Останнє оновлення: 19:30 п'ятниця, 24 листопада
Військо / Зброя
Ви знаходитесь: Економіка / Регіон / Феодосія – Чернігів: три роки на материку. Посткримські реалії військових випробувачів
Феодосія – Чернігів: три роки на материку. Посткримські реалії військових випробувачів

Феодосія – Чернігів: три роки на материку. Посткримські реалії військових випробувачів

У травні 2014 року, в розпал подій, пов’язаних із анексією Криму, з Феодосії до Чернігова було передислоковано головну установу Міністерства оборони України з проведення випробувань озброєння та військової техніки.

Це Державний науково-випробувальний центр ЗСУ. На материкову Україну тоді перебралося близько сотні основних фахівців.

Переважно це були доктори й кандидати наук, інтелектуальний рівень яких дозволив їм не злякатися кардинальних змін, а честь і совість - зрадити присязі, даній українському народові.

У Чернігові Міноборони виділило центрові базу на той час розформованого територіального управління "Північ" та деякі кошти, а влада Чернігівщини й підприємства, з якими випробувачі співпрацювали, допомогли установі відродитися фактично з нуля. Поступово, спільними зусиллями, в її головній будівлі було зроблено ремонт, приміщення наповнено меблями і оргтехнікою. Та щойно випробувачі трохи обжилися, як їм довелося знову все залишати й переселятися - у зв’язку з початком бойових дій на сході України, у Чернігів, на старе місце, повернули сформоване в Рівному оперативне командування "Північ".

 Відтак, уже другий рік ДНВЦ освоює територію, що колись належала легендарному Чернігівському вищому військовому училищу льотчиків, розформованому в 1995 році. Про те, як працює сьогодні центр, чим займається й переймається, ми й розкажемо в цьому матеріалі.

КАДРИ І БАЗА

Одним із першочергових завдань ДНВЦ на материку було створити професійний, дієздатний колектив. Завдяки тому, що Чернігів здавна - місто військових і з достатнім науково-технічним потенціалом, поступово центр доукомплекувався до 70% від потреби. Частину штату складають місцеві цивільні працівники, з яких 17 - кандидати й доктори наук. За словами заступника начальника центру з наукової роботи Володимира Дмитрієва, вони уже всьому навчені й самостійно проводять науково-дослідні роботи і випробування в якості керівників випробувальних бригад. Відтак, на сьогодні, заявляє керівництво ДНВЦ, установа повністю відновила свою роботу. На даний час вона користується аеродромом "Півці" під Черніговом, має в розпорядженні полігони в Десні та Гончарівському. А ще - відновлює базу колишньої "льотки".

 Там випробувачам передали в користування 5 будівель. Всі вони потребують ремонту, деякі - серйозного. Половину коштів на це виділяє Міноборони, другу частину - обласна влада й підприємства Чернігівщини. Останні дають хто що може: цемент, фарбу, шпалери, пиломатеріали... На сьогодні вже повністю закінчено ремонт однієї кількаповерхової будівлі, завершується другої, відновлюється автопарк і ведуться перемовини про спільне використання аеродрому Повітряними Силами і ДНВЦ. Останнім він потрібен як місце базування авіаційної компоненти. Адже мало того, що авіація центру досі розкидана по різних базах України, так ще й на випробування доводиться часто їздити у відрядження, що недешево.

АЕРОДРОМ

 Користуватися летовищем у Півцях випробувачам дозволили відразу. У 2016 році військові відновили ґрунтову злітно-посадкову смугу, і сьогодні з неї злітають навіть вантажні літаки типу АН-26. Але самої лише смуги для робіт, які покладаються на центр, замало.

 - Аеродром належить Повітряним Силам ЗСУ. Нас допускають до певних видів випробувань - того, що стосується вертолітної тематики, безпілотників і стрибків із парашутом. Та для виконання серйозніших задач нам потрібен командно-диспетчерський пункт та інша аеродромна інфраструктура. Якщо нам передадуть ті об’єкти, які нам критично важливі, ми їх відновимо, - говорить заступник начальника ДНВЦ з виховної роботи Віталій Куравський.

 Про частину коштів, необхідних на відбудову майнового комплексу летовища, військові вже домовилися з Чернігівською облдержадміністрацією. Обласна влада зацікавлена в тому, щоб аеродром був подвійного призначення і там можна було приймати цивільні літаки й вантажі.

 - На території України таких прикладів чимало. У Львові аеродром експлуатується взагалі трьома суб’єктами господарювання, там же базується і цивільний аеропорт "Львів". Те саме бачимо в Борисполі, Вінниці, Запоріжжі, Києві та Одесі - пояснює цілковиту реальність ідеї Куравський.

 До речі, розмови про необхідність відновлення аеродрому в Півцях точаться вже три роки. І якби не війна, ці наміри вже, певно, були б реалізовані. Однак у нинішній ситуації Повітряні Сили спрямовують кошти за пріоритетністю - на відновлення, передусім, тих летовищ, які використовуються для забезпечення потреб у зоні АТО.

СУХОПУТНИМ ВІЙСЬКАМ - ПРІОРИТЕТ

На робочому столі начальника ДНВЦ Володимира Башинського нещодавно з’явився новенький глянцевий каталог. У ньому - кілька сотень видів найрізноманітнішої військової техніки та зброї, випробуваних фахівцями центру за три роки роботи в Чернігові. Тут і бронетехніка, і автомобільна, і стрілецька зброя, вдосконалена авіація, всього не перерахувати. Загалом за рік центром проводиться близько 130-150 випробувань, після яких значний відсоток зразків приймаються армією на озброєння. Тенденцією, продиктованою війною, є зменшення випробувань в інтересах Повітряних Сил. Тому що зараз найбільш воюючий вид - Сухопутні війська.

 Щодо випробувальної бази, залишеної в Криму, то військові за нею, звісно, шкодують - адже там залишилась апаратура. З іншого боку, втішають себе, лиха без добра не буває. І втрата кримської бази дозволить центрові скоріше переоснаститись і забезпечити себе сучасним обладнанням. Якщо в Криму більшість апаратури була громіздкою, стаціонарною (на бетонних фундаментах) та ще й придбаною в 50-60-х роках минулого століття, то нині на зміну їй приходять сучасні мобільні комплекси. Вони дозволяють проводити випробування будь де, в тому числі, в зоні проведення АТО.

 Там, до слова, уже побувало понад 60 військовослужбовців центру. Більшість із них просилися туди добровільно - захищати країну. Вони служили в бойових частинах і силах спецпризначення, ходили за лінію фронту рятувати авіаційні екіпажі, працювали в штабах та військово-цивільних адміністраціях і, звісно, ж проводили випробування в бойових умовах. Перевірка війною, вважають фахівці, - найкращий показник доцільності взяття нових розробок на озброєння.

ПЕРСПЕКТИВИ

Розвиток оборонної промисловості в Україні змушує урядовців думати про те, щоб продукція військового призначення була затребувана не тільки в Україні, а й на зовнішньому ринку. А для цього їй потрібно бути сертифікованою і відповідати стандартам НАТО. Забезпечити це, говорить полковник Дмитрієв, може лише створення єдиного й потужного наукового підрозділу, який буде займатися питаннями випробувань і сертифікації озброєння і військової техніки. На сьогодні керівництвом держави прийнято рішення про створення Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки на базі ДНВЦ. Адже тут є досвідчені кадри і готується повноцінна матеріальна база.

 Перспективі перетворення центру у великий інститут радіє й голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч, який щиро переймається його долею.

 - Можливість працевлаштування у рідному місті стане для нашої молоді поштовхом іти в університети на технічні спеціальності. Та й наявний у нас великий науковий потенціал буде використаний більш повно, - прокоментував новину він.

СОЦІАЛЬНА НАПРУГА

Як бачимо, все у випробувачів складається якнайкраще. Хай не так швидко відбувається, як хотілося й на що вони сподівалися спочатку, але крок за кроком центр відроджується, зміцнює свою базу і позиції, бачить перспективу.

 А от як, цікаво, люди, колишні кримчани? Чи прижилися в Чернігові, чи не линуть думкою у Крим з того чи іншого приводу, чи не жалкують що переїхали? Адже відразу після виходу з анексованого півострова, на материковій частині України їх називали патріотами й героями, обіцяли всебічну підтримку, а зараз вони такі, як і всі тут.

– Невдовзі після передислокації випробувачів із Криму в Міністерстві оборони було прийнято рішення про виділення їм 100 квартир. Дати частину коштів на їх будівництво, в якості волонтерської допомоги, на той час були готові підприємства, з якими центр співпрацює. Та через відсутність механізмів реалізації цих намірів вирішення питання затягнулося. Доки шукали і нарешті знайшли потрібний механізм, час був втрачений, а кошти підприємств витрачені на інші цілі. Кожен наступний міністр оборони коригував те найперше рішення і зменшував кількість квартир для випробувачів. Один - до 65-ти, наступний - до 40. Однак на сьогодні службове житло реально одержали тільки 2 військовослужбовці. Ще 4 взяли передбачену законом компенсацію, добавили своїх коштів і квартири купили. Отже, на сьогодні, тільки 6 фахівців ДНВЦ отримали в Чернігові житло. Зараз на черзі стоїть 152 людини", - констатував Куравський.

 За його словами, така ситуація створює в колективі певну соціальну напругу. І призводить навіть до розпаду сімей.

ПОСТКРИМСЬКІ ПРИСТРАСТІ

Співрозмовник повідав, що до Криму українські випробувачі зараз їздити не можуть. Службове житло, яке вони там мали, постійно під загрозою захоплення. Добре, якщо в квартирі хтось із рідні залишився, а якщо ні - то, вважай, пропало. У квартирах трьох офіцерів ДНВЦ уже живуть російські військові. Вони прийшли, вибили двері і заселилися. Поїхати й розібратися з нахабами не ризикують навіть члени родин українських офіцерів. Тому що їх там можуть звинуватити в тероризмі, підкинути в речі патрони чи вибухову речовину й заарештувати.

 Приватизоване житло теж не можна продати. Бо ж документи на нього, видані українськими органами, в Криму тепер нелегітимні. Хочеш продати квартиру - отримуй російське громадянство або вид на проживання і переоформлюй усю документацію.

 От такі негаразди й відсутність житла у Чернігові призвели до того, що 9 із майже сотні тих, хто вийшов із Криму, мусили звільнитися із ЗСУ (так вони не зраджують присязі) і повернутися у Феодосію вже як цивільні. Декілька ж офіцерських сімей просто розпалися.

 - От через що ми й клопочемо перед Міністром оборони про надання нашим фахівцям службового житла", - сказав Куравський.

 Він, чернігівець, вважає, що кримські військові, які залишили півострів після його анексії - патріоти з великої літери. Тому що, проживаючи в агресивному інформаційному полі, яке в Криму формувалось не один рік, вони не піддалися на провокації, залишилися вірними присязі, а тут, у Чернігові, в дуже складних умовах, відродили центр, і тому заслуговують більшої уваги з боку держави і кращої долі.

ВІЙСЬКОВА НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ БІЗНЕС-ІНТЕРЕС?

Ще однією причиною соціальної напруги, про яку офіцери ДНВЦ не надто хочуть говорити, є чутки про можливу передислокацію центру в Житомир або у Вінницю. Такі розмови Черніговом ходять уже з рік, то спливаючи, то стихаючи. З чим вони пов’язані, толком ніхто не знає. Самі випробувачі з цього приводу відмовчуються:

 - Наша справа - виконувати накази. Вище керівництво має більше інформації, - зазначають.

 А в душі, схоже, переживають. Тому що в тому ж Житомирі такої бази, як у Чернігові, для них немає. Окрім того, центр при передислокації втратить всі набрані й навчені в Чернігові цивільні кадри (забезпечені житлом чернігівці в інше місто не поїдуть). Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч. На запитання, чи можливий тут якийсь бізнесовий інтерес, він відповів ствердно.

 - Безумовно, цей фактор також присутній. Тому що ДНВЦ дав поштовх розвитку наших підприємств, яким, завдяки тісному контакту з ним, вдалося увійти в оборонні замовлення, - сказав очільник області.

 Особисто ж його, додав, насамперед турбує доля заново укомплектованого і вже досить чисельного колективу центру, і, перш за все, людей, які змушені були залишити в Криму своє житло й випробувальну базу і тільки-но увійшли в нормальний ритм життя й роботи. І тому Чернігівська ОДА як може захищає їх інтереси.

 - Ми відстоюємо цей центр. За моїм підписом листи пішли у різні міністерства, а також Міністру оборони, Президенту України і Прем’єр-міністру. У своїх відповідях більшість військових все-таки підтримує доцільність того, щоб ДНВЦ залишався в Чернігові, - сказав Куліч.

Наталія ПОТАПЧУК. 
Фото надані випробувальним центром

На фото:

  1. випробування водолазного костюма на Десні
  2. парашутист-випробувач над аеродромом "Півці"
  3. випробувальний підрив бойової броньованої машини "Козак"
  4. випробування десантної системи "Адаптер" - десантування під час зависання гелікоптера
  5. підготовка безпілотника до випробувань
  6. випробування безпілотного комплексу в умовах бойових дій у зоні АТО
  7. оцінка параметрів люка БТР на предмет евакуації поранених
  8. секретар РНБО Турчинов оцінює результативність випробувань на Гончарівському полігоні
  9. Турчинов оцінює результати випробувань обладнання та озброєння вертольоту Мі-8МСБ
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM



Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  У Чернігові "стала" вулиця Героїв Чорнобиля

Фото очевидця

RedTram
Загрузка...
Північний вектор