Останнє оновлення: 18:23 п'ятниця, 5 червня
Література
Ви знаходитесь: Культура / Література / Дмитро ІВАНОВ / Балада про літак, який не може сісти (оновлено)
Балада про літак, який не може сісти (оновлено)

Балада про літак, який не може сісти (оновлено)

Майстер сучасних балад і образного сюжетного вірша чернігівський поет Дмитро Іванов люб’язно надав «Високому Валу» свої нові вірші.

Його попередній досвід співпраці з нашим Інтернет-виданням вилився… у пісню. На вірш «Яблуня над шляхом нахилилась...» композитор Михало Гершанов і його син Юрій (виконавець) з Ізраїлю написали таку пісню, що про неї непросто висловитися. Її треба чути… Душею.

Слухати пісню "Яблуня над шляхом похилилась"


Балада про літак, який не може сісти

Шасі заклинило.

                            Літак

Як слід не посадити.

За колом

                коло

                        він літа,

Аби пальне спалити.

 

В салоні спокій ще

                                і мир —

Стомившись, люд куняє.

„Як бути?!” — хрипко командир

В диспетчера питає.

 

А той нараює летіть

Так само, як летіли:

„Авіалайнер посадить —

Для тебе звичне діло.

Хай — на живіт.

                        Та вже не раз

Його так приземляли.

І ти покажеш вищий клас

На заздрість всім землянам!”

 

Заливши небо з краю в край,

Де ніч віднерестилась,

Мигтлива зоряна ікра

Тривожно заяскрилась.

 

Вже сіть фатальну допліта

Густу

          лиха година.

Летить приречено літак

На ймення Україна.

 

Уже пального у баку

Лишилась крапелиця...

І я у тому літаку...

І це мені

                не сниться...

 

***

Не хоче з нами щастя зустрічатись.

І навіть усміхнутись не бажа!

До нього ні дійти, ні докричатись

Не може наша зболена душа.

Й не чує, як з далекості

                                        без впину

Те щастя нам зигзицею кує:

„Щоб я змогло вернутись в Україну,

В собі

            корчуйте

                            вбожество своє.

І доти буде лихо вас тіпати,

Єхидячи лице своє тупе,

Аж поки перестанете брехати,

Що любите Вкраїну

                                як себе!

***

В небі відцвіли лелітки

Птиць, що в ірій подалися.

Осінь роздає візитки,

А ти кажеш:

                    — Пада листя...

***

Весна бузком підпалила

Твоє сліпе й глухе вікно.

Ти ще нікого не любила.

А я люблю.

                    Тебе.

                            Давно.

В полоні мрійного розмаю

Ти ще не знаєш далебі,

Що ці скарби пахкого маю

Усі  — тобі,

                    тобі.

                            Тобі!

До тебе всі стежки приводить,

Для тебе — щебети гаїв,

Де солов’яточок народять

Безсмертні наші солов’ї.

Не встигнуть збутись квіту віти,

Як я вагання допалю

І принесу тобі... не квіти —

Своє зачаєне

                        люблю.

Якщо ж полюбиш кого-небудь,

Я це в собі переболю,

Бо я

        за себе

                        і за тебе,

За нас обох

                    тебе люблю.

 

***

                        Петрові Осадчуку

Коли пахучою ясою

Сад посипав мій слід.

                                    Либонь

Не жалкував я за весною,

Я дякував їй за любов.

 

І з літечком я не прощався

Обкупаний його теплом,

Я цілував його за щастя,

Яке воно мені дало.

 

А як по вогкому блавату,

За відлітаючим бузьком,

Зайшов я в осінь, наче в хату,

То пахло в ній чомусь

                                бузком.

А вже й зима.

                    І їй вклонюся,

Бо це не снігу яснота,

А саду нашого пелюстя

Мене так юно пригорта.

 

 ***

Скажи, скажи мені, лукава ноче,

Чи заздриш ти, коли мої вуста

Їй груди обціловують і очі,

Чом золотіє раптом темнота,

Як простирадла

                            непорочна білість

З-під неї, тихо стогнучи, тече,

Коли вона,

                звиваючись в обіймах,

Від щастя плаче

золотим плачем?

Коментарі (3)

М.Боюра | 2008-03-17 18:15

Лірика Іванова чаруюча, а "про літак, який не може сісти", так і хочеться запитати: так може назад, до сіяючих вершин комунізму?

Юрко | 2008-03-17 14:49

Скільки пам'ятаю Іванов завжди писав чудові вірші . І цього разу також

Sirko | 2008-03-17 10:08

Хорошие у Иванова стихи. Только сейчас эпоха песен, а не стихов. И надо ему наладить связь с композиторами, которые работают на известных певцов и на известные группы. И получатся хиты. С осмысленными текстами. Но можно взять (Иванову) черниговскую молодую группу (металлическую) и сделать с ней первый в истории черниговкий мюзикл. Это будет круто. И поехать с мюзиклом по всей Украине.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Вина із кульбабок не буде!

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор