"Правильний овоч" дав учителю 11 тисяч за сезон

Півтисячі селян із Борзнянського району Чернігівщини засаджують городи огірками. Збирають їх із липня до кінця серпня. Врожай забирають оптом підприємство "Верес" та Ніжинський консервний завод.

— Саджати їх порадив теперішній сільський голова. До того він був заготівельником у нашому селі, — розповів Євген Нетреба, учитель фізкультури в селі Степанівка Борзнянського району. Йому 22 роки.

Три роки тому Євген засадив 5 соток. На них треба було тисячу насінин. Заробив 1,5 тис. грн. Закупівельні ціни були низькими, тому селяни відмовлялися від городництва. Євген — ні.

— Цього року зайняли огірками увесь бабин город, 20 соток, — веде далі. — Огірки ми збирали через день. Лазили по городу навколішки. Рідше збирати не можна, бо як переростають, рослина кидає всі соки на дозрівання насіння. Урожайність від того зменшується. До того ж крупні огірки заготівельники не беруть.

На городі працювали усією родиною — Євгенові мати, батько, брат та баба. За півтора місяці зібрали 2,3 т. Заробили 11 тис. грн. У школі чоловік отримує зарплату 300 грн.

Урожай сортують за довжиною — на пікулі, корнішони та ”дев’ятки”.

— Огірок до 5 сантиметрів завдовжки — це пікуль, — пояснює Євген. — Кіло приймали по 6,6 гривень. Трохи більші — це корнішони, по 5,5. Огірки від 7 до 9 сантиметрів — це ”дев’ятка” по 4,2 грн. Більші залишаємо собі на закваску, — показує кошики з останніми.

Для селян це вигідніше, ніж вивозити огірки на базар. Бо, приміром, на столичних ринках їх продавали по 2,5 грн/кг.

48-річна Олена Сухонда з села Комарівка огірки вирощує сьомий рік. На п’яти сотках городу робить шпалери. У ґрунт що 5 м забиває дерев’яні стояки. Між ними натягує алюмінієвий дріт у три ряди. На нього навішує капронові мотузки, по яких в’ється бадилля.

— На шпалерах огірки менше хворіють, збирати легше, й урожайність удвічі вища, — пояснює господиня. — Можна купити заводську сітку, але вона часто рветься. Саморобні шпалери надійніші.

Цьогоріч жінка здавала лише корнішони й ”дев’ятку”.

— Більші огірки вирощувати вигідніше. Я заробила майже 6 тисяч гривень, — додає.

На осінь Сухонда прибирає з городу кілки, дроти та бадилля. Це щоб не розмножувалися хвороби, каже Олена. Оратиме город навесні.

У Борзнянському районі висівають нідерландське насіння сортів Аякс і Сатіна. Цьогоріч з’явився новий сорт Караоке. У нього немає чоловічих квіток, тому весь цвіт зав’язується.

— На Чернігівщині огірки прекрасно ростуть без поливу, — розповідає представник заводу ”Верес” Олександр Горбаченко, 50 років. — Тут підходящі ґрунти, достатньо опадів.

Великим сільгосппідприємствам огірки вирощувати невигідно. До них треба багато ручної праці, пояснює Горбаченко. До 50% доходу йде на зарплату збирачам. Тому в усьому світі консервні заводи закуповують огірки в селян.

— Цей рік для борзнянців був вдалим, — продовжує чоловік. — Скрізь по Україні овоч не вродив, бо не було дощів.

Своїм здавачам завод ”Верес” постачає насіння та хімічні засоби захисту рослин за оптовими цінами. Сортують огірки спеціальні машини, які компанія закупила в Угорщині. Ця техніка стоїть у селах Шаповалівка та Новоселівка, куди звозять заготовлене з навколишніх сіл. Раніше селяни перебирали огірки вручну. На це йшло 3–4 год. на день, згадує Нетреба.