Світське життя Кирила Розумовського

Гетьман Кирило Розумовський був першим і останнім гетьманом, котрий носив перуку, модний одяг часів Гетьманщини, був віп- гостем столичних раутів, одним словом – вів життя світського лева, як і личило вельможі «величного століття» епох правління Єлизавети та Катерини.

Відвідувачі відомого батуринського палацу К.Розумовського часто просто спантеличені.

В такому прекрасному палаці К.Розумовський ніколи не влаштовував жодних розкішних балів, театральних  вистав, костюмованих маскарадів, які повинні були проводитись в кожному палаці?

Але не всі знають, що у гетьмана були й інші палаци в імперії, де він з шиком і блиском проводив весь свій час.

У Петербурзі Кирило, оточений блискучим штатом: генерал- і флігель ад’ютантами, почесним караулом єгерів, гусарів, скоморохів та карликів, мешкав в декількох палацах. Анічков палац став першою і головною столичною резиденцією К.Розумовського, він там постійно влаштовував бали, які  вважались престижними і   вражали своєю  пишністю та величчю.

Бал для дворян був місцем відпочинку і спілкування, на якому і танцювали, і пліткували, і філософствували. Гості гетьмана збирались годині о 6 вечора. Танцювальна зала освітлювалася тисячами воскових свічок, які горіли  в кришталевих люстрах і мідних пристінних підсвічниках. (А в ті часи свічки були дорогим задоволенням).

  Як правило, бал розпочинався із урочистого полонеза-марша. Полонез міг тривати годину. Потім йшов вальс, а за ними венгерка, краков’як,  мазурка, менует та ін. Гості також і потішалися грою в карти. Раніше грали в  бостон,  фараон, преферанс,  вістерн –і-трі, макао, рест, квінтич, шнип-шнап-шнур, юрдон та ін. За такий спосіб життя Кирило Розумовського прозвали «нічним картярем та денним більярдистом».

К.Розумовський був витонченим гурманом і пригощав дорогих гостей ананасами, персиками і різними делікатесами. Кухарів гетьман виписував прямо з Парижу.

У 2 пол. XVIII– поч. XIX ст. у моді  серед жителів Петербурга були громадські розважальні сади. Перший такий сад був заснований в 1793 році і називався «Вокзал в Наришкінському саду». Великою популярністю користувався сад К.Розумовського на Хрестовому острові, на якому граф розбив штучні ставки, гарні алеї,  розважальні заклади і розкішні садиби. Родина Розумовських полюбляла відвідувати ці місця і часто приймала гостей.

Щосереди та щонеділі в цих садах відбувались бали, танцювальні вечори і маскаради. Розваги починались вечором. У відкритому театрі  запалювали потішні вогнища та феєрверки, а потім відбувались вистави пантоміми і  показували своє мистецтво подорожуючі актори і майстри верхової їзди.           

Про Кирила Розумовського казали, що  він  “попал в случай”: пастушок став графом, генерал-фельдмаршалом, Президентом Академії Наук та гетьманом, отримавши безліч нагород. Та попри все, він ніколи не страждав зірковою хворобою і залишався за його словами «простим хохлом», який обожнював звук бандури.

Науковий  співробітник  відділу науково-просвітницької роботи Національного історико-краєзнавчого заповідника  «Гетьманська столиця» Катерина Дзекун