Останнє оновлення: 15:04 вівторок, 16 липня
Літературна Чернігівщина
Ви знаходитесь: Культура / Література / Літературний Чернігів / Вшанували видатного поета.ФОТОрепортаж
Вшанували видатного поета.ФОТОрепортаж

Вшанували видатного поета.ФОТОрепортаж

Музично-поетичне свято «Живим вогнем своїм я грію» відбулося в суботу, 14 травня у Пісківському історико - меморіальному музеї П.Г.Тичини.

Свято було організовано Чернігівською обласною адміністрацією та обласним управлінням культури.

З вітальним словом виступили заступник голови обласної адміністрації Віктор Тканко та перший заступник Бобровицької районної державної адміністрації Іван Захарченко.

Делегація поклала квіти до пам’ятника поета, також відбулося покладання квітів до хреста жертвам Голодомору , пам’ятника загиблим в роки війни. Майстри народного мистецтва з Бобровицького району та Чернігова представили свої кращі доробки.

Павло Григорович Тичина — поетичний геній XX віку — народився 11 січня (23 січня за новим стилем) 1891 року в селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії, був одним з перших, хто започаткував новаторський стиль в українській літературі ХХ століття, він був неперевершеним ліриком поч. ХХ ст., мелодійність його поезії відзначають літературознавці всього світу, за життя його кандидатуру двічі висували на здобуття Нобелевської премії саме за новаторство в поезії. Тичина -- вчений, академік, художник, музикант, диригент, поліглот, щедра і шляхетна людина.

Село Піски Засновано у середині 17 століття на території Басанської сотні Переяславського полку. З 1782 року — у складі Київського намісництва, з 1802 року — Козелецького повіту Чернігівської губернії.

1897 року — 414 дворів, 2309 жителів, дерев'яна Троїцька церква (1887), земська школа, яку закінчив поет Павло Тичина. 1923 року Піски включені до Ново-Басанського району. 1931 року людей, під страхом кримінального переслідування, загнали у перший колгосп «Краще життя». Закривши церкву, побудували клуб (на 200 місць). Після цього влада вдалася до терору голодом, відомого як геноцид українського народу 1932-1933 років. У селі зареєстровані випадки людоїдства, зокрема трагедія матері, яка вбила одну із своїх дитин і повісилася лісі. Деморалізований сільський люд називав порятовану дитину "недоїдком".

28 грудня 1942 німецька адміністрація, спровокована партизанами НКВД СРСР (убито багатодітного офіцера Вермахту), припустилася відплатної акції - спалила мешканців села у церкві, яку перед утечею осквернили комуністи. За рішенням бюро Чернігівського обкому Компартії України Піски визнано "партизанським селом", хоча самі жителі участі в лісових загонах не брали. У 2004 році діти та онуки солдатів німецького полку, який був розташований у районі села в часи Другої Світової війни, допомогли у відбудові православної церкви, яка належить до УПЦ КП.

Від 1959 року Піски — у складі Бобровицького району. Колгосп імені Павла Тичини, відділення зв'язку, середня школа. імені Павла Тичини, фельдшерсько-акушерський пункт, ясла-садок, Будинок культури на 350 місць, бібліотека (10 тисяч одиниць зберігання), музей історії села та меморіальний музей Павла Тичини. Встановлено пам'ятник Павлові Тичині (1981).

Споруджено: 1965 року — обеліск Слави на честь партизанів, загиблих під час диверсій проти німецької адміністрації, 1959 року — надгробок на братській могилі.

У 1981 році були виконані надгробки над могилами Марії Василівни та Григорія Тимофійовича — батьків Павла Тичини.

У 2010 році ті ж благодійники виконали реконструкцію та разом з учнями Пісківської школи ім. Павла Тичини встановили відновлені хрести на могилах батьків Павла Григоровича, які знаходяться поряд з майданом -- у парку. Хрести були реконструйовані за малюнком Павла Тичини. На сільському цвинтарі поховані дві рідні сестри Павла Тичини — Оксана та Єфросинія. Могили батьків поета, його сестер, встановлені хрести доглядають родичі, які зрідка приїздять в село, а також учні Пісківської школи.

Володимир Мороз, національна спілка майстрів народного мистецтва України.

P.S. Мої родові корені неподалік - в с. Щаснівка.

Коментарі (14)

Юрко | 2011-05-25 09:02

Юр
Юр, дякую за цей коментар. Поважаючи права інших ми поважаємо себе. У Вікіпедії інформація публікується під вільною ліцензією cc-by-sa, яка означає, що будь-хто може поширювати, змінювати інформацію з Вікіпедії за двох умов - посилання на авторів і випуску під тією ж самою ліцензією (тобто не дозволяється ставити (c) на твори, створені з на основі статей з Вікіпедії.
  Водночас дякую Володимиру Морозу за поширення вільних знань.

Гіпоталамус | 2011-05-24 18:07

Юр
А тобі не один хрін, чи ти живеш в Євросоюзі?

Юр | 2011-05-24 17:16

Автору статті хочу вказати, що він використав матеріал з Вікіпедії і не послався на джерело інформації. Раджу більше такого не робити, бо це використання інтелектуальної власності інших.

Іван | 2011-05-17 19:00

БОЖЕЧКИ!
Обтявкали нас з вами, визнавши партизанським селом село, де партизанів було 6 чоловік! І обтявкують зараз різні підлабузники, які не хочуть знати правди, а живуть як паразити - на минулому заробляючи собі бали і нагороди. А ви знаєте, "БОЖЕЧКИ!", що в районі Пісок не стояло ніякого німецького полку? Ви знаєте, що книжку Кривця "Багряними дорогами" УСІ!!!!! визнали брехнею? Ви знаєте, що люди в селі сьогодні клянуть тих партизанів, які в лісі пили-гуляли, машину у німців вкрали, а людей не врятували. Клянуть і озираються, бо досі бояться гніву начальства. Рабство у наших людей в кожній клітинці тіла. Звідки це? - Від тих, що завжди підтявкували парткерівникам, а людей тримали в страху. Страх - найстрашніше почуття.

Roman | 2011-05-17 18:51

Володимир, дякую Вам за статтю. У багатьох ваших земляків закореніле совкове бачення історії, їм би бути радниками у Д.Табачника. Їх відгуки показують, що люди майже нічого крім районних газет не читають і ліняться думати. Не звертайте уваги, ваша стаття багатьом дає шлях до свободи, сміливості і реальної оцінки життя. Звичайно, у керівників може бути шок, вони всього біяться. А чого боятися людям? Скільки можна жити в брехні? Пісківчани в брехні живуть вже майже 70 років, вона як бородавки спотворила їх мозок, скільки можна привчати людей до уродства? Володимир -Ви молодець!

маршал Тито | 2011-05-17 16:54

Гарна публікація, Володимире. Не розумію, чого декого тіпає. Чипляються до слів. Самі двох рядків автобіографії не напишуть.
Така паралель має право на існування, адже ви не професійний журналіст

БОЖЕЧКИ! | 2011-05-17 16:44

28 грудня 1942 німецька адміністрація, спровокована партизанами НКВД СРСР (убито багатодітного офіцера Вермахту), припустилася відплатної акції - спалила мешканців села у церкві, яку перед утечею осквернили комуністи. За рішенням бюро Чернігівського обкому Компартії України Піски визнано "партизанським селом", хоча самі жителі участі в лісових загонах не брали. У 2004 році діти та онуки солдатів німецького полку, який був розташований у районі села в часи Другої Світової війни, допомогли у відбудові православної церкви, яка належить до УПЦ КП.---
все смешано в одну кучу, всех обтявкал, герой нового времени. Если , действительно, внуки тех, кто с немецкой сторнывоевал в наших местах, построили в селе церковь, то об этом и надо бы писать: как о примере внимательного отношения к истории, как о примере сопереживания и сострадания, личной ответственности... и многом другом, что напрочь отсутствует в украине, как, впрочем, и в остальных странах постсоветского пространства.

Іван, Київ | 2011-05-16 21:35

Іван
Коли пали село, то виконували завдання і вбивали наших односельців найманці, які говорили російською мовою. Свої ж палили своїх. Місцеві жителі говорять, що німці стріляли в повітря, коли бачили жінку з дітьми, а наші - сртіляли прицільно і нікого не жаліли.
А партизанчики сиділи в лісі і не висовувалися. До Пісок попалил всі села в окрузі, Піски - були останні. А партизани хоть би попередили людей, щоб тікали з села. В селі про партизан таке розповідають, що про це ніхто не насмілиться написати, будуть боятися влади і тремтіти. Партизанські діти і внуки, родичі при власті всі часи, а прості люди бояться і досі сказати відверто слово.
Гітлерівці були вороже настроєні, але ж наші партизани їх провокували і не думали про людей. То кого сьогодні винити, а кого захищати? Якби партизани не героїли, то може й стільки людей би не загинуло. Між іншим, 300 чоловік в церкві не згоріло, усіх подобивали російськомовні солдати в німецькій формі. А про церкву - легенда, тоді й церкви в селі не було.

Іван | 2011-05-16 21:10

Скільки гніву в бік сталінського режиму (цілком справедливого) і як скромно і миролюбно - "німецька адміністрація, спровокована партизанами НКВД СРСР (убито багатодітного офіцера Вермахту), припустилася відплатної акції - спалила мешканців села у церкві".
  і справді, ну куди було діватися бідолашним гітлерівцям - спровокували ж кляті більшовики. довелося ЖИВЦЕМ спалити 300 мирних людей. яка дрібничка, справді. це ж не Голодомор, врешті-решт, навіщо на цьому акцентувати...
  та й церкву, до речі, також уже не жаль, її ж "перед утечею осквернили комуністи".
  у Вас совість є, Володимире Мороз? чи на її місці національна свідомість виросла?
 

Ганна | 2011-05-16 20:40

До ювілею Київський музей видав прекрасну книгу маловідомих віршів Тичини, я її бачила 14 травня в пісківському музеї, гарна книжка. Нам його пропонували такого зламаного і переламаного, він же спочатку був зовсім іншим. Совєти багатьох зламали.
Дякую автору статті за правду про партизан. А Ви знаєте, що наша мєсна Бобровицька власть і зараз тягне руку за совєцьким прошлим і просто тащиться, коли згадує про Кривця. Я теж чула, що родичі з Києва багато помогли музею і школі, поставили в селі хрести загиблим від голоду і на могилках батьків. Як розшукати цих благодійників? Я хочу приєднатися до їх справ, може ми будемо однодумцями.

Іван Кампо | 2011-05-16 16:33

TAO
Те, що навязували в школі - це не поезія, а совдепівська пропаганда. І це не лише Тичини стосується. А у Тичини є прекрасні ліричні вірші у збірнику "Сонячні кларнети". Звичайно за часів русифікаторської політики за совка (або нинішній антиукраїнській табачниківській) треба було показати, що в національних окраїнах немає ні поезії, ні літератури. А великою літературою може бути призначено лише одну - єдино правильну.

Николай | 2011-05-16 10:45

TAOПомню, как в школе его навязывали...
До сих пор открыть его книгу не могу.
При этом не сомневаюсь в его таланте.
Просто - неудачный подход к образованию....)))
Отчего же неудачный? Очень даже удачный! Вы не первый и не последний заметили, что "краще з'їсти кирпичину, ніж учить Павла тичину". Пиплу предлагался Тычина, поломанный коммунистической системой, запуганный, прославляющий "советы". И его стихи в то время представляли собой ужасный набор слов. "Трактор в полі дир-дир-дир..." Зазубриванием тех виршей у подрастающего поколения попросту отбивали всякое желание к изучению родного языка. Хотя, порой мне кажется, что Павло Григорович такими виршами пытался стебаться с системы, поломавшей его.
Вот интересные статьи о творчестве поэта:
http://zn.ua/articles/51475
  http://zn.ua/articles/59360
  И классный стих Маланюка, посвященный Тычине:
  http://svitslova.com/literatura/teksty/1699-suchasnyky-tych-malaniuk.html
  

маршал Тито | 2011-05-16 10:43

TAO
=При этом не сомневаюсь в его таланте.
Просто - неудачный подход к образованию....)))=
Не поклонник, Павла Григорьевича, но думаю, вы правы, нас "заучили". Несмотря на обласканье властью, кагэбэшную слежку, он находил возможности заступаться за молодых поэтов. Это мне известно из собственных абсолютно достоверных источников.
Кстати, в своё время в Чернигове, на Аллее Героев планировали поставить его бюст. По-моему, гораздо более достойная кандидатура, чем некоторые из тех, которые там стоят.

TAO | 2011-05-16 09:12

Помню, как в школе его навязывали...
До сих пор открыть его книгу не могу.
При этом не сомневаюсь в его таланте.
Просто - неудачный подход к образованию....)))
закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Декларація про державний суверенітет України: внесок чернігівців

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор