Старший солдат Оля – люблячий воїн-оператор

«Рота – підйом!» – лунає о шостій ранку команда чергового по роті.

За лічені секунди одягається форма і дівчата стають до строю.

Ранковий туалет, спортивне містечко, крос – з цього розпочинався кожен день впродовж трьох місяців у навчальному підрозділі зв’язку в Полтаві, де проходила підготовку і юний солдат військової служби за контрактом Оля Ніколаєнко.

Нині Оля несе нічні чергування на своєму робочому місці, за чималий період служби стала справжнім військовим професіоналом, тож свої обов’язки виконує бездоганно.

Старший солдат Ольга Ніколаєнко – оператор роти радіоперехоплення та пеленгування Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Служить в армії вже майже 9 років. Свого часу 3 місяці проходила підготовку в навчальному підрозділі, спочатку було важко, та Оля наполеглива людина, тож справилася з труднощами.

Першим місцем служби Ольги стала військова частина в Семиполках. Тут вона і знайшла свою друга половинку. Вийшла заміж за молодого офіцера, а згодом народила доньку Аню, якій зараз вже п’ять років. Пізніше сім’я Ніколаєнків переїхала служити до Чернігівського гарнізону.

Одягти військовий однострій Ольгу спонукали декілька факторів. По-перше, вона з військової династії. Її батько і дідусь служили в армії на командирських посадах у званні «підполковник». Як донька кадрового офіцера Оля об’їздила чимало військових гарнізонів, побувала і в Німеччині, і в далекій російській Читі, а зрештою і на Україні. Тож, по-друге, вона на власні очі бачила військове життя й дізналася про службу з дитинства. І, що не менш важливо, військова служба Олі дійсно подобається. Це як кохання, важко пояснити чому, але відчуваєш – це твоє.

До служби в армії Ольга Ніколаєнко навчалася в Чернігівській філії Московського державного відкритого університету на юридичному факультеті і Сосницькому сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку. Тож освіту й гарну професію мала, але все ж вибрала армію.

До своїх обов’язків Ольга ставиться дуже відповідально, від чоловіка – Олексія не відстає. А щоб підтримувати гарну спортивну форму щодня займається легкою атлетикою, пробігає декілька кілометрів і вправляється на перекладині.

Ось така чудова жінка служать у Чернігівському гарнізоні. Оля має цілком заслужений авторитет у командирів, повагу товаришів по службі, а ще є коханою дружиною і люблячою мамою.