Покурити коштує до 1700 гривень – Екоінспекція

Спалювання рослинності або її залишків призводить до значного забруднення атмосферного повітря та погіршення якості земельних ресурсів.

Велика кількість диму від випалювання стерні, поживних решток, сухої рослинності, опале листя тощо створює безпосередню загрозу для життя людини. А саме – сприяє появі підвищеної кількості запальних захворювань органів дихання і очей, захворювання серцево-судинної системи.

Під час згоряння 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. У їхній склад входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали й т.д.

У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що може викликати в людини онкологічні захворювання.

Крім того, дим негативно впливає і на стан навколишнього природного середовища – знижує родючість ґрунтів, порушується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість, забруднюється атмосферне повітря та з’являється пожежна загроза для прилеглих територій.

Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й коріння майбутньої рослинності, так, що земля, перетворившись на попіл, на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, в т.ч. і в прилеглих лісових масивах.

Від низового полум’я знесилюється коріння, слабшає здатність дерев боротися із шкідниками. Вигорає лісова підстилка – те саме „сміття” на землі, в якому буяє непомітне життя комах, хробаків та іншої живності, яка є незамінною ланкою у природному ланцюгу.

Пал нищить насіння цінних рослин, особливо лікарських. Доведено, що щорічні пали в одному й тому ж місці призводять до зміни видового складу рослинності і покіс перетворюється на плантацію грубого бур’яну.

З метою недопущення цього, керуючись природоохоронним законодавством, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області буде проводити спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.

До порушників природоохоронного законодавства застосовуватимуться заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП - на громадян накладається штраф у сумі від 85 до 170 грн., а на посадових осіб від 850 до 1700 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.

Держекоінспекція в Чернігівській області наголошує: якщо ви виявили факти спалювання рослинності або її залишків чи сміття, варто повідомити про це за телефонами: (0462) 651-362; 4-33-42.

За повідомленням Тетяни Войтенко,
головного спеціаліста у зв’язках з громадськістю та ЗМІ
Держекоінспекції в Чернігівській області