Кому дістанеться «Хімік»?

Нещодавно «Високий Вал» писав про те. як Чернігівський санаторій-профілакторій «Хімік» продали. Редакція поставила питання з цього приводу заступнику директора ВАТ «Чернігівське Хімволокно» Віктору Мозговому на прес-конференції присвячений благодійності.

- Вікторе Івановичу, ви розповідали про те, що підтримуєте дітей і водночас обмовилися, що ВАТ «Чернігівське Хімволокно» має намір надавати соціальне житло своїм працівникам.

 

Підприємство  збирається продати  санаторій-профілакторій «Хімік» і направити ці кошти на благодійність для дітей чи на побудову соціального житла? Поясніть мені це , бо  я, мабуть, не розумію чогось. Адже ви з одного боку закриваєте соціальний  заклад, а з іншого - закликаєте до благодійності?

-Я недарма казав, що для виховання талановитої молоді та її виховання необхідне соціальне житло. І це політика не стільки у масштабах підприємства, скільки питання державної політики України.

Я наведу приклад, про який ви кажете. Спочатку після проголошення незалежності України 16 років ВАТ "Чернігівське Хімволокно" єдине з підприємств області до сьогодні утримувало санаторій-профілакторій "Хімік". Чудово! За 62 гривні мама з дитиною могла отримати 5-разове харчування, 18 днів оздоровлюватися.

Все це лягало на плечі підприємства. Зрозуміло, що на сьогодні реальна вартість путівки такого оздоровлення коштує 1,5-2 тисячі гривень – не менше, а то й більше. Нести витрати у таких масштабах – політика радянського минулого, на жаль чи на щастя – не знаю.

Проблема у наступному – щоб утримувати профілакторій минулого року ми традиційно подавали документи на тендер Чорнобильського фонду. Він складав оздоровлення близько 1 мільйона 800 тисяч гривень на рік.

Тепер же ми отримали листа від заступника міністра. Спочатку з нас взяли 5 тисяч гривень за тендерну документацію, листи якої навіть не скріпили. А потім надіслали листа: лот по Чернігівській області взагалі не розглядався! Із 134 санаторіїв України лишили тільки 34. Це західна Україна та південь. Тобто – відсутність державної політики і підтримки.

Постало питання – як бути далі. Я був на прийомі у нашого колишнього губернатора Миколи Лаврика. Він підтримав ініціативу провести інвентаризацію соціальних об’єктів, що є на балансі підприємств міста та області – з метою завантаження. Подивитися, наскільки вони придатні, та завантажити.

Чудово було б утворити обласний центр профоглядів, об’єднавши великі підприємства Чернігівщини. Тільки у нас 4100 працівників! Три тисячі – на "Чексілі", 1100 на ВАТ "Домобудівник". Профзахворювання, гострі стани після операцій. Можна завантажити той же санаторій-профілакторій. Ідею подав губернатор. Так, він підтримав листом в Уряд – і цим усе обмежилося.

Питання продажу – не рішення власника "Хімволокно" і команди топ-менеджерів. Це питання державної політики, а точніше – її відсутності. Моя совість чиста як директора із загальних питань, що веде ці проблеми. Я зробив усе, що міг. А далі – має бути підтримка держави. Якщо вона відмовляється – ми ініціюємо реальні соціальні ініціативи, які можемо підтримати.     

До теми:
Чернігівський санаторій-профілакторій «Хімік» продали. ФОТО