Михайло Жук: Художник, поет, педагог. Літературно-мистецький вечір. ФОТО

Літературно-мистецький вечір, присвячений 125-річчю від дня народження українського художника Михайла Жука, відбувся у літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського.

У музичній частині заходу взяли участь учні школи мистецтв на чолі з викладачем Олегом Бадаловим. Відкрилася виставка картин майстра пензля.

Про формування світогляду художника і його діяльність розповіли директор музею Ігор Коцюбинський, вчений секретар музею Ольга Єрмоленко, зав. сектором туризму управління культури і туризму Алла Кулик та директор Чернігівського обласного музею Ірина Ральченко.

Народився Михайло Жук 2 жовтня 1883 року у Херсонській області. Його батько займався малярськими роботами, ремонтував храми, мати працювала на паровому млині.

У хлопця рано проявився потяг до малювання і музики, яким його навчали батькові друзі: художник-іконописець Мелехов, музикант Кузьменко.

З 1896 року почалась професійна освіта. Він навчається в Київській школі Миколи Мурашка, а потім у Краківській академії мистецтв, де його вчителями були відомий польський поет, драматург і художник Станіслав Виспянський, Йозеф Мекомер, Ян Станіславський.

Закінчивши з двома срібними медалями факультет монументально-декоративного живопису, Михайло Жук з 1905 року з батьками переїжджає до Чернігова.

З нашим містом він пов’язує 20 творчих років свого життя. Викладає у приватній жіночій гімназії, Чернігівській духовній семінарії, бере участь у роботі товариства «Просвіта».

Щира дружба поєднує Михайла Жука і Михайла Коцюбинського, він часто буває у господі Коцюбинських, малює портрети Письменника та його дочок Оксани та Ірини, для натури використовує квіти із завжди квітучого саду.

Під впливом Коцюбинського починає писати, видає свої поетичні казки, ілюструючи їх. Талант педагога дає змогу йому вирізнити найкращих с-поміж своїх учнів і розвинути їх таланти. На літературні суботи до Коцюбинського він приводить Тичину, Василя Блакитного, Аркадія Казку, Олександра Соколовського.

Після жовтневого перевороту розмірений ритм життя порушився. Після пошуків роботи та неможливості навчати своїх дітей українською мовою Михайло Жук звертається до уряду України з проханням допомогти з роботою або дозволити мігрувати.

1925 року Михайлу Івановичу пропонують роботу в Одеському художньому інституті, з того часу до останніх днів родина Жука живе в Одесі. Жук багато працює, створює цілу низку портретів, жанрових полотен, ескізів, вивчає різні художні техніки, пише мистецькознавчі статті.