«Все можна. Але через п’ять років...» Про безкоштовні туалети, естетику і закон

Багато чернігівців знають одну із своєрідних «прикрас» центральної частини нашого міста – громадський підземний туалет поруч з перехрестям вулиць Київської і П’ятницької.

Дехто й користується ним за призначенням, хоча задоволення від цього навряд чи отримує. Чому? Відповідь на це питання читач зможе дати сам, тільки-но спуститься туди по сходах.

Тьмяна лампочка освітлює лише одне з двох відділень чоловічої частини туалету (у жіночу не заходив, але бажаючі можуть дослідити і її. Навряд чи там краще), у друге ж краще взагалі не заходити: морок і сумнівна волога під ногами. У ніс б’є не дуже приємний запах хлорки, але він вбиває інший, ще неприємніший запах. Одного разу зайшовши сюди, наступного вже подумаєш – «А може все ж таки дотерпіти до дому чи скористатися цивілізованішим, хай навіть і платним, туалетом?» Та ще на згадку приходять і неодноразові сексуально-кримінальні події, пов’язані з цим місцем...

Я не заперечую необхідності існування громадських безкоштовних туалетів, адже й сам не хочу погоджуватися з тим, що за відправлення власних природних потреб людина повинна платити гроші. Так, громадські туалети потрібні. Але не в їхньому нинішньому вигляді: без охорони, в антисанітарному стані, являючи собою фактично притулок-розсадник для наркоманів, п’яниць, потенційних правопорушників і злочинців (останній факт – згвалтування, яке сталося у жовтні минулого року в приміщенні жіночої частини саме цього громадського туалету).

Цікаво, що лад у «туалетній справі» на П’ятницькій вже не перший рік намагається навести керівництво ЗАТ «Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів». Як відомо, це підприємство вже не перший рік надає якісні послуги чернігівцям і туристам у сфері відпочинку і різноманітних розваг. Їхня мотивація і аргументи цілком зрозумілі: сучасний торгівельний і культурно-розважальний центр, дитячий майданчик, улюблений зелений куточок для відпочинку мешканців та гостей міста, а поруч з ними – чорний дах напіврозваленого громадського туалету... «Новий Чернігів» неодноразово звертався у фонд комунального майна міськради з приводу облаштування за власні кошти на місці туалета яскравого дитячого майданчика, з розробкою на прилеглій території сучасного ландшафтного дизайну. Тим більше, що територію громадського туалету «Новий Чернігів» розглядає як фундамент для спорудження сучасного туристично-готельного комплекса з високим рівнем сервісного обслуговування клієнтів. Фактично пропонується новий напрямок у використанні території туалету, який би гармонійно «вписався» в обличчя центральної частини міста.

Листування між ЗАТ КГХ «Новий Чернігів» і міською владою Чернігова з приводу вищевказаного громадського туалету розпочалося ще у 2003 році. Минуло сім років, а справа з місця фактично так і не зрушила. Скажи про це будь-якому німцю чи французу (хоча б навіть і литовцю) – і він здивується. Бо там, «у них», у цивілізованому світі, подібні питання вирішується, звичайно ж, не роками. Фактично місто втратило п’ять років існування туристично-готельного комплекса. А це – чималі кошти, яких недорахувався міський бюджет.

У 2004 році земельна ділянка над громадським туалетом (тобто, на його даху) була надана для проектування надбудови спортивному клубу «Золотий пояс». Однак за п’ять років, упродовж яких дане рішення міської ради мало силу, спортклуб нічого над туалетами так і не спорудив. І зараз, таким чином, не має на дану земельну ділянку жодних прав.

У 2008 році за дорученням міського голови Чернігова Олександра Соколова фондом комунального майна планувалося провести конкурс на передачу в оренду міських громадських туалетів. ЗАТ КГХ «Новий Чернігів» був готовий взяти у ньому участь, але про дату проведення конкурсу був повідомлений ... за кілька днів до нього. Підготувати повний пакет відповідних документів за такий час, зрозуміло, було майже неможливо, і тому «Новий Чернігів» не зміг направити на конкурс свого повноважного представника.

На чергове звернення до міського голови стосовно надання у довгострокову оренду приміщення підземного громадського туалету відповів начальник управління ЖКГ Чернігова Вадим Антошин

«Управління ЖКГ Чернігівської міської ради не заперечує проти надання в оренду приміщення, яке є комунальним майном територіальної громади м. Чернігова, за наступних умов:

1. дотримання процедури на право укладання договору оренди комунального майна згідно чинного законодавства;
2. збереження цільового призначення об’єкту упродовж п’яти років (після чого дозволяється провести його перепрофілювання – О.В.), режиму його використання та збереження відповідних робочих місць;
3. проведення власним коштом капітального ремонту об’єкта та прилеглої території».

Отже, забирайте туалет, ремонтуйте його, п’ять років утримуйте, а потім робіть з ним що заманеться. Позиція управління ЖКГ зрозуміла і, в принципі, правильна. Для «Нового Чернігова» цілком до снаги це зробити, навести у вже не «громадському», а приватизованому туалеті лад, почекати п’ять років, як того вимагає закон, а потім перетворити його на щось інше. Адже розбудова території продовжуватиметься, і на місці туалету незабаром має з’явитися сучасний комплекс із низькоповерховим сучасним готелем із легких конструкцій, аптекою, салоном краси, центром обслуговування бізнесу.

Такі пропозиції по реконструкції відповідають концепції розбудови центральної частини міста, як туристичного. Зрозуміло, що сусідство вищевказаних закладів із туалетом, нехай навіть і «красивим», недоречне.

Цікаво, що в переважній більшості цивілізованих країн громадські туалети в їхньому «чернігівському варіанті» вже давно є анахронізмом. Вони або платні і чисті, або це безкоштовні, але також чисті кабіни-біотуалети (як, наприклад, у країнах Прибалтики). Але закон говорить, що здійснити задумане «Новий Чернігів» зможе не раніше, ніж через п’ятирічку. Доводиться констатувати, і це ні для кого не буде відкриттям, що закони не завжди відповідають здоровому глузду. Та ми живемо начебто в правовій державі і тому повинні цих законів дотримуватися...

Фото: taiyo-vostok.ru