Чернігів сильний не тільки борщем! Божественним

А Ви відчували власним носом запах масового гуляння з борщем? Чи все ж обрали диван та чашку кави замість свята в колі сусідів та знайомих?!

Парк запрошує!

Парк культури можна було побачити здалеку…може, через натовп, що швидко просувався в гущу подій. Може, відчувалась та притягувала погляд магнетична атмосфера. А, можливо, через десяток гарних міліціонерів, що жваво охороняли вхід до парку.

І щось таки тьохнуло у душі «Свято повинно бути в рамках пристойності!»

Свято ще не почалося, а людей було так багато, що мимоволі подумалося: все місто переселилося сюди. То, напевне, запах борщу та млинців виманив чернігівців із затишної оселі у мороз на гуляння.

Початок з особливим настроєм

Розпочав святкування урочистий концерт. У ньому виступали школярі з українськими народними обрядовими піснями.

Після завершення цієї концертної програми заступник міського голови Анна Романова привітала переможців конкурсу льодової скульптури:

3 місце - 27 школа «Кіт Гарфілд», 29 школа- «Маша і ведмідь» та 7 школа - «Заяц з морквиною»

2 місце - 12 школа (рідна школа Анни Романової) «Білочка з жолудем» та 2 школа - «Простоквашино»

1 місце- «За полчаса до весни» школи 23 і 30.

Кожна команда отримала приз - ящик мандаринів. Чим вони потім і насолоджувалися протягом свята.

Борщ або новий герой українського народу

Чи не вперше Чернігів наповнився запахом традиційного, смаковитого борщу. Той розлетівся по всьому місту і постукав до кожного у віконечко, поманивши присмаком соковитої халяви до міського парку культури у мінус дев’ять.

Так само, як і всі, на святі борщу була і я.

Розповідали, що таке свято у Чернігові вперше. І що борщ усьому голова, без нього жодного героїзму українського не було б.

Поки організатори свята розливалися про неймовірні рецепти приготування борщу та завзяту працю кухарів, глядачі ковтали слину та з нетерпінням чекали, коли ж їх нарешті почастують тим магічним борщем.

Цей процес стимулювали два столітрових чани. Вони кипіли і булькали, притягуючи погляди сотень очей.

У першому чані був борщ, приготований командою «Сінкому -«Предслава». А в другому чані - від команди «Шкільного».

Ексклюзив! Купріяненко про любов до «Високого Валу»

Свято борщу розпочалося одкровенням депутата чернігівської міської ради Володимира Купріяненка. Почувши, що до нього звертаються з газети “Сіверщина”, він дав дуже емоційну і душевну відповідь:

- До “Сіверщини” в мене особливе ставлення стало. Я зразу сказав: доки «Сіверщина» не вибачиться за брехню, яку надрукувала, я інтерв’ю давати не буду.

- А що за скандал такий стався у Вас з “Сіверщиною”?

- Відносно дитячих садочків. Поки Чепурний не вибачиться, я давати інтерв’ю не буду. Так що я перед вами вибачаюся, я дуже вас поважаю, журналістів, але…

І тут починається ексклюзив…

- А для «Високого Валу»?

- А для «Високого Валу» можна.

- Ви святкуєте Масляну кожного року тут чи у сімейному колі?

- Безумовно тут. Це народне свято, яке дає нам трошки енергії та творчості. В цьому році свято було під загрозою, то буде сніг, то ні.

Для нас то все робота, от зараз ми вже відпочиваємо і бачимо, як вдало діти виліпили снігові фігури. Додають хорошого і гарного настрою, йдеш, а люди скажуть один одному : «Дивись, ось там прекрасно і там..!».

Хоча я ж кажу, що в цьому році сніг був дуже важкий, діткам доводилось змочувати його водою, потім брали клейонку, потім розбивали цей сніг, а потім вже виліплювали.

Мені дуже приємно – стільки людей і у всіх гарний настрій, а це головне.

- Чи любите Ви борщ, і чи є у вас якийсь особливий сімейний рецепт?

- Сімейного як такого нема, звичайний борщ, наш рідний український…це насолода. Будемо зараз пробувати.

І з великим задоволенням поспішив наш слуга народу, мається на увазі депутат міської ради, куштувати халявний борщ, як і всі звичайні люди!

А про його враження від борщу ми так і не встигли дізнатися…

Романова про борщ

Під пильним поглядом молодих журналістів опинилася і громадська діячка, заступник мера Ганна Романова. Разом з дитиною і мамою вона гуляла закуками різнобарвного свята.

- Який все ж борщ Вам сподобався більше?

- Обидва борщі були смачними, вони мають різний смак. Один – класичний, а інший – по-чернігівськи. Я навіть не знаю…і той, і той смачний.

- Тобто переможця у цьому змаганні немає?

- Так. Одностайного рішення журі не ухвалило.

- Добре. Скажіть, а ви взагалі любите борщ?

- Так, звісно.

- А чи будете пекти сьогодні традиційні для Масляної млинці?

- Пекти млинці сьогодні буде моя мама.

БоБо або Божественний Борщ

Кульмінацією свята, яка затьмарила своєю феєричністю найяскравіший салют на День міста чи то на День перемоги, стала мить частування борщем.

Натовп ринув до кожного з чанів з такою наснагою, що ледь не збили кухарів з ніг. Кожен хотів отримати свою порцію борщу…і не одну.

Очі палали, слова були дивовижні, таких місто ще не чуло, а руки тяглися до божественного борщу.

Долізти крізь китайську стіну бажаючих до заповітного стаканчику борщу було майже неможливо. Звідусіль лунали крики та веселий вереск.

Але, як тільки більшість, отримали-таки порцію. Навкруги запанувала тиша й благодать. З безмежною насолодою люди куштували БоБо.

Я, порушуючи ейфорію цього процесу, бігала між ощасливленими та допитувалася про враження від з’їденого.

На запитання «Як Вам борщ?! І який з двох Вам сподобався найбільше?!» чулися відповіді:

- Борщ добрий, гарний, український. Більше сподобався команди Шкільної.

- Смачний, один-кислий, інший – солодкий. Не можу вирішити, який саме смачніший.

- Дуже цікавий смак у борщу команди «Сінком»

Відчувалась атмосфера задоволеності і повної радості.

Ось так борщ подарував людям щастя, тим самим ставши Божественним.

Символ свята

Ведучий повідомив всім і кожному: символом свята борщу є велика ложка. Тицьнувши цією ложкою у кожного носа, розповів про неймовірну велич та важливість цього символу. Всі начебто зрозуміли…

А от який символ Масляної?? З цим питанням я пішла у маси…

Отже, питання до симпатичної жіночки:

- На Вашу думку, який символ Масляної??

- Символ? …мм…. (відчувалася напруженість мізкування над питанням)

- Можливо, млинці???

- Так…напевне, що млинці.

- А що Ви любите робити у це свято? Що їсти, пити???

- Бехєровка! (послідував радісний танок)

Молодий хлопець, що потрапив у коло зору…

- Як Ви думаєте, який символ саме цього от свята Масляної?

- Символ…та який символ?! Люди захотіли напитися, прийшли і напилися…от і весь символ.

Ось Вам і привід для міркувань…

Як міліція почесно охороняла спокій розгуляних чернігівців

Ідеєю fix мого перебування на святі став перерахунок міліціянтів, котрі снували тут і там. Інколи здавалося, їх було більше ніж відпочиваючих. Тому виникли думки, що свято проходитиме у рамках «культурно» і все закінчиться приємним хеппі-ендом.

Під час прогулянки закутками парку то тут то там були помічені масові зборища на лавах. Душевно розмовляли жіночки та весело гуляли діточки. А на лавах в цей час мирно лежало нарізане щиро українське сало, хлібчик та яскраво вигравала в променях сонця пляшка горілки. Може, тому свято здавалося дуже затишним та радісним.

Повз лави снували правоохоронці…чи то заради задоволення, чи то щоб охолодити потоком повітря пляшку.

На питання «А чому люди довкола п’ють у громадському місці?» отримала відповідь «Де?!»… «Та ось же!»,- вказую пальцем. «Міська влада сказала не зважати»

Висновок...яка ж добра в нас міська влада, що дозволяє чернігівцям порелаксувати у святковий день та дозволити нам побалувати себе горілочкою з сальцем.

Щирі міліціянти були гарним синім аксесуаром яскравого свята Масляної у Чернігові.

Від редакції. Просимо бути поблажливими до молодого автора, який тільки навчається журналістиці у спільному проекті "Молодої Просвіти" і газети «Сіверщина».  Це перший репортаж у житті автора.