
Жителі руйнують пам’ятки археології Ніжинщини, бо не знають про них?
Археологічні пам’ятки – важлива частина історичної минувшини народу, що впливає на усвідомлення себе як частини етнічної групи зі своїми традиціями, характером та світовідчуттям.
Лише на Ніжинщині таких пам’яток налічується близько 300. Однак через нестачу археологів, їхніх об’ємів роботи, недостатнього фінансування з боку держави, непродуманого механізму в законодавстві вони все частіше потерпають від розорювання й знищення.
Як наслідок – зникають з поля зору здобутки науковців, а унікальні знахідки просто знецінюються й втрачаються для наступних поколінь. Руйнують археологічну спадщину як ласі до наживи «чорні археологи», так і пересічні жителі, не знаючи, що зорюють кургани.
Проблема збереження пам’яток історії та культури є важливою та актуальною. Є закон, але насправді він не діє, оскільки непродуманий механізм його реалізації. А отже – археологи не мають можливості боротися зі свавіллям «чорних археологів». Стежити за всіма не можуть, бо не матимуть часу досліджувати археологічні пам’ятки. Сучасне законодавство передбачає, що вину незаконного розкрадача шукачі старожитностей можуть довести тоді, якщо спіймали його «на гарячому» й виявили при ньому детектор та віднайдені речі. Ловити «чорних археологів» має поліція, яка з цим не зовсім справляється.
Водночас особливість археологічних пам’яток полягає в тому, що вони не мають якогось «презентаційного» вигляду. Тобто для пересічної людини кургани будуть виглядати як прості масиви землі. Це призводить до руйнації значної частини пам’яток. У населених пунктах вони часто знаходяться на приватній чи території забудови. За межами міст та сіл – здебільшого знищуються в ході сільськогосподарської діяльності.
До прикладу, на території Ніжинського району зареєстровано сотні курганів, що датуються епохою бронзи та ранньозалізної доби (ІІ – І тис до н.е.). Археологічні пам’ятки в районі є найбільш яскравими та видовищними. Однак в ході активної оранки невисокі кургани, що досягали висоти 1 метра, фактично знищені. Інша частина або ледь-ледь проглядається, або продовжує активно розорюватися. Більш-менш кращий стан курганів, які розташовані в межах селищ. Однак у с. Паливода, Бідин та Шатура кургани зайняті під кладовище.
Інша справа з деякими курганами, що мають власні назви: «Биковська могила» поряд з с. Безуглівка; «Ювенкова могила» с. Вікторівка; «Бородина могила», с. Вертіївка; «Глушкова могила» с. Данино; «Плоска могила», «Товста могила» смт. Лосинівка; «Могила Трушиха» с. Наумівське; «Роблена могила» с. Лустівка; «Чотири могили» (Кропивниця) с. Талалаївка. Три кургани мають статус пам’яток національного значення: це «Близнюки» поряд з с. Богданівка та «Висока могила» с. Курилівка. Кожна пам’ятка археології паспортизована, має власний охоронний номер та перебуває на обліку. Однак кургани не мають жодних вказівників, табличок чи пам’ятних знаків, які б нагадували, що пам’ятка знаходиться під охороною та й взагалі про її наявність тут.
Так, «Висока могила», один із найвищих курганів у Чернігівській області, має в діаметрі близько 57 м та понад 8 м заввишки. Він залишений кочовими племенами, які проникали на цю територію у II-I тис до н.е. Та сьогодні підніжжя кургану підоране з двох боків, тож таким чином у плані має прямокутну форму. Крім того, на вершині насипу раніше існувала металева вишка, від якої зараз лишився бетонний фундамент. Зараз ці рештки виконують роль захисного буферу, який не дозволяє «чорним археологам» розкопати його. У ході обстеження пам’ятки були виявлені сліди спроб грабіжників прорити тунель в схилі насипу. Однак ці спроби, скоріш за все, були невдалими.
Однак для археологічних пам’яток, що знаходяться за межами населених пунктів, головною загрозою все-таки є не с/г промисловість, а діяльність «чорних археологів». Було помічено тенденцію, що до цього призводить.
По-перше, грабіжники та мародери все частіше користуються науковою літературою задля визначення й вивчення об’єкту пограбування. Цьому сприяє не лише доступність інформації через електронні мережі, але й те, що доволі часто крадіями вітчизняної історії виявляються колишні студенти ВНЗ, дуже часто саме з історичною освітою. Чималої шкоди завдає те, що реєстри пам’яток як місцевого, так і національного значення знаходяться у вільному доступі. Якщо для інших пам’яток історії та культури це є важливим позитивним явищем, то для археологічних – зовсім навпаки.
По-друге, «чорні археологи» необмежені в діях законодавством та науковими звітами. Постійно перебуваючи в полі, грабіжники можуть орієнтуватися серед місцевих пам’яток не гірше професіоналів. Таким чином, поширеним явищем є те, що археологи, виявивши нову, раніше невідому науковому загалу пам’ятку, натикаються на сліди перебування «чорних».
У самому Ніжині актуалізувалась проблема з врегулюванням територій охоронних археологічних зон, що розташовані як у центрі, так і на околицях міста. Тим часом, ряд пам’яток залишаються без нагляду, оскільки перебувають поза межами населеного пункту, а тому безсоромно бомбляться «чорними археологами».
Важливо, що основним руйнівником пам’яток є людина. Чи то навмисно, чи то ні, – це вже інше питання. Часто люди самі не розуміють наслідків своїх дій для історії людства та наукового розвитку країни. Можна лише констатувати, що темпи нищення пам’яток збільшуються, а тому логічним стало питання про проведення низки рятівних заходів з залученням громади та задля збереження археологічної спадщини уже сьогодні.
Олексій ПАРХОМЕНКО,
завідувач відділу підземної історії
Ніжинського краєзнавчого музею імені І. Спаського
Безводівка
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 4568 |
Посилання до теми:
7.05.2018 Розорано луки на лівому березі Десни
10.05.2018 Трактористи розорюють прадавню обсерваторію заради додаткового рядка кукурудзи
3.05.2018 Звернення до громади міста Ічня щодо прадавньої обсерваторії
24.04.2018 Древня обсерваторія не спонукає до роботи ічнянське чиновництво
8.12.2017 Обсерваторія Безводівка у програмі «Древо» від UATV
3.10.2017 Как работает обсерватория, которой больше четырех тысяч лет
2.10.2017 «Ukraїner» випустив відеоролик про Чернігівщину
26.09.2017 Осіннє Рівнодення на обсерваторії Безводівка
1.09.2017 Безводівка – тисячолітня пригоризонтна обсерваторія на Чернігівщині
Додати коментар: