Останнє оновлення: 16:29 понеділок, 30 березня
Кавказ / Інтерв'ю довжиною в 10 років
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Гурам ПЕТРІАШВІЛІ: «Те, що відбувається в наших державах, неможливо назвати політикою»
Гурам ПЕТРІАШВІЛІ: «Те, що відбувається в наших державах, неможливо назвати політикою»

Гурам ПЕТРІАШВІЛІ: «Те, що відбувається в наших державах, неможливо назвати політикою»

Шановні читачі, події останніх днів у Грузії не могли залишити осторонь уваги усіх, кому не байдужа доля братського грузинського народу. Більшість з нас з особливим хвилюванням чекає новин з грузинських фронтів. Адже від того, чи вдасться грузинам відстояти свою незалежність, залежить і наше з вами майбутнє.

Вашій увазі хотілося б запропонувати інтерв’ю з грузинським письменником, кінорежисером і політиком Гурамом Петріашвілі.

Це інтерв’ю було записано з ним ще у далекому 1998 році, коли мені випала честь спільно з ним працювати в Телерадіоагентстві «Новий Чернігів».

До 2002 року це інтерв’ю так і не було опубліковано. Причини цього були різні, але непереконливі. То одне із поважних загальноукраїнських видань, попередньо замовивши матеріал, відмовлялося від нього, посилаючись на небажання спричинити “тертя” у міждержавних стосунаках України і Грузії. То інше видання ховало інтерв`ю “під сукно до кращих часів” і на кілька років забуло про нього. То матеріал просто без будь-яких пояснень відправлявся іншим редактором до корзини...

Відтак, чотирі роки інтерв`ю з Гурамом Петріашвілі припадало пилом в моїй шафі доки один із моїх колег не порадив “запустити” його до інтернету – єдиного покищо засобу масової комунікації, що не потребує будь-яких погоджень та “кращих часів”. Якраз і інформаційний привід до появи інтерв`ю із батоно Гурамом з`явився. У 2002 році він відзначив своє перше шістьдесятирічча. Так наша розмова з батоно Гурамом потрапила на сторінки Інтернет-видання «Політична Україна». Оджнак, вже через деякий час не стало самої «Політичної України». Видання через фінансові проблеми припинило своє існування…

Отож з часу роботи над матеріалом минуло 10 років. Час цілком достатній щоб, як кажуть журналісти, інтерв’ю зовсім «скисло». Проте, щось мені у це не віриться.Читаючи і перечитуючи слова Гурама Петріашвіли ловлю себе на думці, що деякі його міркування настільки ж сьогодні актуальні, що просто не віриться що вони були озвучені аж десять років тому.

 

“НАЖАЛЬ, ТЕ, ЩО ЗАРАЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ В НАШИХ ДЕРЖАВАХ НЕМОЖЛИВО НАЗВАТИ ПОЛІТИКОЮ”

Гурам Петріашвілі про мистецтво політики і мистецтво в політиці

КОРОТКО ПРО МОГО СПІВРОЗМОВНИКА

Народився Гурам (Сімон) Петріашвілі у 1942 році в Грузії – в сім`ї сільського вчителя. У 1964–му році закінчив математичний факультет Тбіліського університету. Почав друкуватись у 1967 році. Автор багатьох книг поезій, казок, літературно-критичних та публіцистичних статей. Казки Гурама Петріашвілі перекладені багатьма мовами світу. У 1979 році закінчив кінорежисерський факультет Тбіліського театрального інституту. Режисер кількох художніх та мультиплікаційних стрічок. Як актор знявся в тридцяти художніх фільмах. Активний учасник національно-визвольного руху в Грузії. У 1990 році, коли на виборах у цій країні політичний блок Звіада Гамсахурдія переміг, став депутатом. Після перевороту в Грузії мешкає і працює в Україні – спочатку у Чернігові, а тепер у Києві. Підготував понад 100 телепередач про українську культуру, художніх та лялькових відеофільмів. Друкується в українській пресі.

Батоно Гурам, у себе на батьківщині Ви мали чудову кар`єру. Знімалися в кіно, самі знімали фільми, завдяки своїм казкам стали відомі і далеко за межами колишнього Союзу. Саме як митця Вас, насамперед, знають і у нас в Україні. Однак Ви також є досить відомим у Грузії політиком. І чи не політика зробила Вас емігрантом?

Давайте, як кажуть філософи, спочатку домовимося про терміни. Що таке політика? Хто такий політик? У широкому розумінні все суспільне життя є політикою, а політиком є кожна людина, якщо навіть вона думає, що не втручається в політику і, наприклад, не приймає участі у виборах. А у вузькому сенсі політик це та людина, яка займається політикою у незалежній державі. У такої держави є свої надійні непрозорі кордони і жодна з інших держав не може диктувати їй свої умови. У такому сенсі я ніколи не був політиком, томущо не займався політикою в незалежній державі.

Восени 1988 року я активно включився до національно-визвольного руху Грузії. Це почалося з досить банальної історії. По дорозі з роботи додому я зайшов до гастроному та придбав заморожену курку. В сотні метрах від гастроному побачив невеличке скупчення людей серед яких знаходились Звіад Гамсахурдія і Мераб Костава. Обабіч них майорів прапор незалежної грузії 1918-21 років. І саме в цей момент я усім своїм єством зрозумів, що повинен піти разом з цими людьми... Через усе Тбілісі ми пішли до іподрому щоб провести там перший несанкціонований мітинг...

Потім національно-визвольний рух охопив всю Грузію. Були багатотисячні мітинги і демонстрації, голодування і страйки. На відміну від національних рухів інших республік СССР, наш рух не приховувався “перебудовними” гаслами. Вимога була лише одна: незалежність.

Далі було 9 квітня. Пролита за свободу кров об`єнала всю націю. Радянська імперія пішла на поступки і дозволила провести багатопартійні, загальні вибори. На виборах 28 жовтня 1990 року переміг блок “Круглий стіл – Вільна Грузія”, що набрав 66% голосів виборців. Комуністи потерпіли приголомшливу поразку. І фактично в той день в Грузії було усунено одіозну совєтську владу.

Я переміг в першому виборчому окрузі і став депутатом. Але і тоді говорив, і зараз кажу, що ми не були політиками. Наша Верховна Рада була передовим загоном в боротьбі за незалежність батьківщини, а Звіад Гамсахурдіа – ватажком цього загону.

Нажаль, те, що зараз відбувається в наших державах неможливо назвати політикою. Це нескінченна боротьба одних за незалежність, а інших за власну кишеню. Декларувати незалежність і реально єю володіти – це дві різні речі.

Ви ствержуєте, що жодна з нових держав, яка постала на руїнах Союзу, досі не є суверенною?

Зрозуміло, що ні Україна, ні Грузія, ні інші держави СНД не є незалежними державами в істинному значенні цього поняття. Незалежними стали лише держави Балтії: Литва, Латвія та Естонія. В України або Грузії є деякі ознаки незалежності. Сама головна із них та, що Москва вже не може погнати наших хлопців на свої війни. Це дуже суттєво. Але з іншої сторони, Москва безпардонно втручається у справи держав СНД і змушує їх робити те, що їй заманеться. В 1993 році десант військово-морської флотилії під командуванням адмірала Балтіна воював проти гвардії законного президента Грузії Звіада Гамсахурдіа і допоміг грузинським путчистам зберегти узурповану їми владу. А де дислокований цей флот? В Україні. Чи можна вважати, що Україна незалежна, якщо на її території знаходиться флот іншої держави? І цей флот може, не питатиючи українців згоди, воювати проти леґітимної влади Грузії. Чи можна вважати незалежною нинішню Грузію, якщо із її військових аеродромів російські літаки бомбували моїх братів по крові чеченців? Згадайте як відбуваються так звані самміти глав держав СНД. Всі говорять по-російськи. Якщо були б незалежними, всі говорили б на рідній мові, а перекладачі перекладали. А що відбувається на сесіях Верховної Ради України? Це ж жах! Чи не половина депутатів спілкується мовою іншої держави! Але саме жахливе те, що і Україною і Грузією тепер господарює не тільки Росія. Так звана “світова спільнота” змусила Україну віддати атомну зброю, неначе українці найвойовничий народ у світі. МВФ настоює на тому, щоб в Грузії вирубали виноград, мовляв грузинам закраще буде купувати вино в Італії і в Іспанії. Хіба може бути грузин грузином без винограду і вина?! Прикладів неповноцінності незалежності наших держав можна наводити вдосталь.

Одним словом, СНД це ніщо інше, як на дещицю зменшений (на територію Балтії) СССР, ЦК і Політбюро якого, як вдало пожартував мій колега Олександр Жґеіті, перенесені у Вашингтон.

Дехто в Грузії Вас вважає ідеологом “звіадизма”... Чи вважаєте себе лідером національно-визвольного руху Грузії?

Я усього лише один із активних учасників національно-визвольного руху Грузії. У цьому русі були два лідера – Звіад Ґамсахурдіа і Мераб Костава. Біда у тому, що знаходячись біля цих гігантів, багатьом показалось, що вони теж можуть бути лідерами. (Це наше спільне лихо: “Грузин не може бути другим”, “Два українці – три гетьмани). Надмірні амбіції породжують заздрість. Якщо людина забажає бути другим Звіадом або Мерабом і, звичайно ж, не зможе цього досягнути, то душа його наповниться заздрістю і злобою. А звідси один крок до зради. Сам себе він буде обманювати, що бореться з ними із-за розбіжностей поглядів, але насправді причиною цього буде заздрість. На щастя мене добре виховали батьки і ніколи не було у мене заздрості до будь-кого. Усе свідоме життя я намагався бути собою і бути кращим за себе вчорашнього. Цьому я вчив і своїх дочок. Бог усім дає певний талант. Ми не можему стрибнути вище чим визначив Бог, але можемо як найповніше і гідно використати свої таланти.

Що стосується Звіада і Мераба (грузини просто по імені кличуть своїх улюблених героїв), сподіваюсь коли небудь зможу написати про них книгу. Якщо коротко, це були два великих наших сучасники. Природа нагородила їх усіма чеснотами. На них лежить рука Господня. Без Господнього проведіння народ не пішов би за ними. І ще одне: вони були прикладом справжньої чоловічої дружби. Такої дружби, як у “Вітязя в тигровій шкірі” Руставелі.

Яка у мене була роль? Я виступав на мітингах, в пресі, на телебаченні і говорив про національну самосвідомість, про те, що звільнити себе від імперії ми не зможемо якщо спочатку не звільнимо нашу самосвідомість. Путчиська опозиція обізвала мене ідеологом влади Звіада Ґамсахурдіа. Ніякий я не ідеолог. І ніякої особливої ідеології у нас не було. Народжений грузином повинен залишатись таким і виховувати дітей грузинами – ось і вся ідеологія.

Що ж відбулося в Грузії?

Зараз, коли справа вже зроблена, усі, у тому числі російські політики, визнають, що в Грузії відбувся державний переворот. Це був путч, який готувався російськими спецслужбами і був здійснений грузинськими зрадниками при чильній підтримці військових спеціалістів, солдат, зброї і боєприпасів російської армії.

В 1990 році, за кілька місяців до приходу до влади Звіада Ґамсахурдіа, вийшла його книга “Духовна місія Грузії”. Імперська пропаганда навмисне підмінила поняття: “міссія – мессія”, і брехала, що Ґамсахурдіа оголосив свій народ мессієй. У цій книзі Звіад пише, що Грузії належить викрити світове зло, світову брехню. Цікаво, що це відбулося так скоро. Що я маю на увазі. Майже одночасно з Грузією переворот був здійснений на Гаіті. І що ж? Світове політичне співтовариство на чолі з Америкою розлютувалось гайтським переворотом і, кінець-кінцем, силою повернуло до влади законного президента Арістіда. А заколот в Грузії не занепокоїв ні Америку ні ООН. Це у політиці називається подвійними стандартами. Ось мам і викриття.

Політилоги нерідко полюбляють наводити всілякі порівняння щодо тенденцій розвитку держав пост-совєтського простору. Ви політик грузин, який живе в Україні. Чи є щось спільне між нашими державами?

У нас дійсно багато спільного. Але мені б хотілось щоб в Україні не повторилось те, що відбулося в Грузії. Немає нічого більш страшнішого, чим те, коли брат стріляє у брата. Грузинські путчисти, руками яких російська імперія усунула від влади законного президента і розв`язала громадянську війну, будуть прокляті навіки. Мене тут в Україні часто питають, як це трапилось, що грузини почали стріляти в грузинів. На це я відповідаю, що в Україні не було війни лише по одній причині: так звані “нові українці” змогли “прихватизувати” все богатство України так, що для цього вже не потрібна була зброя. Якби їм на перепоні стояла влада подібна владі Звіада Гамсахурдіа, то вони б теж пролили кров народу. Чи можливо щоб і в Україні почалася стрілянина? Взагалі історія вчить, що жодного варіанту не можна виключати. Однак, я сподіваюсь, що такого не буде. Стрілянина завжди починається тому, що до цього підштовхують зовнішні сили. Але Україна велика країна і пожежа звідси може перекинутись дуже далеко. Ось чому я думаю, що більшість із зовнішніх сил і у подальшому будуть ставитись до вашої держави як до засобу певної політичної рівноваги.

У чому, на Вашу думку, полягає основне завдання творчої людини у політиці?

Найвища мета політики будь-якої держави це добробут, могутність і духовний розквіт тієї нації, яка є аборигеном і господарем цієї держави. Причому духовний розквіт потрібно розглядати не як результат політичних і економічних досягнень. Навпаки, духовність, тверда національна самосвідомість є основою для економічних і політичних перемог. Дуже точно сказала велика актриса Марлен Дітріх: “Щоб правильно функціонувати, нація має потребу в ідеалах, а не тільки в економічному змаганні”.

Давайте задумаємося, чому народ зводить пам`ятники, наряду з героями і державними діячами, людям мистецтва? Перші захищають батьківщину, її землю, а інші – душу, дух нації.

Поет або художник, режисер або співак, якщо він служить рідній культурі, вже цим причетний до Вищої Політики. Збагачуючи зразки духовної культури своєї нації він вносить дещицю в здійснення вищої мети: духовного розквіту своєї нації і, в кінцевому підсумку, в її безсмертя.

Але поет, взагалі творець, має справу не тільки зі своїми творами, він ще є пересічним складовим суспільства і живе серед соціальних і політичних катаклізмів. І вічно вісить над ними як предосторога мудрий заклик: “Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан”. На жаль, людина слаба істота і не кожний поет може стати громадянином.

Отже, Ви не є прибічником теорії, що справжнє мистецтво лише те мистецтво, що знаходиться поза політикою.

Ви мене правильно зрозуміли. Нерідко бувало, що поети своїми творами пробуджували у нації "души прекрасные порывы", а самі були поганими громадянами, міщанами, скупердяями, боягузами, тощо. Особливо часто такий розлад між творчістю поета і його особистістю спостерігається в совєтскій імперії і в постсовєтскому просторі. Багато було і грузинських поетів і українських, які своїми віршами утвержували красу і неповторність своєї нації, а як представники суспільства служили ворогу своєї батьківщини – Російсько-Совєтскій імперії. Таких і зараз немало. Про українців ви і самі знаєте. Я скажу про свій біль. Живуть у Грузії два великі поети: Анна Каландадзе і Мурман Лєбанідзе. Немає грузина, який би не знав їхніх віршів. Разом із віршами класиків їхні твори теж робили нас кращими і закликали любити батьківщину. І ось коли в Грузії готувався путч ці два поета зайняли позицію “моя хата зкраю”, а тепер підтримують антинародний режим Шеварнадзе. Однак є і протилежні приклади. Покійний Акакій Ґацереліа, вчений, критик, письменник, автор роману про боротьбу Шаміля за свободу. Батоні Акакі прокляв путчистів і став на сторону народа. Залишились вірними народу: кращий поет сучасної Грузії Мухран Мачаваріані; блискучий прозаїк і публіцист Надар Цуеліскірі; чудовий скульптор Ґіоргі Очіаурі; кращий виконавець героїчних ролей в грузинському кіно Отар Коберідзе і його дружина, втілення грузинської жіночої краси на грузинському кіноекрані, Ліа Еліава; краща виконавця грузинських танців Латавра Фочіані і багато інших справжніх інтеліґентів. Я не ототожнюю себе з великими творцями, однак я теж поет і тим, що залишився відданим ідеї незалежності своєї батьківщини можу претендувати на власне місце, де вірші і вчинки поета співзвучні одні одному.

Чи могли б Ви назвати себе щасливою людиною?

Людина народжена для щастя. Справа у тому, хто у чому знаходить щастя. Для мене воно в душевному спокої, який приходить від відчуття гармонії. Не може бути нічого прекраснішого, чим доля Шандора Петефі: поет, який писав вірші про вітчизну, помер за неї із шаблею в руках...

P.S. Довідка про Гурама Петріашвілі із «Енциклопедии советского кино»:
Режиссерские работы:

• Приключения Элли и Рару, 1987 г., (художественный фильм)

Актерские работы:

• Великий поход за невестой, 1985 г., (художественный фильм)

• Нейлоновая елка, 1986 г., (художественный фильм)

• Последняя молитва Назарэ, 1988 г., (художественный фильм)

Работы как сценариста:

• Приключения Элли и Рару, 1987 г., (художественный фильм) 

Фото Максима БАЛАНДЮХА

 

Коментарі (45)

Марокко | 2008-08-22 08:58

Ну про те що миротворці повинні бути нейтральні повинно бути зрозуміло з самого початку.
Збереження цілісності Грузії? Чесно кажучи мені байдуже. нехай проводять там референдум і вирішують - чі будуть жити разом, чі окремо.
Перегляд кордонів? А як його зараз переглянеш? Колись було одних, других, третіх... Як на мене, то нехай уже залишається як є. Бо це будуть з областей окремі райони переходити в сусідні держави, устрій змінюватиметься і т.д. і т.п. СРСР розпадався на окремі республіки, а їх раніше формували через заднє місце, тому що все одно була одна держава і ніхто не готувався до того, що держава колись розпадеться. Тепер усі мають клубок невирішених протиріч на багато років вперед.
Як усе набридло. Не можна передати. Коли вже їх постирають, усі оті кордони, щоб їх взагалі не було. Не буде тоді й проблем.

abc | 2008-08-21 22:03

Марко
Порядок потрібно наводти. І це є обов"язком кожного. Загальні правила і закони потрібно узгоджувати, приймати і дотримуватися. ООН, світовий порядок, вони потребують вдосконалення. Все так. Але що необхідно зробити в Грузії? Зрозуміло, замінити російських "миротворців" на нейтральних. Потім врегульвувати питання збереження цілісності Грузії. Як це зробити, якщо Росія проти? Погодитися з ревізією кордонів у Грузії? Завтра доведеться переглядати усі кордони у світі. І далеко не мирно... Як добитися, щоб росіяни залишили Осетію? В даному випадку проблема не в кавказі, проблема в амбіціях Росії...

Марко | 2008-08-21 20:53

abc
Порядок потрібен завжди і в усьому. Прикро що його потрібно наводити, а не що він існує як саме собою зрозуміле й незаперечне явище. І ще повинна бути єдність. Хоча б не по всих, а по більшості питань у державі. Без неї державу розриватиме на шматки. не потрібно навіть нікого засилати - сама себе знищить.
По збройному способу позбавлення від агресії не згодний і буду сперечатися. Велика кількість зброї в державі нині не захищає її, а навпаки дуже спонукає до війни. Усі країни, які зараз мають багато зброї - знаходяться в зоні дуже підвищеного ризику. Ірак знищено, Іран, Північна Корея, Куба, Сирія, Афганістан, Пакістан, ряд інших арабських країн - усі вони дуже мілітаризовані і дуже ризикують власним населенням і економікою, а не захищають їх.
У випадку з Грузією взагалі йшло пряме спонукання Росії. Країна нарощувала свої військові потуги, закупала озброєння. Готувалася до війни. А Абхазія і Осетія навіть мають власні військові сили, включаючи бойову техніку. Це просто жахливо мати на такій маленькій території стільки зброї. Уже будь-який виліт військового літака в небо спонукає Росію щоб його збити. Порушити повітряний простір простіше простого, а в своєму просторі ледь можна розвернутися.
Отже зброя Грузію не захистила, а знищила. Хотілось би бачити інший сценарій: Народи кавказу домовляються між собою, а російським військовим кажуть, що ніхто ніколи тут не воюватиме, а тому їм тут нічого робити і нехай вони забираються до себе.

abc | 2008-08-21 18:52

Марко, все було по вашому. Росія спонукала до непокори, а потім окупувала, під виглядом миротворців, Осетію. Вашого чуда не трапилося. Агресора ніхто не засудив і йому соромно не стало на окупованій території. Почало пускатися чуже коріння на Грузинській території. Як у цьому випадку подіяла ваша теорія? Ніяк. А збройний супротив багатьом країнам допоміг позбутися загарбників.
А в інформаційному просторі України має бути наведений порядок. Розпалювання національної ворожнечі та зазіхання на територіальну цілісність України мають переслідуватися по закону. І це та "стєпь", за охорону якої хлопці з-за Червоного мосту несуть пряму відповідальність та отримують зарплату.
А нам дійсно потрібно об"єднуватися та наводити порядок у країні. Тільки демократичний порядок, оснований на нашій свідомості та активності, а не такий тоталітарний, як зараз у Росії.

Марко | 2008-08-21 18:04

abc
"Щодо покірності агресії?"
До агресії не може і не повинно бути покірності. Навпаки повинні бути масові акти непокори. Тоді агресори нічого не зроблять.
Справа в іншому. У способах перешкоджання озброєним агресорам. Перешкоджання за допомогою зброї ще більше спонукатиме їх до агресії.
І в кінцевому випадку війну все одно виграє сильніший, але буде багато всього знищено і багато вбито й ранено.

Марко | 2008-08-21 17:38

"А щоб воно не запанувало, треба його показувати і пояснювати, до чого воно веде."
От і я до того веду, що потрібно показувати і пояснювати. Більше показувати. Пояснення й самі знайдуться. Ви ж бачите, що Росія неадекватна в діях? До чого тут Цхінвалі до 13-ти потоплених нею на морі кораблів? Але Саакашвілі теж дурень. На біса було оголошувати Росії війну? Вони того тіки й чекали. Не вистачало ще нам оголосити Росії війну.
Знищать нам усю країну. Не буде ні де жити, ні що їсти.
Айпішники і СБУ - це трохи не в ту стєпь.
Олександр
Поважаю перш за все щирих і відвертих, миролюбивих. Сила їх саме в цьому. В ракетах і бомбах сили зараз дуже мало. Одна річ попали в госпіталь з повітря - і є виправдання що цілились по військовим об єктам. А нехай потім спробують знайти для себе виправдання, коли б в нашій країні взагалі не було б жодного військового об єкта. Нічого було б бомбити і нищити. Але відразу б увесь світ заступився б. А так у випадку з Грузією світ розколовся в сумнівах хто правий а хто ні. І допомога не прийшла.
 

abc | 2008-08-21 16:18

До речі, цікаво було б зробити експеримент - зайти на російський сайт та поагітувати там так, як вони нас агітують. Переконаний, гвалт піднявся б неймовірний. І ФСБ айпішку відразу зафіксувала, і протести почалися та звинувачення у втручанні. А тут СБУ мовчить, МЗС також... Ну нехай би на одному ВВ паскудили, так ні - по всіх популярних сайтах таких "доброзичливців" вистачає... Працюють постійно і системно.

Олександр | 2008-08-21 15:37

abc
Умничка.
Марко - поважають тільки сильних і дружних. Єднаємося навколо Української ідеї!
5 кутів

abc | 2008-08-21 15:21

Марко
Про тоталітарну і демократичну свідомість та наслідки їх домінування в суспільстві, мабуть, потрібно буде вести окрему розмову. Тема надзвичайно важлива, бо, в кінцевому рахунку, визначає наш рівень життя.
Щодо покірності агресії? Так, це діє, але за деяких умов. І найпершою є розуміння того, що агресія - це зло. Коли всі це розуміють, то його дійсно дуже важко творити. Росія цей урок засвоїла. І тому зараз посилено намагається формувати в свідомості українців стереотипи, вигідні її агресивності: незалежність - погано; українці ненавидять росіян в Україні і чинять їм зло; росіяни в Україні заживуть набагато краще, якщо пошматують країну і частину приєднають до Росії. Йде підступна ідеологічна війна. ЇЇ успішним наслідком має бути грузинський сценарій. І це не я розв"язав та веду цю війну. Це Росія вже давно веде її на нашій території. Я не заходжу на російські сайти зводити їх один проти одного. Вони ж це роблять систематично і постійно. І те, що я зараз роблю, якраз і є мирний супротив злу. А щоб воно не запанувало, треба його показувати і пояснювати, до чого воно веде. Я захищаюся від зла. І хочу, щоб йому противилися усі - як росіяни, так і українці, щоб мир, а не бомби, панували в Чернігові і Севастополі.

Марко | 2008-08-21 13:18

Слухайте, abc, Ви мене своїми коментами іноді шокуєте, іноді вбиваєте, (але іноді й радуєте). Совковість наших співгромадян не така вже й погана, як Вам здається. Просто багато кращих представників її зайняті повсякденними справами, щоб своїми діями приносити реальну користь суспільству - а тому не можуть и не мають часу сидіти в інеті і на все реагувати. Росія може чинити, як захоче. Військово. Але є ще й люди, які своїми рішучими діями можуть не дозволити псувати своє майно, але й воювати не забажають. Не потрібно погрожувати Росії зброєю - це погано кінчиться, до того ж дорого.
Візьмемо ту ж Грузію. Інцедент з тараном танками поліцейських машин. Я усе розумію, наказ є наказ, але якого дідька таким чином чинити перепони і сподіватися на кінцевий успіх такої дії? Невже незрозуміло, що танк сильніший за джип? Потрібно було прибрати машини, бо поліція з армією воювати не в силах. Але якщо дуже вже терпець увірвався - то можна було просто взятися за руки - і стояти там щоб не проїхали. Нехай стріляють або давлять - на їхній совісті потім буде. А телекамери потім розповсюдять по всьому світові. А то що бронетехнікою повідбивало поліцейські бампери - кримінал невеликий і самі винуваті. Авто не може перекрити шлях танкові - ще раз кажу.
Хочеться, щоб і в Україні була мирна військова тактика. Повна відмова від будь-яких військових дій. Нехай якщо хочуть, давлять мирних жителів. Це буде на їх совісті, і довго не давитимуть. Ісус віддав себе в жертву, а ми можемо й повторити дії його.
СРСР рухнуло після того, як ГКЧПістський танк задавив мирного демонстранта. Згадайте як тоді було. Після інциденту в прибалтиці військові просто відмовлялися виконувати накази. Вони більше не будуть стріляти в неозброєних. І в цьому найбільша сила і воля народу. А проявити волю не так уже й складно. Телекамера зараз набагато ефективніша за будь-яку ракету. Найкращий метод війни в 21-му столітті - протестувати і знімати на відео.

abc | 2008-08-21 08:02

Гарний матеріал. Особливо вразила кінцівка, де мова йде про митців, котрі одночасно поєднують у собі і високе, гордість націїї, і нице. Так може говорити тільки позбавлена тоталітаризму людина. Для вихованців радянської ідеології подібне розуміння недоступне, вони шукають собі бога-правителя. Знаходять, обирають... а він виявляється не богом, а звичайнісінькою людиною. Розчаровуються, вигижують у багнюку... і знову, з виключно совковою тупістю продовжують пошук наступного бога. Вже весь лоб синій, від наступання на одні і ті ж граблі, але совку думати ніколи, наступного потрібно шукати... Погляньте навколо, чи багато оточуючих оцінюють мотивацію правителів як звичайних людей?
------------------------------------------------------------------------------------------------------
Про Росію, Сірка, Пола та інших. Вони намагаються посіяти міжнаціональний розбрат в Україні, послабити її і знищити. Розрахунок на тих лохів російської національності, котрі поведуться на м"ясо-патріотизм Путіна. Якби уряд Росії хотів справді їм допомогти, то діяв би зовсім по іншому. Якщо будете питати - поясню детальніше (тільки не Сіркам), але, здається, і так все зрозуміло. Презирство уряду Путіна однакове, і до росіян, і до українців в Україні. І ті, і інші - просто м"ясо для ненажерливої дводзьобової імперії. Отже, Росія веде себе як ворог і агресор. І її діяльність увінчається успіхом - в Україні Росію таки почнуть вважати ворогом.

Олександр 5 | 2008-08-20 12:22

pol
Олександр 5
pol
На счет примитивности было бы неплохо, непримитивному POLу, примитивно обяснить людям почему християне россияне, заметь не американцы, убивают християн грузин на их же территории, и ведут информационную, экономическую и психологическую войну против нас, применяя все свои связи и влияния в Европе и и мире. Ну что Pol слабо, ведь гениальное - просто?

Момент истины | 2008-08-20 11:00

Ночь была, и детки сладко спали,
  В мирных избах свет уж не горел,
  Вёлся тихо-тихо из Цхинвали
  Мирный осетинский артобстрел.
  Ничего беды не предвещало
  Для трудолюбивых осетин,
  Но уже расправил своё жало,
  Оборзев, подонок, бля, грузин.
  Вдарили коварные винтовки
  По российской мирной стороне!
  Бойня! Хаос! Смерть! Бомбардировки!
  Геноцид! Осетия в огне!
  Залпы беспощадно громыхнули –
  Никого грузины не щадят!
  И детишек малых каждой пулей
  Убивало штук по пятьдесят...
http://obkom.net.ua/articles/2008-08/18.1039.shtml

pol | 2008-08-19 14:51

pol
Олександр 5
Ты хоть осознаешь примитивность того что ты пишешь? не интересно тебе даже отвечать что-то, все равно не поймешь...

pol | 2008-08-19 14:49

Metallist
Дело в том, что закон либо есть либо его нет, а если он есть, то должен быть одинаков для всех. и исключений быть не может, так как это ведет к двойным стандартам.
я и не говорил, что мы не должны иметь свою гордость и зажиматься в угол от окриков кремля (с чего ты взял?). а вот то что мы должны адекватно реагировать - это да! но я считаю, что в данной ситуации наше руководство отреагировало как раз неадекватно. задабривать Россию конечно же не нужно, но и лишний раз провоцировать тоже не стоит. в чем выражаеться откровенная враждебность России против Украины? Я тебе больше скажу, тут нужно еще разобраться кто более враждебно относиться друг к другу Россия к Украине или же наоборот и кто это первый начал вообще...
Пример Финляндии был бы нам ближе, если бы руководство нашей страны больше времени и усилий уделяло б экономике, благосостоянию населения и в своих действиях выступало в интересах этого населения, а не в интересах своих политических амбиций и интересах других государств (в данном конкретном случае имею ввиду США).

Metallist | 2008-08-19 13:02

В этот раз со стороны POL наблюдаю куда более осмысленную позицию.
Осетинцы - это, конечно, народ (или народность).
Могут ли осетины иметь свою державу? Не уверен. В одном из недавних интервью то ли Анатолий Гриценко, то ли кто-то из экспертов говорил о важности Хельсинских соглашений (это или 1975-й год или около того), которые объявляют границы европейских государств нерушимыми. Согласен, что логика в этом есть.
Паралелль с Косово? Да, напрашивается. Строго говоря, Косово не должны были подыгрывать, но там реальный геноцид и что-то нужно было делать. Решили так, хотя говорилось, что это - не правило, это исключительный случай. С Осетией ситуация всё же разнится, хотя имеет много общего.
О нашей позиции. Да, соседняя Россия - страна большая и великая. Но и мы - не Грузия. И если с нами Москва говорит по-хамски, то мы должны иметь свою гордость и реагировать адекватно, а не зажиматься в угол из-за окриков Кремля. Мы сами должны обеспечить свою безопасность на случай возможного конфликта с Россией, а не безвольно ожидать действий Москвы, всячески её задобривая. Это не достойно почти 50-миллионного народа.
Пример Финляндии мне понравился, хотя 100% его к нам не применить. Да и под Россией Финляндия была не в пример меньше нашего, потому Кремль здесь не вопит о его исконных территориях.
К нам Россия куда более неравнодушна. Её политика сейчас - для нас откровенно враждебна. Потому я желал бы примерно такой реакции наших властей, как она есть. Может, более взвешенно, осуждая, в том числе, и незаконные деяния Саакашвили. Однако надо наводить порядок внутри и срочно заниматься укреплением внешнеполитических позиций.

Олександр 5 | 2008-08-19 12:59

pol
Вчора була передача по каналу НТВ. Так от із слів Парфенова Росією більше 5 поколінь правили німці. Цар Микола -2 був тільки на 1/256 росіянином.
Який тут може бути "кругозор" - німецько - путінский? Звідки і позиція Меркель.

pol | 2008-08-19 10:51

http://www.inopressa.ru/spiegel/2008/08/18/17:27:08/schroeder
Советую прочитать, просто для себя и для расширения кругозора.

pol | 2008-08-19 09:42

Metallist
Все не совсем так. Я не выгораживаю Россию, там прощетов и шибок хватает. Мое субъективное мнение: нужно было сразу пригласить репортеров со всего мира в Асетию и показать что там сделали грузины, тогда бы американцы не смогли провести свою спланированную антироссийскую медиа компанию, ну и конечно же им не стоило продвигаться вглубь Грузии и бомбить, достаточно было взять под контроль военные объекты. Вот тогда бы это действительно было бы миротворческой операцией! И все бы сейчас было совсем по-другому, был бы Саакашвили в Гааге... Но имперские амбиции (они есть, от этого никуда не деться) взяли верх и все пошло немного по-другому.
Но негатива о России здесь сказано столько, что я просто не видел смысла писать об этом. Я изначально хотел показать, что не все так просто и однозначно, что далеко не вовсем виновата Россия. Ты вот говоришь об украинских интересах, а ты думаешь это было в наших интересах занять такую жесткую позицию по отношению к России? (Ты правильно пишешь о преступных действиях Саакашвили, но ты слышал об этом от нашего руководства? Даже на этом форуме ты один сказал, что они были действительно преступными, а все остальные уверены, что это ж мировое зло Россия во всем виновата, а Саакашвили молодец бореться против бандитов...) Так вот, хотим мы этого или не хотим но мы соседи с великой державой у которой есть свои геополитические интересы и которая пытаеться их реализовать разными путями и не всегда закрнными и правильными (США поступают точно также, если не хуже) но будем реалистами: в таком мире мы живем кто сильный тот и прав (и ненадо говорить о международном праве и тому подобном, это не для великих держав). И вот мы берем и резко начинаем портить наши отношения с этой державой занимая довольно резкую позицию, не успев даже толком разобраться в ситуации... Это разве в наших интересах?
А почему бы нам не взять пример с Финляндии? которая научилась нормально уживаться с могучим соседом, ведет размеренную политику, являеться членом ЕС, но не всупает в НАТО, а с Россией у них чуть ли не самый большой товарооборот. Просто у нас чуть что касаеться России, так мы истерически настроенны против нее, ты считаешь это правильным?
Югославия? без коментариев там даже у мирового сообщества мнения сошлись. По поводу Ирака. Так это ситуация еще хуже! Под каким предлогом США вторглись в Ирак? Ядерное оружие. Нашли они это оружие?! Забили на Совет Безопасности, мировое сообщество, просто делали что хотели... Просто США по ммогущественние России сейчас будут и опыта ведения грязной игры у них по боле будет. Вот и все! а мы жертвы политтехнологов, которые вешают нам лапшу на уши. Так вот, нужно отбросить эмоции все взвесить, посмотреть на ситуацию с разных сторон, а потом принимать решения, заявлять что-то...
И еще, (просто интересно) ты тоже считаешь что асетинцы это не народ и они не могут иметь свое государство? что они хуже косоваров только потому, что их поддерживает Россия а не США?
  

Metallist | 2008-08-18 20:10

Уважаемый POL!
Внимательно еще раз перечитал всё, написанное тобой в этом разделе.
Надо понимать, ты стремишься к объективности, верно?
И я стремлюсь. Мне видится следующая логическая цепочка: отнюдь не миротворческая деятельность Россия в Осетии и Абхазии, в ответ - неадекватное и преступное начало военных действий со стороны Саакашвили, затем - Россия не только пожинает плоды провокации, но и заходит далеко за разумные рамки - настолько, что настраивает против себя всё мировое сообщество (и это несмотря на применение грузинами "Града" против мирного населения). В финальной стадии поведение россин вызывает и вовсе полное неприятия всех и вся.
А вот твоя концепция мне видится так: подстрекаемый Америкой Михаил Саакашвили с какой-то радости тупо устраивает геноцид осетинам, Россия защищает демократию в Осетии. Всё. При этом ни единой негативной оценки действий россиян, верно?
Так где здесь объективность? Разве это не однобоко?
И немного удивляют параллели с действиями США в Югославии, Ираке и т.д. Ты, надо понимать, полагаешь, что это вполне сравнимые вещи. Допустим. Только США ты считаешь вселенским злом, а такие же действия России - нормальным порядком вещей. Опять же: где логика?

Олександр | 2008-08-18 19:49

Зміна декорацій, був сірко і костян, став pol.
Ну ка же русский народ переживал за Сербских братьев - християн и клемил позором проклятых натовцев за бомбежки. Тут в Грузии вся любовь на лицо - сразу забомбили, натравили своих бандитов , пожгли и тут же спустили флаги - пожалели. Когда же и нам тоже готовться к такому приступу любви? Чеченская любовь уже закончилась?

pol | 2008-08-18 19:25

Metallist
не хочу даже коментировать - толку нет. если бы ты хотел, то понял что я хочу сказать из моих коментариев. так что оставайся при своем мнении.

pol | 2008-08-18 19:22

pol
Олег
pol
Олег
Так у США размах по-больше будет, поэтому у них и в марионетках люди по-солиднее ходят...
Ты бы на свою логику обратил внимание, умник! Ты ж на мои вопросы не отвечаешь, выдераешь пару фраз и все равно гнешь свою зомбированную линию. Я призываю к рассматрению конфликта с разных сторон, а он мне едь в Россию. Лечитесь уважаемый, попахивает параноей. С большим удовольствием перестану и я с вами дискутировать. Умный человек поймет, а для остальных не стоит и распинаться... Прощайте.

Metallist | 2008-08-18 17:43

Разумеется, Грузия в какой-то мере ориентируется на США.
Также известно, что политика - вещь довольно грязная.
Но когда люди употребляют обороты, типа: "марионетка-вертухай Саакашвили", то серьезностью здесь не пахнет и близко.
И еще важный момент. Большие любители дружбы с Москвой (которые, как порой кажется, только и успевают вертеть головой в сторону Кремля: а не сказали ли мы чего обидного, а не расстроили ли мы барина?), могут утешаться словами Анатолия Гриценка, который назвал применение систем "Град" против населения Цхинвали преступлением и выразил уверенность, что отдавший такую команду (даже если это лично Саакашвили) должен быть судим.
Только не пойму, почему сторонники России считают, что сие применение "Града" автоматически списывает все последующие действия и преступления россиян? Ведь дальше обстрела Цхинвали в дискуссии эти пророссийские мыслители не заходят, а российского геноцида против грузин не признают в принципе. Не странно ли?

Олег | 2008-08-18 17:21

pol
Олег
pol
Мда, непризнаный никем кроме России (чем она делает себя маргинальной) бандит Кокойты - хороший мальчик, а законно избранный президент признанной мировым сообществом страны - марионетка и вертухай.
Уважаемый! Со своими понятиями и логикой вы, пожалуй, не заслуживаете продолжения данной дискуссии. Едьте в любимую Вами Россию. Там Вас примут, обогреют... Ну и далее по тексту одного из главных героев народной кинокомедии "С легким паром". Бог в помощь и попутного ветра!

pol | 2008-08-18 16:56

pol
Олег
после этих событий - будет и 100%. а я вот думаю, что причиной всего зла являеться американский режим. поясню. "марионетка-вертухай" Саакашвили действовал по указанию Буша (его хозяина), что мы имеем в итоге этой войны: Россия теряет свое лицо перед мировым сообществом; население Грузии и Украины напуганное "агрессором" вступает в нато; удавка вокруг России сужаеться - привет Маккиндеру с сотоварищами, которые писали об этом давным давно и чьими геополитическими стратегиями (только немного модернизированными) Штаты пользуються по сей день. Так кому выгоден этот конфликт? А нам украинцам стоит задуматься глядя на то как США использует своих саттелитов в достижении своих целей...
Но мы отвлеклись, ты говорил что асетинцы это не народ а куча бандитов и заложников и что они не имеют таких прав как косовары что бы быть независимыми. Я с тобой не согласен! Исходя из международного права каждый народ имеет право на самоопределение (этим же руководствовались при создании Косово) так вот ассетинцы и абхазы идентифицируют себя именно как осетинцев и абхазцев, а ни как грузин - и значит они имеют полное право иметь свою государственность!
P.S. исходя из твоей логики Тайвань с его населением тоже кучка бандитов с заложниками?

Metallist | 2008-08-18 16:54

Один вопрос не дает покоя: какие еще ругательства и матюки должен употребить Кремль со своим МИДом, чтобы любители Москвы побольше внимания уделили бы собственно украинским интересам?

Олег | 2008-08-18 16:04

pol
В этой ситуации все себя не так повели. И прежде всего Российский режим, являющийся причиной всего зла. Предстаьте себе зону, где вертухаем поставили бандита с фамилией Кокойты и заставили смотреть единственно правильный "брехунец" ОРТ, вещающий что-то вроде: "В Малороссии, или как ее еще называют, "на Украине" (госхамство на грани госпреступления)... . Тут не важна ведь фамилия марионетки-вертухая, который делает из свободных людей и свободной Автономной республики в составе Грузии рабов и оккупированную территорию соответственно. Важен кто хозяин - единственный субъект в данной ситуации. И каков при этом будет результат "голосования"? Я удивлен, что не 99%.

pol | 2008-08-18 15:46

pol
Олег
pol
Олег
"Конечно же нет. Они заложники бандитов. И пока в этом состоянии находятся."
Значит нужно сесть на танки и поубивать этих заложников, обстрелять их градами, да? Почти 90% асетинцев (как показал референдум) хотят независимости - все бандиты, да?
А Саакашвили, приказавший убить этих людей, не бандит?
  А по поводу НАТО и Украины: так я и не говорил, что Украина не может вступить туда, НАТО это ж не Европа...

Олег | 2008-08-18 14:46

pol
Олег
pol
Имелось ввиду что Грузия и Украина будут в НАТО, если такое желание у них есть.
"По твоему женщины и дети убитые в Цхинвали это бандиты?!"
Конечно же нет. Они заложники бандитов. И пока в этом состоянии находятся.

pol | 2008-08-18 14:12

pol
Олег
Так вот и давай не путать народ с госткой бадитов! По твоему женщины и дети убитые в Цхинвали это бандиты?! Среди косоваров тоже хватало группировок бандитского толка... Не надо применять двойных стандартов, асетины и абхазцы имеют такое же право на государство как и косовары.
А по повду "Да и читать надо больше! Меркель от имени НАТО заявила, что и Грузия и НАТО будут там если захотят. А рассмотрение вопроса по этим пунктам будет на днях, до декабря тянуть не станут." Это к чему вообще сказано? И где это "там" будет Грузия с НАТО?

Олег | 2008-08-18 13:21

pol
Обойдемся давай без провокаций, в которых путается народ и горстка бандитов. По-моему осетин толком еще никто не спросил. А они скажут еще свое слово, когда бандит Кокойты будет в том месте, которое ему светит по закону.
Да и читать надо больше! Меркель от имени НАТО заявила, что и Грузия и НАТО будут там если захотят. А рассмотрение вопроса по этим пунктам будет на днях, до декабря тянуть не станут.

pol | 2008-08-18 13:01

pol
Олег
это Вы асетинский народ называете "непризнанными бандитами"?
тогда ответьте мне на вопрос: а чем они хуже косоваров?

pol | 2008-08-18 12:53

pol
Mif
ты хоть немного думаешь когда пишешь?
Во-первых, Европа четко дала понять, что двери для Украины закрыты и когда они для нас откроються не известно.
Во-вторых, тот кто вступает в НАТО уже не может сказать: "мы ложили на штаты", т.к. потом штаты начнут нам говорить что и как делать...
И в-третьих, Европа с Россией найдут общий язык. Т.к. Россия Европе нужна гораздо больше чем Украина. Смотри, чтоб мы не остались потом у разбитого карыта...
А вообще, ввиду твоей некомпетонтности, не вижу смысла продолжать с тобой дисскусию.

pol | 2008-08-18 12:33

pol
Олег
pol
Mif
смешно читать, то что ты пишешь... Ты Батурин вспоминаешь. так по твоей логике мы и с Польшей не должны иметь нормальных отношений. сколько раз они вторгались на Украину и сколько вырезали людей?
Понимаешь, я тоже не хочу чтобы в мой дом ворвались будь то Росиия, Штаты или кто другой. Изначально я призывал просто объективно посмотреть на ситуацию. У этой войны есть две стороны и, по-моему мнению, если оценивать ситуацию однобоко, то пользы от этого не будет... Ты отбрось сейчас эмоции и попытайся здраво оценить происходящее. Ответь на один простой вопрос: кто стоит за всем этим и кому это выгодно? И не нужно мне отвечать, ты просто себе честно ответь...

Mif | 2008-08-18 12:25

pol
pol, а мы ложили на штаты вместе с россией всё , что у нас есть и хотим в европу и НАТО. евро оно посильнене доллара и рубля:) а потом общей европой прикрутим аппетиты и россии и штатов. так что:)
 pol. в российское болото извольте сами

Олег | 2008-08-18 12:23

pol
Если уж так сильно хотите знать мое мнение по поводу США, то я осуждаю ее политику относительно Косово. Но позор России, если она сейчас начнет усиливать свою двойную мораль, вместо того, чтобы вместо отыгрываться на братской Грузии направить ДИПЛОМАТИЧЕСКИЕ усилия в сторону Косово. Или в отношении США силы не позволяют? Или хамов не сажают за один стол с дипломатами?
Знаете ли, Россия сама способствует тому, что от нее бегут в НАТО, еще куда... Лучше уж иметь гарантии безопасности, чем иметь дело с неадекватной страной, руководители которой садятся за один стол с непризнанными бандитами. Даже я бы лично побрезговал.

pol | 2008-08-18 12:13

Ага, Россия бандит с большой дороги...
А в это время наше руководство, внушая все это, тянет Украину под Штаты! Ведь у них же политика мирная, демократическая, христианская! Они ж несут демократию: хотят бомбить Югославию - бомбят! хотят напасть на Ирак - нападают! и чихать они хотели на мировое сообщество и право. Так это к ним мы хотим убежать от России? Это у них мы хотим защитить нашу экономику? Подожди, посомтришь как они будут себя вести с Украиной когда мы будем делать не то что хочет дядя Сэм...

Олег | 2008-08-18 12:12

pol
Олег
pol
Давайте сразу скажем о двух вещах:
1. Никто не признавался пока в любви к Саакашвили лично. На то есть мудрый грузинский народ, который разберется сам. Равно как и осетины впоследствии разберуться со своими марионетками.
2. Никто не под каким соусом не может вторгаться на чужую территорию с оружием, и это аксиома.
Исходя из этих 2-х вещей можно уже судить далее и об информационных войнах, и о промывке мозгов. Не отступлю от позиции, что в этой ситуации больше всего досталось и еще достанется к сожалению многострадальному русскому народу.
Я видел многое, по разным каналам, и на Ютубе, и еще в разных местах. Итог. Российская кремлевская пропаганда неуклюжа и примитивна. Замешана на хамстве МИДа в адрес Украины, после чего Украине предлагается проявить братские чувства? Это ж как надо промыть мозги и какой должен быть уровень зрителя, чтобы распиарить в негативе обычные адекватные действия охранников Саакашвили при налете российской авиации? Писать можно много и долго. Если человек не хочет услышать и увидеть, то его никто это сделать не заставит.

Mif | 2008-08-18 12:06

pol
Олег
pol
pol, ты нам лапшу на уши не вешай, мы не сегодня родились! мы видели как россия нас любит уже много лет, смотри на этой же странице и батурин, и другое... бандинсткая политика россии позворяет ей заходить и вмешиваться в дела любой " друженственной" страны на защиту "своих" граждан. мы не хотим, чтоб по-бандински ворвались и в наш дом, как в грузию - всё просто

pol | 2008-08-18 11:49

pol
Олег
Вот кому еще мозги промыли, так это еще большой вопрос... Против России ведеться спланированная медиа-война. И на том же Ютьюбе был удален сюжет в котором показывали совсем противоположное (успели посмотреть?). То что показывали у нас по ТВ (да и во всем мире) - ложь! Грузины обстреливают Цхенвали, а по амер ТВ этот сюжет подписывают как обстрел руссими войсками грузинских территорий. Или вот посмотрите сюжет как у асетинской девочки с тетей брали интервью на одном из амер каналов. да примеров масса... Европейские СМИ уже по другому оценивают ситуацию, почитайте тот же Independent.
Просто нужно здраво оценивать ситуацию, а не подвергаться массовой истерии. А то, что до недавнего времени Ющенко заявлял, что Россия - стратегический партнер, так это факт. А разве так относяться к стратегическому партнеру? Нужно хотя бы попытаться разобраться во всем. Но Ющенко и не пыталься этого делать, т.к. все заранее было спланировано их общим (Ющенка и Саакашвили) шефом... А по поводу фашистов, Вы все-таки почитайте статью в фактах. После того что Саакашвили делал в Цхенвали, по-моему, он то и есть фашист! Его от международного требунала только Буш спасти может...

Mif | 2008-08-18 10:18

pol
да, политический и имперский курс россии нам не братский. политика москвы - это политика унижения, издевательства и избиения своих братьев (соседей). это как в семье не без урода, когда в этом брате нет ничего христианского. это как вооруженный бандит с большой дороги, клоторый правит по своим бандитским законам. потому мы и пытались убежать от такого "брата" в 1991 году. А он нас всё время доганяет, сбивает с ног, бьёт и говорит, что разденет наш страну страну догола, выпьет кровь нашей экономики... Вот такой у нас хороший брат Россия :(

Олег | 2008-08-18 10:05

pol
Русский народ братский. Наверное ему сейчас во сто крат гораздо хуже, чем грузинскому, т.к.собственная власть русский народ ни в грошь не ставит. То же самое касается и промывки мозгов народу а-ля "Грузия первая начала". Вы прежде чем советовать сами почитайте и посмотрите на Ютубе, что вытворяли россияне по указке Кремля перед тем, как у Грузии сдали нервы. Фашисты перед 22-м июня на нашей границе в 41-м такого не делали.

pol | 2008-08-18 09:44

Мне вот одно интересно, а российский народ для нас уже не братский? Россия не стратегический партнер для Украины? Почему ж мы так яро поддерживаем Грузию и льем столько грязи на Россию?
А ведь именно Грузия первая напала на Цхинвали, стирая город с лица земли и убивая мирное население. Хочу посоветовать всем прочитать статю в ФАКТАХ за 15 августа, где репортер Интера описывает события первых дней войны, когда грузинские войска нападали на асетинский город, в то время как Саакашвили заявлял о мирном урегулировании конфликта...

Metallist | 2008-08-16 20:25

Эта тема сейчас, действительно, никого не оставляет равнодушным.
А в развитие темы очень рекомендовал бы всем вчитаться в сегодняшнее интервью бывшего министра обороны Анатолия Гриценка "Зеркалу недели". Он четко разложил все по полочкам (как по мне, очень даже объективно), по ходу высказал несколько довольно любопытных (а то и сенсационных) вещей, а в финале и вовсе заставил хорошенько призадуматься о куда более серьёзных угрозах мировому сообществу, чем конфликт в Грузии.
В общем, читайте...
  И знаете, вот кого я хотел бы видеть следующим Президентом Украины, так это Гриценка. Ну кто еще может так ёмко охарактеризовать человека, сменившего его на посту министра обороны, а тот даже не скажет в ответ: "сам дурак"?
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Чернігівська фабрика запустила у виробництво захисні костюми, бахіли, нарукавники і маски

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор