Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Територія міста
Ви знаходитесь: Економіка / Чернігів / Інновації з інвестиціями давно просяться у Чернігів, та… кому вони тут потрібні?

Інновації з інвестиціями давно просяться у Чернігів, та… кому вони тут потрібні?

"Не дай нам, Боже, жити в часи великих перемін", - молилися давні філософи. Бо знали, як довго й нелегко може пробиватися прогресивне у старому інертному суспільстві. Однак життя все одно рухається вперед, вимагаючи змін у всіх галузях.

А "фокус" під назвою "успіх" працює просто: хто швидше зрозумів нові потреби, - той вирвався вперед.

А хто ігнорує вимоги часу, - тому "пасти задніх" і заздрити успішним. "Чому ми такі бідні? Бо дурні. А чому дурні? Бо бідні", - наче про нашу владу приказка…

Повернення до колишнього, соціалістичного, економічного устрою на пострадянському просторі, в тому числі й в Україні, - утопія. Це давно очевидно не лише спеціалістам, а й простим людям. Тому всі шукають виходи з тупиків та нові способи організації життя Перебудови та зміни - не лише український клопіт: виробничі, технологічні, наукові, організаційні новації та реформування не оминають жодну з розвинених країн світу.

Але питання в тому, як це впливає на життя простих людей і як поводяться в екстремальних ситуаціях ті, хто ними керує. Те, що владні структури інших країн уміють давати раду викликам часу - тепер не секрет і для нас. Виходить чомусь у них вчасно до науковців дослухатися, виробництво швиденько перелаштовувати, кризу "обдурювати" і нам (третьому світу) свої товари та послуги нав'язувати.

Інша справа - наші можновладці: плекати свій власний бізнес, іноді спілкуватися з виборцями, розуміти їх, щось обіцяти… і не дотримати слова - у наших виходить найкраще з усього. А ще вміють і люблять високі чиновні люди "палиці в колеса" активістам устромляти, щоб не були такі розумні, "гальмувати", "розводити", "підставляти", "кидати" плюс інші "піжонські" поняття.

Перепрошую, віднедавна ще танцюють і співають. Скажете, що вельми перебільшую: мовляв, у місцевій владі багато добросовісних і професійних службовців. Можливо, але на якості життя простих людей ця обставина чомусь не позначається.

Міській владі зручніше нічого не пробувати?

Вивчаючи історію рідного краю, розглядаючи підручники з картинками, наші діти дізнаються про славетну Чернігівську фабрику музичних інструментів. І про ганебну її загибель. І мають змогу "помилуватися постіндустріальним пейзажем" на місці колишнього унікального виробництва: зруйновані виробничі й житлові приміщення, залишки паркану, купи сміття.

Аналогічна картина постає і на місці фабрики первинної обробки вовни на Шерстянці. Невідомо, яка доля спіткає найближчими роками території заводу ЧеЗаРа та інших колишніх індустріальних гігантів міста. Очевидно одне: зруйнувати старе і побудувати щось ультрасучасне в найближчі десятиліття навряд чи вдасться. Хоча б вистачало коштів у бюджеті на латання дірок в асфальті та лампочки на стовпах…

А виклики часу вже інші: зміни потреб суспільства, старіння (нерентабельність) існуючих виробництв, "вростання" виробничих зон у центр міста... Це вимагає від власників підприємств та місцевої влади пошуку нових шляхів розвитку. Шляхом перетворення відпрацьованих виробничих потужностей і територій у сучасні бізнес-структури (так звані технопарки) пішли багато країн світу, зокрема, Польща, Росія, Китай.

Виявляється, що й у Чернігові є ініціатори йти цим вивіреним шляхом. Ідея заснування технопарку в нашому місті, на території заводу "Жовтневий молот", виникла… близько п'яти років тому. Концепцію його створення розробили спеціалісти Чернігівської та Гомельської агенцій регіонального розвитку.

Керівництву названого підприємства перспектива сподобалася, розпочалася реалізація проекту. Завдяки цьому зав'язалося спілкування з потенційними учасниками та інвесторами з Білорусі, Росії та Польщі, "вималювалися" схеми співпраці місцевих науковців і підприємців, відкриття нових робочих місць. Адже на території заводу з понад 100-річною історією збереглися будівлі, що мають цінність майже як архітектурні пам'ятки. Крім цього, тут наявні діючі інженерні мережі: водогін, побутова і зливна каналізації , кабелі зв'язку, електропостачання  та інші. Все це може дати життя різним сучасним виробництвам, створенню лабораторно-виробничого комплексу, а придорожню територію перетворити на компактну культурну територію з офісно-діловим центром, комплексом для постійних ярмарків із пунктом технічного обслуговування і супермаркетом, готелем, житловим комплексом, кінотеатром, бібліотекою, інтернет-кафе, басейном, фітнес-центром, льодовою ковзанкою, майданчиком для спортивних занять, кімнатами для дитячих гуртків, аптекою і медпунктом, швейно-ремонтними майстернями, поштовим і банківським відділеннями, туристичними фірмами,  відкритою і підземною автостоянками тощо.

Досвід інших країн показує, що подібна реорганізація - поєднання сучасної виробничої сфери та сфери обслуговування, надання послуг городянам - дуже зручні, бо підприємцям і владі не треба вишукувати посеред міських житлових масивів місця для всіх цих об'єктів. А територія старого підприємства "Жовтневий молот" із часом опинилася мало не в центрі міста, куди з усіх кінців міста людям зручно доїжджати.

Однак на шляху реалізації проекту технопарку „Інноваційні технології 3000” виникло чимало штучних перепон з боку міської влади. Таке враження, що ні депутати, ні міський голова не збираються вивчати надані їм документи (чи бодай вислуховувати пропозиції ініціаторів технопарку).

На листи-звернення з приводу землевідведення під проект чиновники просто не відповідають, а на сесіях міської ради демонструють повне неприйняття ідеї. Щоправда, не пояснюють причин свого негативного ставлення. Аби ще хтось надавав подібну пропозицію міській раді - можна було б зрозуміти, мовляв, у конкурента кращі пропозиції. А так - не ясно, чому не дають підприємству можливість зробити добре діло. Може, бояться невдачі? Але ж їм до невдач не звикати?

Що ж таке технопарк?

Це добровільне об'єднання суб'єктів науково-технічної і підприємницької діяльності, що працює як юридична особа (на підставі угоди про співпрацю). Новітнім структурам обіцяно державну підтримку відповідно до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків". У всьому сучасному світі територіально-виробничі та наукові комплекси, тобто технопарки, вважають найефективнішою організаційно-економічною формою поєднання науки і виробництва.

Розробки й реалізації інноваційних та інвестиційних проектів у технопарках України відбуваються за участі наукових та інженерно-технічних працівників. Діяльність цих об'єднань базується на матеріально-технічній і виробничій базі учасників. Наукова і виробнича інфраструктури забезпечують комплекс робіт - від наукових досліджень до промислового випуску інноваційної продукції, маркетингових досліджень та навчання персоналу. На вітчизняні технопарки покладено такі завдання: впроваджувати наукові розробки у виробництво; залучати внутрішні та зовнішні інвестиції; налагоджувати промисловий випуск високотехнологічної конкурентоздатної продукції; створювати високоефективні методи охорони навколишнього середовища; розвивати матеріально-технічну бази наукових досліджень; координувати наукові розробки, здійснювати моніторинг інноваційної та інвестиційної діяльності; готувати фахівців для роботи в умовах ринку.

Перші технопарки в Україні з'явилися у 2000-у. Станом на початок 2009 року їх нараховувалося шістнадцять: 12 зареєстровано і 4 проходять процедуру реєстрації. Серед них і Чернігівський технопарк „Інноваційні технології 3000”. Та чи дасть міська влада успішно пройти процедуру реєстрації? Чи допоможе у створенні нової структури на базі заводу "Жовтневий молот"?

А в сусідів виходить…

Не втомлюються повторювати з високих трибун керманичі держави, що економічна ситуація в Україні потребує регіонального інноваційного розвитку, створення ефективної інфраструктури інноваційної діяльності, функціонування якої було б спрямоване на забезпечення високих темпів економічного розвитку.

Є області, де окремі елементи цієї самої інфраструктури більше розвинені, порівняно з іншими регіонами. Зокрема, у Полтавській області створено три інноваційні бізнес-інкубатори, у Луганській - п'ять науково-навчальних центрів і чотири науково-впроваджувальних підприємства, дев'ять небанківських фінансово-кредитних установ, у Рівненській області діє вісім науково-впроваджувальних підприємств, у Івано-Франківській представлені майже всі елементи інноваційної інфраструктури - технологічний парк, інноваційний бізнес-інкубатор, дослідницький центр з питань інновацій, центр науково-технічної та економічної інформації, інноваційно-технологічний кластер, три центри комерціалізації інтелектуальної власності та три навчально-наукових центри. Досить розвиненими є інноваційні інфраструктури у Донецькій, Хмельницькій, Житомирській, Миколаївській та Харківській областях. Разом із тим, у Чернігівській та Сумській із усіх елементів інноваційної інфраструктури наявні лише ЦНТЕІ (центр науково-технічної та економічної інформації).

Для забезпечення впливу місцевої влади на розвиток інноваційних процесів деякими обласними державними адміністраціями розроблено інноваційні програми, стратегічною метою діяльності цих регіонів визначено формування інноваційної моделі розвитку економіки. Такі програми затверджено, зокрема, в Черкаській області - "Обласна програма науково-технічного та інноваційного розвитку на 2008-2011роки" та Запорізькій - "Цільова економічна програма інноваційного розвитку Запорізької області на 2008-2012 роки". На сьогодні система технологічних парків є чи не єдиним позитивним прикладом дієвого механізму реалізації державної інноваційної політики. При втіленні проектів технологічних парків на ринку України з'являється вітчизняна конкурентоздатна продукція, що сприяє заміщенню імпорту та позитивно впливає на нашу економіку.

Проте у 2009 році, можливо, через кризу, активність технопарків практично зведено до нуля: кількість діючих проектів зменшилася в 7 разів (зі 108 до 17). Зате нам ніякий спад не загрожує, бо до зростання ніяк не дійде. От і залишається питання відкритим: бути чи не бути технопарку в Чернігові?

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM