Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Документальне кіно / Прем'єрний показ
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Прем'єра фільму "Сочинил и изваял Иван Мартос родом из Ични". ВІДЕО
Прем'єра фільму Сочинил и изваял Иван Мартос родом из Ични. ВІДЕО

Прем'єра фільму "Сочинил и изваял Иван Мартос родом из Ични". ВІДЕО

У Києві у Будинку кіно відбувся прем'єрний показ д/ф "Сочинил и изваял и Иван Мартос родом из Ични".

Фільм створений журналісткою Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії Тетяною Миргородською у співавторстві з письменником і краєзнавцем Станіславом Маринчиком.

Стрічка розповідає про життя і творчість нашого земляка, видатного скульптора Івана Мартоса. Він – автор пам'ятника Ришельє в Одесі, скульптурних композицій, які прикрашають Казанський собор у Петербурзі і фонтани Петергофа.

А фразу "Сочинил и изваял Иван Мартос родом из Ични" можна прочитати на пам'ятнику Мініну і Пожарському в Москві.

Хто ж такий був Іван Мартос? Які пристрасті вирували у його неспокійному серці? Що означає для нього Батьківщина? Про це йдеться у документальній стрічці.

До речі, фільм Тетяни миргородської був представлений цього року на традиційному Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм "Калинові острови" і здобув 2-ге місце, вкотре засвідчивши високий професійний клас чернігівської журналістики.

- Розкажіть, будь-ласка про фільм. Як виникла ідея його створення?

- Ідея виникла у Санкт-Петербурзі. Екскурсовод довго розповідала про видатного скульптора зі світовим ім’ям Івана Мартоса і зазначила, що той народився у Молдові. Хоча правильно називала містечко – Ічня. У Москві екскурсовод, молода дівчина, сказала, що Ічня – це на Лазурному узбережжі.

У Москві і Санкт-Петербурзі, де зберігаються твори, зроблені Іваном Матросом, не знають, що Ічня – це невеличке мальовниче містечко на нашій Чернігівщині. Звідси і виникла ідея – донести, хто ж є Іван Мартос і звідки він родом.

У роботі, звичайно ж, є якісь поштовхи. Таким поштовхом стала зустріч зі Станіславом Маринчиком. Це - місцевий краєзнавець, родом з Ічні там він зараз і живе. Заслужений працівник культури України, поет, письменник, кіноаматор. Він все життя займався вивченням творчості Івана Матроса.

Я з упевненістю можу зазначити, що ані в Інтернеті, ані в будь-яких виданнях більше матеріалів, ніж зібрав Станіслав Маринчин, немає. Тож ми – співавтори цієї роботи.

- Як ви працювали над фільмом?

- Щоб зробити таку програму про Івана Мартоса, потрібно було поїхати у Санкт-Петербург. Бо він 56 років присвятив академії мистецтв, очолював її, і там він похований. Чернігівське земляцтво у Києві організувало нам це відрядження, і відтак ми працювали у Санкт-Петербурзі. Тобто там ця передача і знімалася.

Програма довго створювалася – поки відрядження, матеріали збиралися, поки в Ічню ми їздили, шукали роботи на Україні. На жаль, крім пам’ятника Ришельє в Одесі в Україні нічого не збереглося.

У національному заповіднику Києво-Печерська лавра є лише залишки надгробку Румянцеву –Задунайському. Вони не експонуються, вони лише у запасниках, у сховищах зберігаються. Є шматочки пам’ятника Кирилові Розумовському, які зараз в Батурин перенесли. В історичному музеї імені Тарновського зберігалися.

Щоб зібрати матеріали про нашого земляка, який і в Качанівці бував, і на батьківщину приїжджав, нам треба було багато часу. І тут я би хотіла зазначити про нашу творчу групу. Всі настільки переймалися цією темою! Це стосується і оператора Олександра Сідька, і відеоінженера Ігоря Маршака, це стосується, звичайно, і звукорежисера Юрія Нікейчика.

- Я хотіла уточнити формат: виходить, це не відеофільм, а телепрограма?

- Формат 20 хвилин – це в рамках щотижневої моєї авторської програми «Чернігівщина в житті славетних». Але ж ця програма вийшла резонансною. По-перше, вона була на фестивалі «Калинові острови-2008» на Рівненщині і посіла друге місце. Ця програма була відзначена і завдяки їй я стала академіком Євразійської академії телебачення та радіо.

Чернігівське земляцтво у Києві, яке допомогло створити цю програму, організувало і цю презентацію в українському будинку кіно. Займався Микола Ващевський, який очолює Ічнянський осередок.

Взагалі Чернігівське земляцтво у Києві докладає багато зусиль пропаганді земляків чернігівців не тільки у столиці, а і в Україні і в усьому світі. Завдяки цьому і при підтримці національної спілки кінематографістів України відбувається презентація.

- Чи можна сподіватися, що телепрограму про нашого відомого земляка зможуть побачити глядачі в інших областях України?

- Цю програму бачила не тільки вся Україна, а ще й 73 країни світу. Вона йшла на каналі УТР. І до речі, коли відбирали програми з усіх регіональних телерадіокомпаній в Росію в рамках культурного обміну, ця програма також попала ще на російські екрани.

- Зараз говорять про те, що кіно переживає не найкращі часи, тобто створювати якісні телепрограми і фільми достатньо складно. Це займає багато часу і коштів. Чи варто стількох зусиль, на вашу думку, подібна робота?

- Я впевнена, що варта. Тому що мати таких земляків і не пишатися не можна. Це не тільки наша історія, це наше сьогодення. І ця повага до людей і до землі варта будь-яких зусиль.

Тому ми дуже вдячні тим людям, які допомагають. Адже справитися з задачею тільки зусиллями регіонального телебачення, нашою телекомпанією, ми б не спромоглися. Ми дуже вдячні і земляцтву, і всім, хто підтримує таку ідею – славити тих, хто прославив нашу землю.

Перша частина фільму:

Друга частина:

Коментарі (6)

Шурик | 2009-06-07 23:03

Дякую за фІльм, потрІбна третя частина.ПоговорІть з Лопатниковим та може ще щось е з скульптури на УкраїнІ.Ширше про м. Ічню.

Бандьора з рокосні | 2009-04-02 00:31

SirkoХай живе украино-русское искусство! Нехай здохне НАТО!
))))))))))))
пане обСІРКО, це - діагноз!
сплю і бачу, як натівські солдати поїдають засмажених в американському напалмі артистів драмтеатру ім. Шевченка, таким чином нищачи нашу култьуру :)

Дмитрий Лопатников | 2009-01-12 22:42

Добрый день! Большое спасибо за фильм. Есть ли возможность связаться с Татьяной Миргородской или Станиславом Маринчиком?
И. П. Мартос - мой пращур шестого колена. Всю жизнь прожил рядом с бюстом предка работы его ученика Гальберга. Не раз бывал в Питере в Академии художеств. Возможно, я знаю, чего не знают глубокоуважаемые авторы фильма. В частности, о печальной судьбе праха скульптора. Возможно, им и это известно.
С уважением, москаль проф. Д.Л. Лопатников.

ulanka | 2008-12-29 12:42

Щиро вітаю - нарешті "наші" майстри вертаються додому - думаю. дякують вам, творці фільму, з того світу - адже жили вони (Бортнянський. Березовський. Мартос. Левицький. Боровиківський. Лосенко) - хоч у Петербурзі, але - в дуже українськім середовищі - і завдяки вам знову є в себе вдома, на Україні.

911 | 2008-11-29 19:21

Танюшка молодець, вправила мізки тупим москалям і сіркам:)

Sirko | 2008-11-29 15:29

Хай живе украино-русское искусство! Нехай здохне НАТО!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM