Останнє оновлення: 12:05 субота, 12 жовтня
Подорожі
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Олександр Волощук 4 рази зійшов на Ельбрус. Позаду 8 країн і 17 тисяч кілометрів
Олександр Волощук 4 рази зійшов на Ельбрус. Позаду 8 країн і 17 тисяч кілометрів

Олександр Волощук 4 рази зійшов на Ельбрус. Позаду 8 країн і 17 тисяч кілометрів

У чернігівській «Просвіті» відбулася прес-конференція мандрівника і журналіста Олександра Волощука, який кілька днів тому повернувся з чергової подорожі-експедиції.

Упродовж близько п’яти місяців Олександр ходив пішки і їздив автостопом по країнах Кавказу і Близької Азії, здійснив чотири сходження на вершину гори Ельбрус – найвищої точки Європи.

Унікальна православна експедиція на Ельбрус

Позаду – 147 днів мандрівки, більше 17 тисяч кілометрів, 8 країн і, звичайно, безліч вражень.

Як зазначив Олександр Волощук, головною подією останньої подорожі стала його участь у незвичній православній експедиції, метою якої було проведення Божественної Літургії на вершині Ельбруса.

За більш ніж 180-річну історію сходжень на гору вперше її було освячено, і чернігівський мандрівник брав у цьому пряму участь.

Керував експедицією настоятель храму міста Тирниауза отець Ігор, участь у ній брали шість чоловік, а до вершини дісталися троє: отець Ігор, Олександр Волощук і москвич Віктор Арчвадзе.

Подорож невизнаними країнами з… пограбуванням

Під час подорожі Олександр відвідав три невизнані (або частково визнані) країни: Нагірний Карабах, Північний Кіпр і Абхазію.

Вірмени Нагірного Карабаху цілком пристойно живуть, багато в чому завдячуючи відчутній підтримці з боку вірменської діаспори світу. Чудові автодороги і майже відсутність слідів війни – яскраве цьому підтвердження.

На Північному (турецькому) Кіпрі йому було досить незвично займатися автостопом на дорогах з лівобічним рухом, але там дуже гостинні люди і красива природа.

Абхазькі православні святині і красиві гори також надовго запам’ятаються мандрівникові, як і те, що в Сухумі невідомі злодії вкрали у нього рюкзак.

ВІДЕО:

Кілька днів Олександр жив у родині старовірів у важкодоступному абхазькому гірському селі Псху; люди живуть там фактично натуральним господарством, а взимку, коли перевал, по якому проходить єдина дорога, завалений снігом, взагалі відірвані від світу.

Опанування турецької мови

Багато вражень залишилось від відвідання Стамбула. Це найбільше місто світу (за неофіційними даними у ньому мешкає 20 мільйонів чоловік), але дуже впорядковане і приємне для життя. Завдяки своєму другу-банкіру Олександру не тільки оглянув головні пам’ятки Стамбула, а й подивився на місто з борту вертольота та поплавав протокою Босфор. До того ж, не вперше відвідуючи Туреччину, чернігівський подорожанин досить непогано вивчив турецьку мову.

Про творчі плани і життєві принципи

Щодо наступних планів Олександра Волощука, то поки що вони пов’язані з творчою роботою. Чекає на видання його роман «44 дні», дописується книга про мандрівку 2010 року, у січні-березні 2012 року Олександр перебуватиме у «творчому відрядженні» в Кабардино-Балкарії, де писатиме книгу на замовлення тамтешньої православної єпархії.

Наступного року святкуватиме 25-річний ювілей чернігівська жіноча футбольна команда «Легенда» і, як літописець та «архіваріус» команди, Олександр не може залишити цю подію без нової книги…

І ще Олександр додав, що в його житті футбол займає лише третє місце, перше і друге – мандрівки і написання книжок відповідно. А от жінкам поки що місця не знаходиться – не витримують, бо люблять постійність.

А нові мандрівки? Вони, звичайно, будуть. Маршрут наступної вже відомий: Казахстан – Киргизстан – Таджикістан – Китай – Лаос – Монголія.

Коментарі (2)

Леонід | 2011-11-05 10:21

Точно, вдачі можно позаздрити. Але, якщо спробувати уявити, яка то тяжка робота як фізично, так і психологічно так от перетинати кордони, знаходити спільну мову з людьми різних національностей, віросповідань, традицій, жити без звичних для багатьох із нас зручностей цивілізації, то якось і не заздрісно. І тим більше поважаєш цю людину.
 І все ж таки - браво, Олександре! Так тримати!

Володимир Прищепа | 2011-11-05 00:17

Не перестаю дивуватися мандрівницькій вдачі Волощука! Таке враження, що він живе в іншому просторовому вимірі, в іншому світі. І все ж таки - браво, Олександре! Так тримати!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Музика і живопис в укритті

SVOBODA.FM