У селянина голова йде обертом, коли п’ять молоковозів «зазивають»
На Чернігівщині міліє не тільки Десна, а й … молочна ріка. Далися взнаки минулорічні літні знижки, після яких багато селян розчарувалися в утриманні корів. Але уперше на зібранні молокопереробників Придесення говорилося, що не тільки ціна тому є головна причина.
Адже і взимку поголів’я корів продовжує скорочуватися, коли за літр молока люди отримують 1,3 -1,7 гривні. Як з’ясувалося, головним ворогом молочної галузі все ж таки стала демографічна проблема. Щороку чисельність населення області зменшується фактично на район. До того ж старим людям все важче і важче заготовляти корми.
Крім цього, чоловіки біля автотрас, залізниць виїжджають масово на заробітки у Київ, Москву. Отож корівчина, хоч і є основним зарплатним «видавачем»-годувальником хліборобів, все ж стає економічно не дуже вигідною. Агропромисловики підрахували: вона дає п’ять місяців молоко лише «на себе», тобто на корми, ветпрепарати, а вже потім – на хазяїна.
Сільгосппідприємства теж не нарощують поголів’я такими темпами, які б хотілося. Сьогодні вони мають 65-тисячне дійне стадо, яке …скорочується. У населення ж 115 тисяч корів. Тобто останні визначають й без того «невеселу погоду» на молочному ринку.
Як не крути, сировинна база для молокопереробних заводів катастрофічно зменшується. Хоча при цьому практично всі переробні підприємства після вкладених інвестицій готові до збільшення виробництва продукції. Адже їхні потужності зайняті лише на 41 відсоток. Між ними розгорнулася справжня конкурентна боротьба за кожне село, за кожен куток.
І це не перебільшення: адже є населені пункти, де у половини сільчан забирає молоко один молокозавод, а на іншому боці села – конкурент. На Прилуччині є селища, де вулицями їздять молокозаготовачі аж п’яти переробних підприємств! Цікава і така статистика: 44 тисячі тонн молока «поцупили» на Чернігівщині переробники з Сумської, Полтавської, Київської областей. А чернігівці у їхніх селах відповідно «взяли» 36,5 тисячі тонн!
Голова Менської райради Михайло Кот обурений не цим, а ціною, за якою заводи скуповують молоко у людей:
– Вона у кілька раз менша, ніж бачимо її у магазинах. Настав час молокопереробникам ділитися прибутком з людьми!
У цьому році, напевне, господарям молочних рік після відбудови, переоснащення виробництв буде знову не до цього. На порозі вступу до СОТ чернігівська влада енергійно-адміністративно взялася за організацію обладнання у селах 388 сучасних молокоприймальних пунктів, які будуть оснащені холодильними установками. Це великі затрати.
– Кожен такий пункт обійдеться мені в 70-80 тисяч гривень, – каже директор ВАТ “Чернігівський молокозавод”Антоніна Цвіткова. – Звичайно, це великі кошти. Але я розумію, що їх треба робити. Інакше у нас далі можуть виникнути проблеми при реалізації продукції. Хоча я боюсь, що ми обладнаємо ці молокоприймальні пункти, а потім трапиться ситуація, як в Прибалтиці, де власники корів отримали від Євросоюзу кошти, щоб господарі позбулися годувальниць.
Заступник голови облдержадміністрації Анатолій Іванько налаштований рішуче:
– Якщо у селі буде обладнано молокопереробний пункт чийогось молокозаводу, то той, хто з конкурентів наважиться після 1 березня заготовляти у цьому населеному пункті молоко, матиме справу з ветслужбою. Цю продукцію утилізуємо як таку, що не відповідає санітарним нормам!
– А як же бути з великими селами? – розмірковує заступник директора по сировині ЗАТ «Маслозавод Прилуки» Віра Розуменко. – Холодильник же біля кожної хвіртки не поставиш. А хіба старенька жінка буде йти з 10 літрами за 3-4 кілометри?
Одне слово, «російські перепони» 2006 року, наближення часу до вступу в СОТ диктують на ринку молока жорстку політику, спрямовану на якісні зміни у системі молокозаготівель. Зрозуміло, через деякий час молочна галузь виглядатиме солідніше, привабливіше. Однак вона дуже залежатиме від сировинних ресурсів. А їх одними молокопунктами не наростиш. Очевидно, господарям заводів незабаром доведеться брати «під своє крило» заготівлю кормів, їх виробництво, а також солідну підтримку у першу чергу великих молочно-товарних господарств.
Чернігівська область
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 8296 |
Коментарі (1)
Місцевий патріот | 2007-03-13 09:11
А що ж залишається місцевим соживачам - відходи ?
Повинні існувати маленькі місцеві структури, які здійснюють мінімальну обробку молока і продають її населенню.
Геть суцільну глобалізацію !