Не долар зростає – життя знецінюється

Перший раз населення цілої країни не по дитячому “кинули” сімнадцять років тому. “Павловська” грошова реформа вмить перетворила десятки мільйонів людей на фінансових банкрутів.

Нинішня девальвація гривні, коли протягом трьох місяців національна валюта знецінилась практично вдвічі, також чомусь дуже нагадує звичайнісіньке “кидалово”...

Чому росте, росте, росте долар

В експертному середовищі офіційно вважається, що головною причиною нинішнього зростання американської валюти є порушення балансу між експортними та імпортними операціями в країні. Справа в тому, що експортні операції приносять долар Україні, а імпортні, навпаки, його забирають.

З падінням експорту нашого металу, хімії, устаткування тощо приток валюти ззовні різко впав. При цьому її вимивання значно посилилось за рахунок відтоку інвестицій, зменшення надходження іноземних кредитів нашим банкам тощо. У результаті з осені 2008-го щомісячний валютний дисбаланс країни почав сягати 2-3 мільярдів доларів.

Неофіційно експерти кивають головою у бік Національного банку України та дружніх йому бізнес-груп, мовляв, там також треба пошукати причини нинішньої ситуації.

Вони не можуть збагнути, чому, наприклад, масовий викид валюти на ринок потужними експортерами завжди співпадає з виходом НБУ на міжбанківський валютний ринок також з валютними інтервенціями. І навпаки, НБУ не виходить на міжбанк якраз тоді, коли цього не роблять великі фінансові гравці, немов працюючи на підвищення курсу.

Те, що на цьому дехто добре заробляє, не викликає жодних сумнівів. Доля ж національної валюти, а відтак і громадян, що отримують в ній зарплати, гравців навряд чи турбує.

Позицію вітчизняних комерційних банків також не можна назвати патріотичною. Частина грошей кредитного траншу МВФ, які Нацбанк надав банкам, використані ними на купівлю долара (замість того, щоб відновити кредитування). Вони грають на цьому, переводячи гривневі депозити своїх клієнтів в доларові, встановлюють спекулятивну різницю між курсом купівлі та продажу, притримують валюту, чим спричиняють її дефіцит.

Економічна криза та політичний розбрат в країні додають процесу знецінення гривні особливої потужності. І гіркоти.

Кому гірше за всіх

Напряму постраждали від знецінювання гривні ті, хто брали валютні кредити на житло, автомобілі чи товари довготривалого вжитку за курсом 4,65 чи 5,05 гривень. Тепер вони щомісяця віддаватимуть банкам, скажімо, не 1395 гривень (300 доларів за курсом 4,65 грн./USD), а 3000 (ті ж 300 доларів, але за курсом 10 грн./USD), що вдвічі більше.

До чого призведе така ситуація? Правильно, до масового неповернення кредитів. Люди втратять вже начебто придбані квартири та машини. А банки, і це будуть не поодинокі випадки, просто збанкрутують (доларових кредитів у країні видано на 618 млрд. грн.).

Потерпають від "доларової лихоманки" також ті, хто поклали гроші на терміновий депозит ще до початку кризи. Відсоток прибутку буде повністю знівельований інфляцією. Чого вартий депозит з 13-15% відсотками річних при інфляції за цей же період у 25%?

Саме зростання курсу долара призупинило процес кредитування в країні. Банки перелякались хвилі неповернень і фактично перестали надавати позики. Через це впало будівництво, яке жило за рахунок попиту, підігрітого можливістю взяти житло в кредит. На межі падіння автомобільний ринок. Зросли ціни на пральні машини, холодильники, комп’ютери, телевізори тощо.

Через зростання курсу дорожчає не лише імпорт, а й вітчизняні товари, в яких є доля імпорту. Це й польські підошви у вітчизняних черевиках, це імпортна пальмова олія в українських продуктах харчування, це європейське обладнання, на якому виготовлятимуться наші пельмені тощо.

Тобто, в результаті від зростання курсу долара вдвічі, приблизно на стільки ж з часом може знизитись рівень життя. Питається, навіщо тоді роками зростав український ВВП, щоб за декілька місяців усі досягнення були зведені нанівець?

Чи варто рівнятись на зелені папірці?

Заради справедливості треба сказати, що долар у світі з липня цього року також почав зростати. По відношенню до євро курс “зеленого” збільшився десь на 30%. Але останнім часом європейська валюта почала укріплюватись, і зростання долара зараз складає вже менше 10%.

Експерти прогнозують, що з весни наступного року, коли в Європі почнеться стабілізація економічної ситуації, співвідношення євро-долар не лише повернеться на докризисні позиції, а й суттєво зміниться на користь євро.

Тобто, світові валютні тенденції не співпадають з українськими, що говорить про якесь вітчизняне “валютне диво”. Навіть у Росії, такій же як ми пострадянській країні, ситуація з курсом набагато стабільніша (девальвація рубля – 20%).

За класикою, співвідношення між валютами вимірюється в тому числі їх купівельними спроможностями. Так ось, в Сполучених Штатах за один долар можна придбати приблизно стільки ж товарів чи послуг, скільки в Україні на 3,5-4 гривні. Тож, за нинішнього курсу або Америка живе в раю, або Україна живе в резервації.

Є також інформація, що США всередині своєї країни веде одну курсову політику, а ззовні — зовсім іншу. Фінансові системи країн, які прив’язують свої валюти до "бакса", отримують до власних валютних резервів не підкріплені реальним ВВП долари. Тобто, практично зелені папірці, яких можна надрукувати стільки, скільки завгодно. Було б замовлення.

Таким чином, жорстка прив’язка національних валют до американської стає небезпечною. Росія наприклад, прив’язала свій рубль до більш ніж десяти стабільних світових грошових одиниць. Проблеми з однією валютою — допоможе стабільність іншої. А Україна продовжує орієнтуватись на те, що в недалекому майбутньому може перетворитись на великий пшик.

І нинішнє знецінення життя цілого народу через віртуальні ігри на зелених папірцях є дуже болісним початком цього пшику.

Ігор Кузьменко, спеціально для "Високого Валу"