Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Мандрівка
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Мандрівник-кореспондент "Високого Валу" дістався Вільнюса. Не без пригод! АУДІО
Мандрівник-кореспондент Високого Валу дістався Вільнюса. Не без пригод! АУДІО

Мандрівник-кореспондент "Високого Валу" дістався Вільнюса. Не без пригод! АУДІО

15 травня, відразу після матчу жіночого чемпіонату України «Легенда» - «Ятрань» (Умань) чернігівський мандрівник і журналіст, кореспондент «Високого Валу» та спецкор газет «Сіверщина» і «Біла хата» Олександр Волощук вирушив у чергову подорож-експедицію до Литви і Латвії.

На сьогодні він не без пригод дістався столиці Литви і ввечері вийшов на зв"язок з редакцією.

- При перетині кордону виникли невеликі проблеми у зв'язку з тим, що у мене було мало грошей. Не стільки, скільки треба за Шенгенською угодою. Мене не хотіли пускати, але все-таки пустили.

У Вільнюсі я тут зупинився при Свято-Духівському православному монастирі. Я спочатку думав, що Вільнюс і Литва - це все литовське. А виявилося, що багато чого і російського. Зокрема, і в самому Вільнюсі 8 православних храмів і один монастир. Це де служби ведуться російською мовою. Є один український греко-католицький храм. Спочатку хотів зупинитися там, але через відсутність місця довелося йти у православний.

З головою української громади Вільнюса і Литви я зустрічаюся завтра.

Сьогодні довго гуляв по місто. Найцікавіше з побаченого - це старе місто і найголовніший цвинтар Литви. Схожий на Байкове кладовище у Києві чи Личаківське у Львові.

Був на місці, де поховане серце Пілсудського - першого Президента Польщі. Його тіло поховане у Кракові, а серце за заповітом - у Вільнюсі.

В місті дуже багато туристів.

Редакція бажає своєму кореспонденту легкої, приємної і безперешкодної мандрівки. А цікавими подробицями подорожі обіцяємо постійно ділитися з читачами!

Коментарі (9)

око | 2011-04-28 01:24

примитивненький такий репортаж, ніби якась дитина-першокласник поїхала кудись...

Oper | 2008-05-19 20:16

OperГадаю твій стьоб недоречний.
Sirko
"Однисм словом не вижу ни стёба ни чего-либо другого..."
Дивно. А я в тебе завжди бачу пропаганду меншовартості, знущання, стьоб і тому подібне. Особливо радують розповіді, які ми тут нікчемні без русскава хазяїна.
Якщо "две фишки Черниговщины и больше у вас ничего нет" - це не стьоб, тоді я мабуть трохи не відповідаю твоєму рівню культури мови, щоб правильно тебе розуміти.

Матвеев и Адруг (друзи) | 2008-05-19 11:31

Матвеев: Волощуг кросавчег! Давай Саня, мы с тобой... блин, опять забыл тебе веб-камеру пришпандьорить на лоб :-) чтоб репортаж вышел, но ладно, доживем. Удачного пути!
Адруг: товариш Сірко, ми зовсім не проти ордена Волощуку, особливо з точним відбитком босої ноги.
Матвеев: И памятника возле "Деснянской правды" (чтоб было с кем пиво пить, когда он в походе)

Sirko | 2008-05-19 00:13

OperГадаю твій стьоб недоречний.
Да это не стёб, уважаемый Опер. Во-первых, я искренне уважаю Волощука. Во-вторых, я искренне уважаю Маклая:
"Правнук Охріма Макухи Степан Макуха, прадід мандрівника, мав прізвисько «Махлай»... За відзнаку при здобутті Очакова в 1772 році, де він командував кінною козачою сотнею, Степан Макуха отримав чин хорунжого і російське дворянство, був викликаний до Петербурга, і сама «вража баба» Катерина 2 піднесла йому дворянську грамоту і повісила на шию бойовий орден Володимира першого ступеню.... прізвище «Макуха» було щось не теє на дворянське вухо. І Степан почав підписуватися — «Миклуха-Маклай»....
Перебуваючи в Океанії, Миклуха Маклай записав в щоденнику. «Я з гордістю почуваю себе українцем». В Австралії живуть троє онуків Миклухи-Маклая (він одружився з донькою прем'єр-міністра Нового Південного Велзу). В їхній оселі висить портрет діда у барвистій українській вишиванці" и т.п. Подробнее : http://ukrlife.org/main/valiko/makl.html
В третьих, я не принадлежу к людям у которых мозги закальцинированы как у Ленина (посметрное вскрытие), и не считаю установление в Нежине памятника огурцу стёбом. Если Вам моё прредложение по Ордену не нравится, так зачем переходить на личностные оценки, тем более, беря в "свидетели" интрнет. В хорошем интернете на личности не переходят...
Сколько у нас вообще современников достойных внимания? "Великая десятка черниговских современников"? Волощук, Нечепа.... Ну один м.б. спортсмен, полтиков не знаю. Все дерьмо. Ну уж если называть так Кучму. Нравится-не нравится, а всё ж Президент. Так что вы не горячитесь зазря с оценками
Ваш любимый проамериканский господин Ющ......ко до сих пор не наградил создателей компьютерной игры "Козаки", не наградил создателей ПролингОфис. Всё ездит по всяким странам да памятники голодомору устанавливает. Да ещё исправно глиняные горшки и свистульки на ярмарках покупает...
"Начальник петербурзької пасажирської станції й вокзалу інженер-капітан Микола Ілліч Миклуха-Маклай в 1856 році був звільнений з посади за те, що він надіслав засланому Шевченкові 150 крб, що було визнане неприпустимим: людина, що перебуває на державній службі, царською поштою надсилає гроші царському в'язневі. Миколі, майбутньому мандрівникові, тоді було 11 років. В зрілому віці в своїх філософських записах він аналізував поему Шевченка «Кавказ», сповнену співчуття до народів Кавказу — чеченців та інших, які боролись за свою свободу".... Однисм словом не вижу ни стёба ни чего-либо другого...

Oper | 2008-05-18 23:17

Гадаю твій стьоб недоречний.

Sirko | 2008-05-18 22:37

OperВ інтернет-просторі це називають "насгать каментами".
Чого ти гадиш у кожній публікації про наших мандрівників? Жаба давить?
Ну ты даёшь Опер" Какое "гажение" ты тут нашёл? Пьяный что ли? Так проспись, а потом уже пиши.

Oper | 2008-05-18 22:22

В інтернет-просторі це називають "насгать каментами".
Чого ти гадиш у кожній публікації про наших мандрівників? Жаба давить?

Sirko | 2008-05-18 22:10

На ордене нужно изобразить штурвал, розу ветров, глобус и точную копию отпечатка босой ноги Волощука.

Sirko | 2008-05-18 21:37

Давайте учредим черниговский общественный (народный) Орден Миклухи-Маклая (или другого имени) трёх степеней, и наградим Волощука. Общественный орден - дороже государственного.
Заодно и учредим звание- заслуженный (или народный) путешественник Украины. И это звание будет дороже государственного. Государство награды и звания к юбилеям продолжает раздавать. А тут всё будет истинно народным. Скинемся деньгами, чтоб орден из серебра сделать. Проведём конкурс на орден среди местных художников. Партии и кандидатов в меры отсечь от этого мероприятия решительно! Чтоб не испоганили орден своими жадно-липкими лапами. Чтоб ни одного спонсора ни партийного ни "финансово-экономического" и духу не было!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM