«Чернігівські відомості» підуть на торги?

Після виходу з числа співзасновників міської комунальної газети «Чернігівські відомості» у міській раді захотіли змінити формат її фінансування. Щоб одержати гроші за висвітлення діяльності органів самоврядування Чернігова, газетярам доведеться пройти через процедуру торгів.

Проект рішення, схвалений міськвиконкомом, прес-служба мерії планує внести на розгляд сесії 28 квітня.

Зміни стосуються «Програми з інформаційної забезпечення населення м. Чернігова друкованим засобом масової інформації газетою «Чернігівської відомості» комунального підприємства «Редакція Чернігівської міської газети «Чернігівської відомості» Чернігівської міської ради на 2016-2018 роки.

Щоправда, викладена у новій редакції, вона стала абсолютно іншим документом, як за назвою, так і за змістом. У додатку до рішення міськвиконкому його визначено, як «Програму висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування міста Чернігова у друкованих засобах масової інформації на 2016-2018 роки».

Щоб стати офіційним друкованим ЗМІ мерії, тепер буде потрібно пройти процедуру публічної закупівлі послуг. На 3 роки з міського бюджету для фінансування Програми планується виділити 1,5 мільйона гривень (у попередній редакції було 1,9 мільйона).

При цьому пріоритетне право на укладення договору після цього має, що реформується відповідно до закону про роздержавлення державних і комунальних медіа.

Директора вказаного комунального підприємства, головного редактора видання Ірину Мокроусову наш візит до її кабінету не здивував. «Я й сама дізналася про це лише з Інтернету, – вразила зізнанням вона. На засідання виконкому мене не запросили».

– На скільки відсотків газету нині фінансують з бюджету?

– На сьогодні ми з міського бюджету не отримуємо взагалі нічого. Якщо не рахувати 21 тисячу гривень, виділених у лютому. Тобто, ми зараз існуємо на ті кошти, які заробили у минулі роки на виборчих кампаніях. Незважаючи на це, свої зобов’язання про друкування рішень міської ради, виконкому і регуляторних актів ми виконуємо. Робимо це відповідно до угоди, укладеної ще кілька років тому.

Ми робили розрахунок сум вартості оприлюднення офіційної інформації та іміджевих матеріалів і надсилали до міської ради. Я проводила аналіз за перший квартал цього року і вийшла на цифру десь у 150 тисяч гривень.

Раніше газету дотували приблизно за принципом «50 на 50». Тобто, половину заробляли ми самі, половину одержували з бюджету. Для порівняння: у діючій Програмі на цей рік наших власних коштів було закладено 550 тисяч, бюджетних – 600 тисяч. У новій редакції пропонується менша цифра за висвітлення – 468 тисяч.

– Як недофнансування відбивається на житті газетярів і виробничому процесі?

– Зарплата працівників стала меншою, адже раніше у нас, як і в інших бюджетників, відібрали індексації. Ми трохи доплачували всім з власних коштів, тепер і на цьому доводиться економити. У середньому стали одержувати на руки на 300 гривень менше, тобто на 10-20%. Для прикладу, журналіст із стажем понад 10 років нині отримує менше 2 тис. гривень. Бюджетні гроші ми донині використовували виключно на виплату зарплати.

А взагалі виживати дуже непросто. Газетний папір, друкарські послуги нині коштують недешево. Через це працюємо собі на збиток, адже собівартість примірника перевищує його ціну на 20 відсотків. Будемо затягувати паски.

– Чи не вважаєте таке урізання коштів помстою з боку нинішнього мера за активну участь видання в агітації за його попередника?

– Мені дуже хотілося б вірити, що це не так. Маю надію, міський голова все ж є поміркованою виваженою людиною. Гадаю, що, керуючи міською радою, він зважатиме на те, що у нас законодавство, якого потрібно дотримуватися. в пункті про майно, в пункті про фінансову підтримку. У законі про реформування ЗМІ дуже багато норм, що захищають наші права.

Звичайно, ми розуміємо, що якісь зміни у стосунках з міською радою та керівництвом мають відбутися.

– Від бюджетників часто можна було почути нарікання, що їх змушують передплачувати вашу газету. Чи відійде така практика в минуле?

– Ми й раніше нікого не примушували передплачувати. Якщо й зверталися до міських управлінь або підприємств, то просили: маєте можливість – передплатіть. Обіцяли, у свою чергу, писати по них більше, розміщувати матеріали. Наприклад, у нас щономера йшли матеріали про школи Чернігова, дитсадки. Щойно з проханням написати про їх життя звернулися представники ще одного навчального закладу. Вважаю, що це нормальна практика. Тож "викручувати руки" нікому точно не будемо.