Головний податківець Федір Уляненко: «Ми квадратне качаємо, а кругле носимо»

Начальника міської податкової інспекції Федора Уляненка «Главная черниговская газета» знайшла у відпустці за кілька днів до професійного свята і за два дні до захисту дисертації. Але на інтерв’ю таки вмовили.

Зміна виду діяльності на наукову, а також спілкування зі студентами є для головного податківця Чернігова своєрідним відпочинком і набуттям нового досвіду.

Хоча саме досвіду Федору Михайловичу не позичати, зважаючи на три роки керівництва податковою інспекцією, роботою у філії НБУ, Ощадбанку і КРУ.

Головний податківець є фаховим економістом-сходознавцем, позаяк закінчив Інститут Азії і Африки при Московському державному університеті. Знає мову пушту (Афганістан). Магістр Академії при Президенті України.

- Чи стало легше, на вашу думку, платити податки з новим Податковим Кодексом?

- Питання цікаве, але ж я не платник податків. Я можу говорити, чи стало легше податківцю працювати з платником податків.

З прийняттям нового Податкового Кодексу не стало легше. Не стало легше і платнику податків. Чому? Тому що це зміна правил гри, в першу чергу правил обрахування і сплати податків, в першу чергу ПДВ, прибутку. Платник це все вивчає. Вивчаємо і ми.

Ми постійно висуваємо якісь пропозиції, триває постійний процес змін, напрацювань до податкового кодексу і процес його апробації на житті.

- А якщо це показати у динаміці цифр? Звідки стало податків більше надходити? Звідки – менше?

- Динаміка позитивна в розумінні збільшення сплати податків в цілому. Якщо порівнювати з минулим роком за 5 місяців, коли ми жили за іншим законодавством, основних податків до держбюджету стало надходити більше.

Частина підприємств стала більше декларувати. Інфляційна складова у збільшенні сплати податку теж присутня, але вона не вирішальна.

По Чернігову за 5 місяців цього року ПДВ сплачено на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року, податку на прибуток – на 30% більше. Це відбувається також завдяки виходу бізнесів з тіньового обороту.

- У новому Кодексі є така штука як неможливість віднесення на витрати товарів і послуг, які ти замовив у малого підприємця. Це призводить до того, що з такими підприємцями не хочуть мати справ великі юридичні особи. Це теж потрібно корегувати на вашу думку?

Питання зрозуміле і нагальне, але моя думка буде непопулярна. Я за скорочення сфери діяльності спрощеної системи оподаткування. Готовий пояснити чому. Ця система створювалася багато років назад і мала на меті забезпечення доступу до самозайнятості населення. Коли інженерам на зупиненому радіозаводі не було чим годувати свої сім’ї, їм сказали: «бери найпростішу систему оподаткування і годуй сім’ю». З роками спрощена система переросла у тіньову сферу. Часто ми заходимо на велике підприємство і бачимо на дверях вивіску юридичної особи. А коли вибиваємо чек, там вказаний підприємець.

Приклад – чернігівське підприємство з оборотами кілька десятків мільйонів на рік, має юрвідділ, начальника, заступників, трудові книжки, штатний розклад, посадові інструкції. Замначальника юрвідділу є при цьому підприємцем, який надає юридичні послуги цьому ж підприємству і отримує за них 490 тисяч гривень на рік, які потім підприємство ставить на валові витрати. Економічна логіка такої оборудки не зрозуміла мабуть тільки першокласнику. Не можна так робити. Це нахабство, яке потрібно викорінювати.

- З цим можна погодитися, але чи не зачіпатиме це незалежного малого підприємця з його маленькою справою?

- От у нас і парадокс. Малий підприємець, якого знайшли і вписали в певну схему, який міг отримувати якісь доходи і годувати сім’ю, сьогодні опинився на вулиці. Добросовісні підприємці, які надавали послуги чи поставляли товари у невеликих кількостях, теж лишаються за бортом. Знов виходить перекіс.

Тому на етапі внесення змін маємо відділити реальну діяльність по забезпеченню середнього класу від схем мінімізації. На цьому етапі виникатимуть помилки. Це етап відшліфовування статей кодексу.

- Кажуть, що в цивілізованій країні сплачують податки, а в нецивілізованій – збирають. У нас як?

- Ми поки що збираємо. І я не хочу бути песимістом, але до сплати ми ще дуже і дуже далеко. Збирати ми будемо ще довго.

- Які заходи проводить податкова, щоб підприємцю стало легше? Куди звертатися за консультаціями щодо відкриття бізнесу, в разі виникнення запитань тощо?

- Телефон 65-28-25.

Коли вступив в дію Податковий кодекс, ми мінімум раз на місяць проводимо семінар, а фактично двічі на місяць для юридичних і фізосіб стосовно змін до законодавства. Ці семінари безкоштовні. Наші фахівці розповідають про все нове, але люди відверто ходять через раз. Працює цілий відділ з роз’яснення податкового законодавства.

Деякі положення Кодексу спрощують стосунки податківця і платника. В першу чергу це електронна звітність. Ми вмовляємо, закликаємо перейти на електронну звітність. Не ходи в податкову зайвий раз! Якщо немає суб’єктивних відносин, немає і скарг одне на одного чи незрозумілих натяків на «нестатутні відносини» - подарунки, хабарі і т.д. Але наш народ звик ходити вживу.

- Як з цим боретеся?

- Намагалися закривати рівно о 17:30 двері – йдуть скарги, вживаємо інших заходів – знов скарги… До 20-го числа кожного місяця десь дві тисячі осіб здають декларації ПДВ. В останній день здає 500 людей. Минулого року ці люди скаржилися на нестачу кондиціонерів у спеку +37 градусів і стільців. В цьому випадку електронна звітність – якраз спрощення. Отримав квитанцію і не маєш зайвих стосунків з витратою нервів. І в суді в разі чого доповідати легше.

- Напевно це ціла культура стосунків?

- Безперечно. Все зводиться до багатьох мотивацій. Тому ж бухгалтеру хочеться з колегами поспілкуватися, можливо він хоче почути щось нове від інспектора чи начальника відділу, але він ніяк не може витратити 210 гривень на три ключі на рік. Проте розповідає байки, пише скарги, стоїть в черзі кілька годин для здачі декларації. Такі ми є!

- А як з корупцією в податковій? Може які телефони довіри є?

- Короткий номер 1507.

Можу з гордістю сказати, що за 2010-й рік, за минуле півріччя цього року міська податкова прожила без кримінальних справ. Навіть без протоколів про корупційні діяння.

Сказати, що ми зовсім нічого не порушуємо у своїй діяльності, я не можу. У нас є дисциплінарні стягнення по перевірках прокуратури області і міста.

Служба внутрішньої безпеки першою нас контролює, вивчає матеріали і дії. Потім прокуратура. СБУ, УБОП, УБЕЗ. Контролерів достатньо.

Є телефон довіри у відділі внутрішньої безпеки. Там можна анонімно залишити своє повідомлення. Громадяни скаржаться на посадових осіб у зв’язку з незгодою із штрафними санкціями, перевірками, викликами або скарги на сусідів і колег: не виплатили зарплату, здають квартиру наймачам без податків і т.д.

- У 2009 році був випадок, коли затримали головного ревізора за спробу хабара. Був суд, визнали спробу шахрайства. Ми її звільнили згідно діючого законодавства з роботи.

- Боремося декількома складовими. Перше – декларування. Вимагаємо від службовців додаткову інформацію про свої статки, сімейний стан і т.д. для можливості запідозрити і перевірити.

Інша складова – нас штовхає на це сам платник податків. Ми кажемо: не приходь, не спілкуйся, не принось цукерки за консультацію чи шоколадку. Наші люди прийшли, привітали інспектора з днем народження, бо знають його 5 років, подарували шоколадку. Потім вийшли на ринок і кажуть: «А я відніс вчора хабара». Я часто спілкуюся з бізнесменами, які скаржаться на такі витрати. Питаю кому носили – не кажуть.

- Тобто, корупція – це така народна традиція?

- Безперечно. Тут дві складові. По-перше, рівень заробітної плати. Про службу ходить багато пліток. Наші декларації подаються до 1 квітня, потім їх перевіряє внутрішня безпека і СБУ. Якщо десь заховав, це видно. У працівника податкової без вислуги перші три роки тисяча гривень зарплати. А працювати доводиться понаднормово. Це теж підштовхує.

Друге – йти до інспектора на день народження без шоколадки якось нечемно. І на сьогодні це народна традиція віддячувати. А там, де є умисел, нанесення збитків державі, хабар – це є кримінальне діяння. Таке в останні періоди не виявлялося.

- Якось високопосадовець обласного рівня сказав, що закриття приватних бізнесів у зв’язку з прийняттям нового Кодексу не є критичним для бюджету. Чи погоджуєтеся ви з цим? І наскільки масово йдуть здавати документи приватні підприємці?

- Десь у три рази збільшилася кількість тих, хто закрився, заявив про припинення діяльності у порівнянні з минулим роком. Тобто Кодекс з його нормами частину підприємців до цього змусив. Це факт. За 4 місяці ця кількість склала 1500 підприємців.

Припустимо, кожний підприємець платив 200 гривень. 200 тисяч для місцевого бюджету – це великі гроші, але казати про критичність при мільйонних схемах мінімізації треба обережно.

Якщо сьогодні запитати мера Соколова, то він скаже, що 200 тисяч у нього не валяються на дорозі, у бюджеті купа дірок. Але тоді треба комплексно відповідати, чому він закрився. Набрав оборот 500 тисяч і не хоче платити ПДВ, тому зійшов зі сцени? Захворів? Їде в іншу державу? Дружина народжує? А скільки пішло зі схем мінімізації і скільки від цього держава виграла в цілому?

Тому однозначно говорити, що кількість ліквідацій приватних бізнесів є критичним для бюджету, не можна. Так, місцевий бюджет має пряму втрату.

- В стратегічному плані від такої втечі держава все-таки стратегічно виграє чи програє? І куди підуть ці підприємці? В тінь чи у великі юридичні структури?

- На мою думку, на жаль, більшість йде в тінь. Вони стають неоформленими найманими працівниками, допоки ми їх не виявимо. Це ментальність. І навіть красиво виписаний Кодекс тут нічого не міняє.

- Чи є статистика гривневих міліонерів в Чернігові?

- Якщо не помиляюся, за минулий рік задекларованих мільйонерів у нас не було.

- Які види діяльності є найбільш рентабельними і потужно наповнюють міський бюджет?

- Відповісти на це питання однозначно складно. Тіньова складова залишається дуже значною. Тому платять податки ті, хто не може їх заховати з декількох причин. Перша – відносини з тими, хто веде світлий бізнес. Наприклад, будівельний.

Нас дуже бентежить, що торгівля не платить податків. ПДВ ще платять, але не платять прибутку. 160 підприємств збиткові.

- А що з ПДВ? Які проблеми?

- Проблеми дві. Держава повільно повертає платникам ПДВ. Кодекс передбачає скорочення видів діяльності, за які повертається ПДВ. Друге – в ПДВ залишається багато фіктивних операцій. Створюється цілий ланцюг проходження товару, формується так звана податкова яма і мінімізація податкових зобов’язань.

- Які б ви ще відзначили кричущі схеми уникнення сплати податків?

- Рекламувати схеми несплати?

- У художніх фільмах такої реклами більше :)

- Основні схеми були пов’язані із спрощеною системою. Набиралося іноді кілька мільйонів за рік мінімізації на валових витратах. В основному по податку на прибуток. По ПДВ – це безтоварні операції. Це коли одна чи дві особи зареєстровані на фірмі. Проганяються через рахунки гроші, а реальної економічної діяльності не відбувається. Формується податковий кредит з несплатою коштів до бюджету, або ще вимагає відшкодувань.

- То скільки на вашу думку все-таки має бути підпільних мільйонерів у Чернігові?

- Що таке гривневий мільйонер? Це отриманих доходів в гривні за рік, які підлягали декларуванню. Думаю, що таких людей досить багато. Враховуючи тіньовий обіг в державі.

- На скільки оцінюєте обсяг тіньової економіки в місті у %?

- Хотів би бути об’єктивним. Мені чомусь здається, особливо у сфері торгівлі, це не менше 50%. Всі наші ринки – це суцільні тіньові обороти, як би хто не говорив. Суцільні - це звісно не 100%, а десь 90%.

Що стосується великих підприємств, там теж є своя складова, але вона набагато менша. Але загальну межу у 50% ми ще не подолали. Можливо, я помиляюся.

- Деякі експерти оцінюють обсяг тіні на ринках у 70%. За тими ж оцінками близько 50% на ринках працюють без патенту. З чим це пов’язано? З тим, що для отримання мінімальної пенсії 760 гривень підприємець має платити 340 гривень соціального внеску. Половина цього не робить. 1-го липня у вас закінчується мораторій на перевірки. Чи плануєте ви їх відновлювати? Яким чином збираєтеся виявляти порушників? Адже якщо ролет закритий – нікого немає на місці, нема з кого і питати?

- Питання слушне. Оце якраз та частина, що пішла в тінь. Дійсно, зараз мораторій і ми не перевіряємо підприємців. Коли мораторій закінчиться, ми будемо перевіряти. Насамперед, будемо обраховувати. Найефективніший спосіб – інвентаризація торгових місць, яка проводиться разом з владою і міліцією. Далі – кількість договорів на оренду цих місць і з ким вони укладені.

Якщо навіть господар ринку буде проти такого висвітлення, то всі механізми для цього є. Коли така процедура зроблена, ми виходимо на прозорі схеми. Іноді нам йдуть назустріч власники ринків. Іноді вони саботують, бо їм вигідніше отримувати більшу і стабільну орендну плату, ніж те, що отримує держава.

- Але ж офіційно оформленим підприємцям така «конкуренція» теж не вигідна?

- А це вже наша ментальність. Я ходжу на мітинги підприємців проти податкового кодексу. Там всі стоять поруч і ніхто нікому нічого не каже. Чому ви між собою не вирівнюєте ситуацію? Власники магазинів нам теж скаржаться, що не можуть конкурувати з ринком. Але ж вони з ними по один бік барикад. Коли ж ми говоримо про цивілізоване суспільство, там є суспільне неприйняття неплатника. Інше – виключення з правил. У нас поки навпаки – суспільство з боєм захищає неплатників і мінімізаторів.

Але не буде нормальних пенсій і зарплати без конверта, поки не навчимо найманого працівника вимагати для себе зарплату офіційну.

Сьогодні заходиш на пилораму, а тобі працівник каже: «Краще мені сьогодні 200 гривень, ніж завтра 100 гривень десь зарахують».

- Це ж замкнене коло, пов’язане з тим, що у людей немає грошей…Людина багата, яка звикла до кращого, не буде йти на такі умови…

- Абсолютно. Але чим довше ми консервуємо цей стан, тим більш заскорузлим є той прошарок, який платить і працює в тіньовому секторі. Іншого шляху немає ніж жорсткими реформами змушувати особу платити податки. Або планувати своє життя так, щоб воно вписувалося в діюче законодавство.

Свіжий приклад – вітали молодих підприємців. Одному нещодавно виповнилося 18 років. Вітаючи, запитали про бажання. А він встає і каже: «Збільшіть нам неоподатковану межу до 2-х мільйонів». Він побув підприємцем тільки три місяці, а думка тільки одна, про інше він не мріє. З такою ментальністю про що ми говоримо?

- А з якою метою молоді люди йдуть у податкову службу?

- На мою думку, на жаль, більшість молодих людей уявляють собі симпатичне життя податківця як володаря певної території чи певних благ, які дає посада. На жаль, це так. Інша частина вважає, що є певна зарплата і стабільність. Вона благ не потребує, а потребує такої іміджевої роботи. Щоб можна було батькам похвалитися.

- Престиж?

- Так, престиж. Чогось іншого цікавого по їхніх очах прочитати складно. Втомився повторювати збиту фразу: «Ми квадратне качаємо, а кругле носимо». Цей податковий принцип на сьогоднішній день живе і він не може подобатися молоді, яка чомусь навчилася. А він є і я його як начальник насаджую тут.

Можливо, сюди йдуть розширити коло спілкування і чомусь навчитися. Така категорія теж є. Після року навчання і перевірок це непоганий старт для більш високооплачуваної роботи.

- А в чому самі Ви знаходите себе на цій посаді? В чому для Вас її зміст і сенс?

- Серед держслужбовців є такий неприємний жарт. Що на держслужбі служать ті, хто не знайшов себе в іншому місці. В бізнесі, наприклад. Але держслужба дає можливість певного розвитку. Тут є можливість кар’єрного росту. Це теж стимул для особистості. Це посада, ранг, звання, нагороди.

Для мене? Я давно на державній службі, тому напевно не знайшов кращого прикладання своїх сил. З іншого боку, мені вдалося недовго затримуватися на рядових посадах. Це все-таки приваблює. Тому що право розпорядчих функцій, підпису документів, коло спілкування – це просто цікаво. Є колектив 300 чоловік в цій будівлі, за який ти відповідаєш і будуєш для нього певні перспективи.

Покладаю надію, що допрацюю до того моменту (мене не буде звільнено з політичних мотивів, інших собі не уявляю), коли логіку загальнолюдську і загальноєвропейську у цю службу вдихнемо.

Хоча відкрию вам секрет. Навчаюся в аспірантурі технологічного університету. Читаю лекції з оподаткування, пробую себе у роботі із студентською масою.

- Може і вдасться як викладачу подолати оте ментальне серед учнів?

- Так. Моє завдання – довести не букву підручника, а бачення проблеми. Переконати, що держслужба і здоровий глузд – речі сумісні. А це велика проблема для держави. Щоб людина потім не зіштовхувалася з тим, чому не навчалася. Мета – не тільки переконати студентів, але і самому в цьому віри не втратити.

- Ваша відповідальність, пов’язана з прийняттям рішень і передачею досвіду молодому поколінню, є зрозумілою для сім’ї? Як розподіляється ваш інтерес?

- Я давно обіймаю різні посади і в сім’ї сформована звичка до такого порядку денного, стилю поведінки і життя. Жінка іноді критикує мене за мої керівні звички, які іноді дають про себе знати. Можливо, неправильно ставлюся до критики. Звикаємо до режиму часу з роками. У спілкуванні зі студентами теж отримую задоволення і позитивний досвід. Це величезний досвід у питаннях що можна, треба і можливо.

- Що побажаєте читачам і колегам перед святом?

Олег ГОЛОВАТЕНКО