Олександр Волощук про Сирію, Йорданію і… трохи про Ліван… ФОТО

Ліван - це маленька країна, за площею менша ніж Чернігівська область. Ліван значно відрізняється від навколишніх мусульманських країн.

Перш за все, тут не відчувається тієї сутності, яка є в Туреччині, Ірані, Сирії, Йорданії. Половина населення Лівану - католики.

Досить сильний вплив європейської культури (Ліван був колонією Франції) - в менталітеті людей, в архітектурі.

Я б навіть назвав Ліван "шматочком Франції" на Близькому Сході.

Також тут найгірший автостоп з усіх країн, які я відвідав напередодні подорожі. Надто багато таксистів, водії відверто дивуються, коли розуміють, що ти не збираєшся платити за проїзд.

Але в Лівані зручно подорожувати автобусами - їх багато, а плата за проїзд однакова - 2000 ліврів (1,3 $) незалежно від відстані.

В Бейруті чимало жінок з України і Росії. Переважно вони працюють в нічних клубах та подібних установах. Зрозуміло ким...

Зараз в Лівані зима - +20...25 градусів (влітку - до + 40 градусів). В січні розпочнеться сезон дощів.

Крім Бейруту я відвідав Південний Ліван, зокрема древні міста Саіда (Сідон) і Тір. Розташований початково на острові, Олександром Македонським Тір був перетворений на півострів.

Найцікавіше тут - руїни стародавнього міста, які займають велику площу. Зберігся стадіон часів Македонського - я навіть посидів на його трибунах...

19 грудня залишаю Ліван і повертаюсь в Сірію, 21 грудня маю бути в Туреччині. Новий Рік планую зустріти в Грузії. 4 січня в Баку маю зустріті свою попутницю Надію (вона з Рязані) і разом з нею до 15 січня подорожуватимемо Грузією. Орієнтовний час повернення у Чернігів - 24-25 січня.