Олег Авер’янов: «Доля України – в руках кожного з нас»

У буремні часи, що нині панують в Україні, на порядку денному стоїть чимало складних питань.

Як вирішити ситуацію на Сході, яким шляхом повинна йти країна, щоб досягти успіху та стабільності, які перспективи української економіки – відповіді потрібно знайти якомога скоріше.

Тож ми звернулися до людини з унікальним досвідом.

Він був офіцером української армії, має досвід успішного управління промисловим підприємством і аграрним господарством.

Це Олег Авер’янов, який уже сьомий рік поспіль очолює прилуцький завод «Пожспецмаш».

– Пане Олеже, який Ви бачите вихід із ситуації, що склалася на Сході України?

– Ситуація на Сході надзвичайно складна. Це підтверджується і підписаним у Мінську мирним договором. Противник, що безсоромно зайняв територію нашої країни, має більшу силу. Але ми мусили це передбачити і врахувати в наших стратегічних планах.

У Росії протягом 14 років, що Путін при владі, цілеспрямовано озброювали свою армію. У нас, на жаль, цим часом влада зводила нанівець усі військові здобутки. Зараз перемир'я потрібне, аби перевести дух. Крок назад не означає відступ, він необхідний, щоб зробити два кроки вперед. Збереження цілісності та єдності країни, захист наших кордонів, земель – це, на мою думку, має стати нашим головним завданням.

Я особисто зроблю все, що залежить від мене, для досягнення цієї мети. Ми постійно допомагаємо солдатам бронежилетами, касками, спорядженням, медикаментами. Також готуємось передати добровольчим батальйонам два автомобілі-всюдиходи. 

– Сьогодні Україна живе в борг. Як довго це триватиме?

– Наша країна має все, щоб досягти найвищих успіхів. Наприклад, сусідня з нами Польща починала реформи в набагато гірших умовах за ті, в яких жила тоді Україна. Майбутнє нашої держави – за аграрним сектором. Сьогодні ми повинні впроваджувати нові технології, створити в цій сфері такі умови, щоб сільське господарство змогло стати локомотивом української економіки.

Ті обставини, що є у нас зараз, не зацікавлять жодного інвестора. З одного боку, ми маємо чергу з охочих долучитися до нашого аграрного сектору – з Європи, Китаю тощо. З іншого ж, їм пропонують оренду землі на 5 років і вимагають інвестиції в мільярди доларів – на таких умовах вкладати гроші в Україну ніхто не буде.

Ми маємо створити умови, які дозволять іноземцям брати землю в оренду хоча б на 15-20 років, але при цьому інвестор буде виконувати певні зобов’язання. Так, ми в змозі прийняти закони, згідно з якими вимагатимуться певні соціальні відрахування, закони, які піднімуть планку відсотка, що відраховується на пай. Має бути система контролю за сівозміною.

Ми повинні слідкувати за тим, що і коли збираються вирощувати інвестори. Так ми збережемо нашу землю і отримаємо село, яке може прогодувати себе.

Якщо ми створимо умови, що поліпшать рівень життя в Україні, то зможемо навіть повернути Крим – без кровопролиття, бо він сам прийде до нас проситися назад.

– Наразі багато дискусій викликає коректність формули, що розподіляє кошти між Державним та місцевими бюджетами. Чи може Верховна Рада зрештою прийняти у цій царині чесний і справедливий закон?

– Звісно, може. Дефіцит Державного бюджету на сьогодні складає 20-30%. Звідки він береться? Саме стільки коштів розкрадається. Тобто, вихід із ситуації надзвичайно простий – треба припинити красти.

Кілька років тому я був у Грузії, зустрічався з віце-прем’єром Георгієм Барамідзе. Я був вражений, наскільки Грузія змінилася на краще, тому мені стало цікаво, як вони цього досягли. Георгій відповів: «Ми сіли і домовилися, що красти не будемо, а працюватимемо на благо нашої країни». І цю пораду, я вважаю, мусить запам'ятати кожен – починати потрібно із себе, тільки так можна змінити ситуацію на краще.

– Закони ухвалює Верховна Рада. Але нардепи приїжджають до нашого виборчого округу тільки під час передвиборчих кампаній.

– Так не має бути! Депутати повинні бути на постійному зв’язку з громадянами.

Я депутат обласної ради двох скликань. Працював у комісії з управління комунальним майном. Ми заслуховували керівників комунальних підприємств, аналізували їхні бюджети, слідкували за показниками планових та фактичних звітів виконаних робіт.

Завдяки цьому підприємства в економічному плані працювали набагато ефективніше. Навіть у часи режиму Януковича, коли комунальне майно розглядалося як об’єкт особистої наживи, мені вдавалося протистояти цьому. Незважаючи на тиск, я ніколи не торгувався із власною совістю.

Саме тому зараз мені дивно, коли люди, у яких після Майдану руки в крові, бо через прийняття законів вони фактично брали участь у розстрілах, знову йдуть на вибори. Я дивуюся, як їм вистачає совісті приїздити до нас і розповідати про те, що «ми збудуємо нову європейську країну»? Вибори будуть найкращою люстрацією, адже своє слово скаже народ.

– Тобто, на Ваш погляд, вибори є важливим етапом на шляху до перемоги українського народу?

– Україна – парламентська республіка, тому без якісно нового складу Верховної Ради ця перемога неможлива. Ми маємо позбутися популістів, інтриганів, політиканів на трибунах. Нам потрібно спекатися старих партійних кадрів, які заплямували себе й свою репутацію рішеннями, що були направлені проти України.

Без радикального оновлення складу ВР не буде ні перемоги над зовнішнім ворогом, ні відродження економіки. Тому участь у виборах – внесок кожного громадянина в нашу перемогу!