникати випадкових зв’язків. Сподіваючись на «авось минеться», ризикуємо і здоров’ям, і життям. Береженого ж, кажуть, і Бог береже!

Звести до мінімуму ризик «підхопити» ВІЛ/СНІД, дотримуючись загальноприйнятих норм поведінки і правил безпеки, можна, вилікуватися – ні.

Ольга Чернякова

Фото автора