Асобоз після війни: недільники і ... півлітра спирту

В одній із публікацій спільноти «Чернигов ретро в цвете» вміщена світлина з Чернігівськоґо історичноґо музею імені В.В.Тарновського. На ній - розбирання завалів на майбутній Алеї героїв, після вигнання нацистів 21 вересня 1943 року.

Підприємство АТП-2528 Чернігівської міської ради має унікальні документи того часу. Вони входять до книги «Сміттєвіада», яку готують комунальники.

На фоні руїн і попелу – відродження міста. І не повірите, головну роль тут зіграли ті, хто згодом увійшов в історію як бійці Асенізаційного обозу – герої мітли, відра і воза.

Пропонуємо невеличкий уривок з книги для «обкатки»:

ЯК ПОЧИНАВСЯ АСЕНІЗАЦІЙНИЙ ОБОЗ

Нова історія чернігівського прибирання почалася після звільнення Чернігова від фашистських загарбників у вівторок, 21 вересня 1943 року. Уже на десятий день, з п’ятниці, 1 жовтня 1943 року офіційно починають набирати на роботу прибиральників міста.

На знімках теперішній керівник АТП-2528 Руслан Волок читає літопис підприємства – книгу рукописних наказів Асобозу, яка почата 23 листопада 1943 року і закінчена 31 грудня 1949 року на 116 сторінках.

Її заповнювали «заднім числом» майже через два місяці після звільнення, хоча заяви на роботу почали писати уже у суботу, 25 вересня 1943 року.

Ще дим стояв над руїнами, а вже складали списки тих, хто прибиратиме каміння й сміття. Хоч хтось мав почати історію відновлення – і це були не маршали й генерали, а Кузьменко Андрій Антонович, Зубець Анна Андріївна, Потоцька Ірина Федорівна, Бовда Марія Леонтіївна, Корж Матрьона Іванівна, Гайкевич Марія Валер’янівна, Піший Євлампій Михайлович… І це тільки в жовтні місяці. Справжня гвардія прибирання.

Цікавий і наказ № 1 у цій книзі. Його варто цитувати повністю:

«Згідно з наказом Облкомгоспу від 19 листопада 1943 року і наказу Чернігівського Міськомгоспу від 23 листопада 1943 року я вступаю в обов’язки директора Чернігівського Асобозу.

Наказую усім працівникам і службовцям беззаперечно виконувати мої розпорядження, що стосуються господарства Асобозу.

Всі розпорядження колишнього директора Чугаївського з цього числа вважати недійсними. Директор." І нерозбірливий підпис.

Згодом стане зрозуміло, що керівником тоді став такий собі Василенков.

Звичайно, наказ - російською мовою. Можна припустити, що попередній керівник очолював підприємство за часів німецької окупації. Але про це в наказі - ні слова.

За листопад прийняли на роботу прибиральниками Приступу Уляну Онисимівну, Чмеля Василя Прокоповича, Милькевич Степаниду Карпівну, Дідушку Марину Сергіївну, Лаврінець Єлизавету Іванівну, Горбатенко Неонілу Сергіївну, Грішну Параску Йосипівну, Рижкову Ганну Андріївну.

Конюхами зарахували жінок - Бондаренко Марію Петрівну, Тупицю Пелагею Степанівну.

А завгоспом узяли Лахтіонова Костянтина Мусійовича.

Ви тільки вчитайтеся в імена. Навряд чи зараз хтось називає дітей такими іменами, окрім загальновживаних.

А директору несолідно було вести книгу наказів, то його секретарем оформили 3 грудня 1943 року Мікешину Єлизавету Леонтіївну. Вона і писала цю книгу наказів рівним каліграфічним почерком. Директор тільки ставив під кожним розмашистий підпис.

ДОГАНА за ПЛОЩУ і ПОГРОЗА СУДОМ

Перший дисциплінарний наказ №60 увійшов в історію як своєрідний «чорний гумор» Асобозу:

«За систематичне невиконання обов’язків, не дивлячись не неодноразові усні попередження по прибиранню площі ім. Куйбишева (нині центральна – Красна площа - В.С.) і за невихід на «воскрєсник» (безкоштовно прибирання в радянські часи - В.С.) 24 червня 1944 року громадянці Царенко Наталії Тимофіївні виношу догану і попереджаю, якщо не будуть виправлення у прибиранні своєї ділянки роботи, то будуть вжиті рішучіші стягнення. Пропоную прибиральниці товаришці Царенко упродовж трьох днів здійснити роботу відносно очищення від бур’яну площу Куйбишева. Бригадиру товаришці Коптель Анастасії Іванівні перевірити і доповісти мені. 28.06.1944 р. Директор . Підпис»

І все. Варто додати, що жінка пропрацювала на підприємстві тільки 3 місяці. Бо її прийняли на роботу 13 березня того ж року і, мабуть, хотіла хоч у неділю попрацювати вдома чи відпочити бодай день.

Оголосили робочим днем також і неділю , 16 липня 1944 року. Тимофій Барбаш взагалі мало не став першим «саботажником благоустрою». Одержав «строгача» за неявку. І попередили, що в разі ще одного попередження, справу передадуть до суду за статтею «саботаж»!

УНІКАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ

Кілька слів про архаїчні професії. Наприклад, сторож лугу. Тоді асенізаторами працювали здебільшого жінки. Видовище, мабуть, непересічне і печальне: змучені війною з відрами й бочками на конях рятують місто від нечистот.

З 15 травня 1944 року відбулося «нашестя» родичів Гуревичів на Ассобоз. Аж п’ять родичів прийняли на роботу в один день ! Судіть самі. На посади прибиральника двора зараховують Фаню Юхимівну, візниками сухого сміття – Герца Юхимовича і Абрама Юхимовича, пастухом – Синю Юхимівну, а нічним сторожем, ймовірно, батька цих дітей – Гуревича Юхима Герциковича. Справжній трудовий десант. Наче багатосерійна сага: «Гуревичі проти сміття». 

30 липня того ж року звільнили якогось робітника Гуревича А.Ф.– загадка тільки заінтригувала: скільки ж їх усього було? Тут і сучасний серіал про «асенізаційні династії» можна знімати.

ПРЕМІАЛЬНА ПІВЛІТРА

А ось і найгарячіше! Як і у всі часи, тоді були світлі сторінки в книзі наказів Асенізаційного обозу. Вони приносили п'янку радість! І натхнення! Читайте:

«За хорошу косовицю лугу (адже в Асобозі машин не було, а лише коні - В.С.) і за якісне скиртування стогів преміюю громадян, згідно з представленим списком - півлітру спирту. Бухгалтерії виписати з комори. Директор. Підпис. 30 липня 1944 року. »

Ось так: замість грамоти – «рідка валюта». Півлітра – універсальний стимулятор радянського працівника. Після такого бонусу й косовиця здавалась мелодійнішою, і скиртування згадувалося веселіше.

Отака була справжня вишенька на торті. Чи, радше, «вишенька у чарці». 

(Далі буде )

НА ЗНІМКАХ: Чернігів 1943-44 років (з чернігівських спільнот у мережі Facebook) та на розчищенні руйнувань; керівник АТП-2528 Руслан Волок уперше взяв до рук знайдений артефакт - книгу рукописних наказів Асобозу, яка почата 23 листопада 1943 року.

Владислав САВЕНОК