Світлана ПАСТАЛИЦЯ: У аптек немає надприбутків. Середня націнка на ліки – 18,6%

Напередодні Дня фармацевтичного працівника «Главная черниговская газета» вирішила поставити кілька запитань генеральному директору обласного комунального підприємства «Ліки України» Світлані Пасталиці.

Пані Світлана свого часу закінчила Чернігівське медичне училище і Курський державний медичний інститут. За фахом провізор. На її думку, конкуренція на фармацевтичному ринку ставить всіх в рівні умови і не дає зловживати.

До того ж робота фармацевта не така вже прибуткова.

Зарплата провізора трішки вища середньої по області – приблизно 2100 грн./міс. При цьому робота відповідальна і навіть небезпечна, пов’язана з відпуском рецептів, наркотичних речовин, з роботою в нічний час. Світлані Пасталиці приємно, що в професію йдуть багато відданих їй юнаків і дівчат. Головний фармацевт вважає, що будь-яка людина народжується здоровою і має величезний внутрішній потенціал для того, щоб такою залишатися...

- Пані Світлано, що являє зараз собою аптечна мережа області, міста?

- Аптечна мережа сьогодні як в області, так і в місті дуже розгалужена, представлена на будь-який смак. Кожний може задовольнити свої потреби. Якщо говорити про кількість аптечних установ, то їх приблизно близько 500. Більшість з них в самому Чернігові, значно менше аптечна мережа представлена у сільській місцевості.

Йде не зовсім раціональний розвиток. Люди, які позбавлені і транспортного забезпечення, і можливостей сучасної медицини, вони позбавлені аптек, які б могли бути осередком представлення медичної допомоги на селі.

В Чернігові багато аптек.
Потрібна одна на 15-18 тисяч людей,
у нас – одна на 2 тисячі

- Якщо говорити більш конкретніше, то у Чернігові дуже багато аптек. На один аптечний заклад у нас приходиться трішки менше ніж 2000 населення. З точки зору економіки, щоб існування аптеки було економічно доцільним, повинно бути від 15000 до 18000 населення. Тоді така аптека буде працювати рентабельно і зможе нести оті соціальні навантаження. Адже ми сьогодні говоримо, що аптека – це насамперед заклад соціального спрямування, він має приносити користь людині і допомагати їй вилікуватися. Ці питання потрібно ставити і в нових ліцензійних умовах, які зараз виходять. Але на сьогодні поки що аптеку відкриває кожний, хто захоче, у кого є кошти для того, щоб її відкрити.

- А як би ви охарактеризували ситуацію на ринку? Можливо, з накрутками, які сьогодні є? Можливо, існує на деякі ліки дефіцит при тому, що аптек так багато?

- На сьогодні слово «дефіцит», на жаль, знову з’являється в нашому побуті. Ще рік назад ми навіть не могли такого собі уявити. Було досить пропозицій на ринку. Сьогодні є проблеми, пов’язані з деяким пере форматуванням. З’явилися дуже серйозні вимоги і ми їх підтримуємо. Згідно постанови Кабміну кожний виробник повинен задекларувати оптову відпускну ціну. Це і буде вирішальним чинником до подальших розмов, які накрутки є в аптеках. Адже кожна аптека знаходиться на госпрозрахунку і є закладом, який жодним чином не фінансується з бюджету. Тобто той, хто утримує аптеки, і має забезпечити свої витрати своїми націнками.

В аптеках немає націнок у 300-1000%.
Середня націнка 18,6%

- Якщо ми десь чуємо, що десь «націнка 1000%, 300%», мене це як фахівця дуже бентежить, тому що немає такого в аптеках. Це береться від ввозу і до останнього споживача, якщо такі дані подають митники. Але аптека на сьогодні відсторонена від можливості закупівлі безпосередньо. Тільки ось в цьому році деякі заводи України повернулися обличчям до аптечної мережі. Наше підприємство потрапило у 10-ку кращих мереж України і нам деякі заводи-виробники вже запропонували пряму співпрацю. Заводи займаються просто виготовленням ліків. А розповсюдженням і доставкою по Україні займаються інші структури. Тобто саме у аптек таких націнок немає.

Розрахункова націнка у цьому півріччі у нас склала 24%. Але, враховуючи усілякі знижки і обмеження, де-факто вийшла націнка 18,6%. На сьогодні не можна говорити, що аптеки можуть розвиватися, маючи таку націнку. Але ж кожний споживач хоче заходити до аптеки і бачити приміщення, яке б у нього не викликало зворотньої реакції. Це заклад охорони здоров’я, який має дотримуватися ліцензійних умов. Тому сьогодні щось таке говорити і звинувачувати аптекарів нереально. Якщо сьогодні ображають аптечних працівників, мені дуже прикро. Бо у нас багато людей, які самі і хворіють, і самі користуються своїми послугами, і вони теж платять за ліки високу ціну. Ніхто не заперечує сьогодні, що ціни високі. Ми самі є споживачами цих ліків. На заробітну плату це дуже впливає, якщо великий її відсоток витрачається на лікування.

Аптеки, які не заробляють навіть на оренду,
доводиться закривати. Приклад – вул. Кошового

- Оскільки аптека є соціальним закладом, вона вимагає спрощення. Тому що аптека на сьогодні сплачує все. Заклад і територію потрібно утримувати, сплачуються усі належні комунальні послуги. Транспорт обладнаний саме під розвезення ліків, і це також вимагає додаткових витрат. Крім комунальних платежів це також оплата послуг всіх тих структур, які нас обслуговують. Тому всі ці виплати надзвичайно величезні.

Нашу аптеку в Чернігові по вул. Олега Кошового ми змушені були закрити. Тому що орендна плата періодично і швидко піднімалася, на наш погляд безпідставно і дуже часто. Багато людей були не задоволені таким нашим рішенням, бо це район з великою кількістю пенсіонерів. Але аптеці не вдавалося заробити навіть на ту орендну плату, яку вона платила. І коли йде згори таке звинувачення, що аптеки чи працівники якісь не такі, це дуже боляче. Ми в чомусь звикли одне одного зневажати, але цей підхід потрібно міняти.

-         Чи правда, що буде якось реорганізована аптечна мережа? З якої причини, якщо це так? І за якими критеріями це буде відбуватися?

-         Про реорганізацію як таку ми не знаємо. Але йде реорганізація галузі охорони здоров’я в Чернігівській області і України взагалі. Це переформатування може вплинути і на аптеки, оскільки зміни у наданні медичної допомоги напряму пов’язані з фармацевтичною галуззю. Ми вже сьогодні думаємо, на яких заводах розмістити держзамовлення, щоб наступного року було безперебійне постачання лікарських препаратів.

Фальсифікату немає. Є дрібний шрифт

-         Давайте трішки пройдемося по фальсифікату. Чи поліпшилася ситуація у цьому питанні?

-         Це більше запитання до інспекції з контролю якості. Бо сьогодні у нас є окрема служба, яка займається контролем якості препаратів.

Слово «фальсифікат» для людини означає щось таке підроблене, яке має негативний вплив. Якщо говорити саме про підроблені чи сфальшовані препарати, коли людина зволікає час або шкодить власному здоров’ю, про такі випадки я не можу сказати. Наскільки я знаю, таких випадків в нашій області не було. Є інше. У нас є випадки, коли інспекція виявляє невідповідність якогось препарату. Припустимо, шрифт. Коли назва і призначення пишеться правильним шрифтом, а інше другорядне пишеться меншим шрифтом, ніж потрібно. І це вже йде як субстандартна одиниця. Або ж порушуються інші вимоги до аналітичного оформлення препарату.

Можливо, ще щось трапляється в обігу. Оскільки те, що виробляють заводи, не може покриватися 100%-ою перевіркою.

Перепони для ліків штучні і природні

-         Наскільки мені відомо, існують випадки, коли багато важливих потрібних людям ліків просто не ліцензовані в Україні. Часто вони просто лежать десь собі на складі.

-         Є такі випадки. На жаль, така ситуація склалася навколо життєво необхідного препарату від серцево-судинних захворювань. Це препарат-антикоагулянт «Сінкумар». У зв’язку зі зміною власника фірма-виробник на сьогодні не зареєструвала цей препарат. В Україні він ще довго може знаходитися поза обігом. На жаль, аналога в Україні чи якоїсь заміни немає. Інший препарат «Фінілін» виробляється заводами України, але для нього немає сировини. І це теж дуже складно. Іноді важливі препарати потрапляють в чергу контролю якості. Тому що небагато лабораторій, які це роблять в Україні. Добре, якщо препарату є аналоги. Але у випадку із «Синкумаром», який ще називають «інсуліном» для людей з серцево-судинними захворюваннями, це дуже болюче.

-         Проблеми з інсуліном немає? З вакцинами?

-         Вакцина це не зовсім тема аптек. Є «Укрвакцина», яка займається цим питанням. Але ми теж свого часу долучалися до цієї проблеми.

Що стосується інсулінів, на сьогодні ми маємо порозуміння з ендокринологами і на сьогодні гострої проблеми як в інших областях немає. У минулі місяці був перебій з препаратом, який ніяк не могли пропустити по реєстрації. Ми сподіваємося, що проблем з інсуліном до кінця року в Чернігові і області не буде.

-         А як з пільговими категоріями? Маю на увазі інваліди, діти… Чи існують черги на ліки і чи покриває витрати бюджет?

-         Це дуже чутлива тема. Якщо говорити про фінансування, то на сьогодні більш-менш працюють державні програми по забезпеченню чорнобильців. Не в повному обсязі, бо їхні хвороби стають більш серйозними. Але хворі розуміють, що якусь мізерну допомогу вони мають. На жаль, програми фінансуються не в достатній кількості, долучити місцеві бюджети немає можливості.

-         Що Вам як відомій в представницьких органах людині вдавалося змінити на краще? Підходячи до теми свята…

-         Ми живемо в колі законодавчих норм. Тому підприємство працює прозоро без відхилень. Ініціативи наші стосуються насамперед змін до законодавства. Приємно, що до них дослухаються і враховують у законодавчих актах. Сподіваюся, що в нових ліцензійних умовах наші пропозиції також врахують.

Найголовніше – це фаховий рівень працюючих на підприємстві. Вони можуть не тільки відпускати фахово ліки, а й можуть внести конкретні пропозиції, які враховує і уряд, і Верховна Рада.

Дуже приємно, що до свята ми можемо відкрити нові аптечні заклади в області.

Наприклад, у Мені працював лише наш аптечний пункт, аптеки там не було. Є проблема постачання в цей район психотропів і наркотичних засобів. До Дня фармацевтичного працівника плануємо відкрити в Мені класичну аптеку. Вона буде працювати цілодобово і надаватиме медикаментозну допомогу. Сподіваємося, що цього року встигнемо відкрити аптеку і в Козельці.

До нас ходять не тільки за ліками, а й за порадою, консультацією. Мені приємно, що наші фахівці можуть це надавати.

Не займайтеся самолікуванням!

-         Яких порушень у аптеках Ви би радили остерігатися покупцю?

-         Я дуже багато про це говорю, але потім багато скарг якраз по цих питаннях. Дуже багато реклами, за яку здебільшого ніхто не несе ніякої відповідальності. Людей інколи вводять в оману, вони купують щось дуже вартісне, а потім скаржаться. Тому коли людина купує ліки, вона повинна слухати лікаря, а не рекламу. Самолікуванням займатися не можна.

Хотілося, щоб головним рекламним рухом був спеціаліст. Або лікар, або провізор, який обслуговує в офіційній аптечній установі. Хочеться розуміння, що лікує не реклама, а те, що дійсно допомагає за призначенням лікаря.

-         Ви самі надаєте більше перевагу народним засобам чи користуєтеся аптекою?

-         Тут не можна говорити про стовідсоткову перевагу. На жаль, і мені, і членам родини доводиться часто звертатися до послуг аптеки, враховуючи ослаблення імунітету. У мене внучка часто хворіє. Звісно, хотілося б не вести дитину до садочка чи в школу, почати лікувати народними засобами. Але ти знаєш, що в термінах ти обмежений, потрібно, щоб дитина вилікувалася швидше і не пропустила нічого. Тому доводиться користуватися офіційною медициною.

Буває так, що доводиться звертатися не тільки в свої аптеки, яки я очолюю. З довірою ставлюся до аптек, які поруч з нами працюють. Там теж фахівці, у них своя школа, стосунки і відношення. Тому користуюся послугами багатьох аптек міста…

-         Традиційне побажання…