Останнє оновлення: 09:51 вівторок, 4 листопада
Думка
Ви знаходитесь: Культура / Література / Чи мають росіяни право на історію Київської Русі?

Чи мають росіяни право на історію Київської Русі?

Останнім часом в Україні часто лунає теза про те, що росіяни не мають жодного стосунку до Київської Русі, і взагалі вони угро-фіни, котрі примазалися до нашої історії. 

Як філолог, який займається історичним мовознавством, скажу відразу: ця теза хибна й абсурдна. Розмовляв нещодавно з інтелігентною людиною, яка на повному серйозі запевняла мене, що російська мова належить до угро-фінських...

Не буду поширюватися на цю тему, скажу лише загальновизнані речі. Російська мова, так само як і українська, належить до східнослов’янської мовної підгрупи слов’янської групи індоєвропейської сім’ї. А угро-фінська – навіть не індоєвропейська. Власне, тут ні про що сперечатися.

Інша справа – історія російського лінгвогенезу (історії творення мови). Чому так сталося, що російське (московське та володимиро-суздальське) наріччя відокремилося від української мови, яка в часи Київської Русі панувала – у вигляді різних говірок – на всьому східнослов’янському просторі? Хоча, напевне, були й інші говірки – не східнослов’янського походження.

Відповідь на ці запитання дає сучасна наука. Зокрема, доктор філологічних наук Мосенкіс пояснює появу російської мови справді угро-фінським субстратом (тлом, яке наклалося на українську-давньоруську мову).

Лінгвогенез та етногенез (історія становлення нації) – речі в даному випадку дуже пов’язані. Колонізація давніми українцями, які називали себе різними іменами – полянами, деревлянами, сіверянами (або поетично – русинами) тощо – північних та північно-східних народів, серед яких було справді багато угро-фінських племен, супроводжувалася насаджуванням релігії та офіційної на той час мови – церковнослов’янської, що виникла як суржик – суміш старослов’янської (тобто “староболгарської”) та давньоукраїнської (“давньоруської”). Церковнослов’янська мова на тлі угро-фінських говірок племен, котрі населяли європейську частину Московії, поступово трансформувалася в російську мову, яка оформилася в сучасному її вигляді в кінці 18 – на початку 19 століття.

Таким чином, російський етнос перейняв з Русі мову, релігію, а також чимало культурних традицій і навіть саму назву “Русь” – подібно до румунів, які перейняли назву стародавнього Риму. Чи можуть румуни претендувати на історію Римської імперії? Безперечно, так, оскільки сучасна Румунія, а також Молдавія – це один з її осколків.

Те саме стосується Росії. Вона може вважати себе значною мірою спадкоємницею (в питаннях, культури, мови, релігії) нашої держави київсько-руської доби. Нашим ура-патріотам треба враховувати історичні реалії, а не галасувати, що росіяни до нашої давньої історії ніяк не причетні.

Причетні – хочеться це комусь чи ні.

Коментарі (12)

Русин | 2016-10-23 11:59

російський етнос перейняв з Русі мову, релігію......
.........................................................
А український етнос хіба не звідти ж перейняв мову і релігію. Як не стрибай, а мова і культура українців і росіян має спільний корінь, а решта фіантазій 0 то плід державного сепаратизму.

Smile | 2007-01-23 11:30

Дебылы! Филологи коли вже роти позатикаите! Вси таки вумни аж ***** не просытессь, головне це думка а не напысання грамотно того чы иншого слова!

Скептик | 2007-01-15 21:44

Чого ви напали на автора? Об"єктивна стаття без російського шовінізму і без українського ура-патріотизму. А граматичні помилки, на жаль, зараз є мало не в кожній статті. Причому, не знають не лише "дуже важку" рідну мову, а й " общепонятный язык". Найпоширеніша помилка "нажаль" (пишуть разом), а в російськомовних "ться" замість " тся" в дієсловах, що відповідають на питання " что делает?" ("делаеться","пишеться" ї т.ін.)

ZYMA | 2007-01-15 11:19

Цікаво було б дізнатися версію автора і про правильність написання ним слова "спадкоємниця"... Просвітіть...

Костян | 2007-01-12 18:57

История, в угоду политики, плавно переросла из одной мифологии в другую мифологию..

Этот текст-тому подтверждение..

НЕЗИМА | 2007-01-12 12:51

Російською "відраза" перекладається як "отвращение".

Правильно писати ( і говорити) - "одразу".

М.П. | 2007-01-12 11:42

Читачу !

Шановний, Румунія "перейняла" назву стародавнього Риму, але не ретендує на приєднання(поглинання) Італійської республіки до Румунії.

Бо Румунія, не Московія. Масштаби не ті. А Україна - не Італія(пробувала бути імперією при Мусоліні).

А от анексувати Молдову і тисяч так з 50 кв. км від України для Румунії як два пальці об....

Угорська Трансильванія яскравий приклад Великорумунської агресії.

Чим не підтрердження тези: якщо злодій вкрав хоч раз безнаказано, то вже ніколи не зупиниться сам не зупиниться.

Місцевий патріот | 2007-01-12 10:30

Автору !

Залишається тільки з"ясувату, що має на увазі автор під поняттям "спадкоємність" ?

Якщо таку як путінсько-єльцинсько-алєксинська РФ на СРСР ?

То вибачте! Будемо українськими ура-патріотами...

А "право на історію" ? Це, взагалі, панове, щось зовсім ефімерне. Маєте те, що маєте. Це особиста справа кожної особистості мати власну історію своєї родини.

На жаль, скільки у нас таких власників ?

Ще раз для ZYMA | 2007-01-12 08:43

Примітка 3. Коли сполучники і (й), та (—і), або, чи, не повторюються, кому перед ними не ставимо (про сполучник або див. ще п. 14);



А якось на шостий чи сьомий день прискочив до річки на велосипеді хлопчина, Ванько, синок Дарчиної сестри (Григір Тютюнник).

(Український правопис - http://vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/129.html )

Для пані ZYMA | 2007-01-12 08:33

Хі-хі! Яка ж Ви уважна!!!

"Хочеться цього автору, чи ні." - а тут кома, на жаль, НЕ ПОТРІБНА! Грамотна ви наша, начитана, а головне - З ПОЧУТТЯМ ГУМОРУ!

Василь | 2007-01-11 22:51

Так, це правда, не російскої імперії, не совєйского союза не було і ніщо нас не обєднує, а Київська Русь і подавно. Хоча Україну в майбутньому, можливо, слід перейменувати в Русь, або в Русь Мать Вашу :)

ZYMA | 2007-01-11 20:35

Маю зауваження філологу: зверніть увагу на неправильність написання у своєму тексті слова "спадкоємницею" та сполучення слів "тут ні про що сперечатися". А також зверніть увагу на доречність (недоречність) ком у деяких місцях тексту. Та і в останньому реченні кома, на жаль, потрібна... Хочеться цього автору, чи ні.

Отож викликає запитання і якість філолога, і якість УНІАНу, який влучно журналісти між собою давно називають "БрехУНІАНом"...



закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Міс-Латвія приїздила в Чернігів. ФОТО

SVOBODA.FM