«Качанівські музи» відзвеніли, а перлина чарує і надихає

кожного, хто опиняється на території Національного історико – культурного заповідника «Качанівка» - одного із «Семи чудес України».

Унікальна пам’ятка ландшафтного мистецтва, історії та архітектури ХVІІІ – ХХ століть. – своєрідний музей під відкритим небом – полонить відразу.

«Качанівські музи» відзвеніли, а перлина чарує і надихає

Кожного, хто опиняється на території Національного історико – культурного заповідника «Качанівка» - одного із «Семи чудес України».

МОВЧАЗНІ СВІДКИ ІСТОРІЇ

До офіційних урочистостей літературно – мистецького свята, присвяченого 175 – літтю від дня народження Василя Тарновського – молодшого, є час. І я залюбки «дихаю» минулим : мандрую чарівними куточками дворянського гнізда, над яким прошуміло понад три віки.

Затамувавши подих, вдивляюся в старовинне дзеркало, оздоблене дерев’яним різьбленням ( воно - один із небагатьох вцілілих оригіналів, що прикрашають палац). Мабуть, свого часу біля нього чепурилися Параска Почека ( в першому заміжжі Тарновська), дружина Василя Тарновського – молодшого Софія ( та й інші жінки з роду Тарновських, якому садиба належала протягом семи десятиліть), Олександра Білозерська (знанана під літературним псевдонімом Ганна Барвінок) – вірна супутниця Пантелеймона Куліша. Можливо, поки Опанас Маркович влітку 1854 року записував фольклорні скарби, чарівна Марко Вовчок побіля люстра викладала короною своє розкішне волосся…

Ймовірно, чарівні графині й поміщиці мріяли про неземне кохання, шурхочучи шовком сукенок в «Інтимному скверику» чи поблизу Романтичних руїн…Мовчазні свідки минувшини таємниць не видають.

Великі люди ходили стежечками парку (його площа була аж 600 гектарів) : Семен Гулак - Артемовський. Дмитро Яворницький, Микола Костомаров, Микола Гоголь, Ілля Рєпін і Василь Штернберг (останні відтворили на полотні мальовничі краєвиди райського куточка)…

Художники малювали картини, музиканти й композитори писали романси, пісні, кантати, опери, складали величальні оди господарям маєтку, поети й письменники Саме тут Михайло Глінка написав свою оперу «Руслан і Людмила» й альтанка, де вона народилась, носить ім.»я її творця. Білопінна споруда й нині в задумі височить над Майорським ставом.

Неодноразово в садибі Тарновських гостював Великий Кобзар, про що нагадує пам’ятник Тарасу Григоровичу. Першими власниками Шевченкової картини «Катерина» теж стали Тарновські (автор подарував їм свій шедевр) .

Загалом же в альбомі «Качанівка» - 600 автографів іменитих гостей, котрі черпали в садибі натхнення, відпочивали, духовно збагачувалися.

ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Мій екскурс в давнину перериває музика : вже увосьме дзвенить мелодіями літературно – мистецьке свято за участю провідних колективів. Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня», Чернігівський ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди», духовий оркестр обласного філармонійного центру, місцеві самодіяльні колективи тривожили тишу столітніх дерев.

Печальні «Думи мої, думи» і величний «Реве та стогне Дніпр широкий» линули вдалечінь, бентежачи серця місцевих жителів і гостей, що приїхали звідусіль. Юні читці декламували англійською, італійською і литовською мовами «Заповіт» і «Мені тринадцятий минало».

Запальні танці відтворювали козацькі забави. Дзвеніли шаблі й барабани кликали в похід. Вирувало свято до вечора. Як і колись, нині «Качанівка» - осередок національної культури. У кімнатах палацу розгорнуті виставки, а художники в рамках «Качанівських муз» натхненно творили красу на полотні й папері. Зокрема, дизайнер із Прилук Віталій Паляниця по – сучасному малював палац, привертаючи увагу дітвори, без якої не відбувається жодне дійство. Золота осінь – благословенна пора для художників.

Ольга Чернякова

Фото автора