Подорожі в часі

Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Четвертий день Страсного тижня. Подорож Гефсиманським садом. ФОТОрепортаж

Четвертий день Страсного тижня. Подорож Гефсиманським садом. ФОТОрепортаж

Прямуємо до Гефсиманського саду. Запаморочення посилюється у цьому місці, де покручені дерева і каміння пам’ятають Молитву Спасителя.

Згадуємо найбільш трагічні сторінки з історії Воскресіння, ніби повторюючи тричі: «...Пронеси повз мене чашу сію... Але не Моя буде воля, а Твоя».

Навколо нас виростають стіни Храму Гефсиманського саду.

Це місце колись було впорядковане ще хрестоносцями.

І вже набагато пізніше, у 1924 році, на пожертви християн всього Світу тут побудовано храм. Його ще називають Церквою Націй.

Губимося у часі. Губимо гіда... Дивом наздоганяємо...

Єрусалим, квітень 2008
Олег ГОЛОВАТЕНКО, "Високий Вал"

Великий Четвер

Сьогодні, 24 квітня, православні християни відзначають Чистий четвер на Страсному тиждні (седмиці).

Цей день називається також Великим. Сьогодні православний світ згадує Таємну вечерю і встановлення Ісусом Христом таїнства Євхаристії.

У Великий четвер здійснюється літургія Василя Великого. На всеношній великої П'ятниці, яка здійснюється в четвер увечері, буває утреня з читанням дванадцяти евангелій Святих пристрастей Ісуса Христа. Під час цієї служби віруючі стоять із свічками, які потім несуть додому.

Багато православних віруючих цього дня приступають до причастя, оскільки у Велику п'ятницю літургія не служиться, і літургія у Великий четвер - остання перед Великоднем.

Також цього дня прийнято здійснювати обмивання ще до сходу сонця. Звідси і пішла назва дня - "Чистий четвер". Багато хто вірить, що у Великий четвер умиватися потрібно обов'язково "з срібла". "Хто перший з срібла вмиватиметься - обличчя біле буде".

У минулі часи наші предки в четвер перед Великоднем варили кисіль, виносили його в мисці на вулицю і кричали: "Мороз, мороз! Не морозь наш овес! Киселю випий, нас потіш!".

Безліч обрядів Великого четверга пов'язана з бажанням очистити будинок, двір, город від бруду, що накопичився за зиму. У ряді регіонів прийнято збирати ялівець або верес і обкурювати ними внутрішні приміщення в будинках.

* * *

Увійшовши в сад Гефсиманський, Ісус Христос сказав ученикам Своїм: "Посидьте тут, поки я помолюсь!" Сам же, взявши із Собою Петра, Якова та Іоана, пішов у глибину саду; і почав сумувати й журитися. Тоді говорить їм: "Сумна душа Моя смертельно; почекайте тут і пильнуйте зі Мною!"

І, відійшовши трохи від них, Він припав до землі, молився і казав: "Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця (тобто близькі страждання); втім, не як Я хочу, а як Ти".

Помолившись так, Ісус Христос повернувся до трьох учеників і побачив, що вони сплять. Він сказав їм: "То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси". І, відійшовши, молився, промовляючи майже ті самі слова.

Потім знову повернувся до учеників, і знову знайшов їх сплячими; очі в них обважніли, і вони не знали, що Йому відповідати.

Ісус Христос відійшов від них і молився утретє, сказавши ті самі слова. З`явився Йому ангел і підбадьорив Його. Сум, що охопив Його, і душевні муки Його були такі великі, а молитва – така щира, що з лиця Його падали на землю краплини кривавого поту.

Закінчивши молитву, Спаситель встав, підійшов до учеників, що спали, і сказав: "Ви все ще спите й відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників. Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто зраджує Мене".

У цей час прийшов у сад Іуда, зрадник, з натовпом людей, які йшли зі смолоскипами, кілками і мечами; це були воїни і служителі, послані первосвящениками і фарисеями схопити Ісуса Христа. Іуда домовився з ними: "Кого я поцілую, Той і є, беріть Його".

Підійшовши до Ісуса Христа, Іуда сказав: "Радуйся, Учителю!" І поцілував Його.

Ісус Христос сказав йому: "Друже, для чого ти прийшов? То ти поцілунком Сина Людського видаєш?" Ці слова Спасителя були для Іуди останнім закликом до покаяння...

Фото "Високого Валу"