Про публічне сквернослів‘я

Писання говорить: «Від повноти серця промовляють уста», а також «Те, що виходить з вуст людини, осквернює її».

Саме тому сквернослів’я є не лише саме гріхом, але також є ознакою іншого гріха – глибокого укорінення осквернених думок.

Якщо людина в серці своєму відчуває спонукання до сквернослів’я, то нехай нагадає собі ці слова Господа Ісуса Христа (Мф 5:22): «Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака» [пустий чоловік], підлягає синедріону [верховному судилищу]; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній.»

Тому сквернослів‘я, тим більше спрямоване проти особи задля її приниження - для християнина є цілком неприпустимим.

І тим більше, коли це робиться публічно та особою, яка за своїм владним становищем має подавати приклад доброї поведінки.

Отака моя думка щодо випадку публічного свернослів‘я [який стався нещодавно].

Євстратій ЗОРЯ,
керуючий Чернігівською єпархією УПЦ КП