ДПІ: Українське податкове законодавство є ліберальним

Ефективна протидія працівників податкової міліції численним схемам розкрадання коштів із держбюджету сприяла тому, що на зміну вчорашнім наслідкам діяльності фірм - «метеликів» прийшли сьогоднішні «податкові ями».

Те, що їх не треба рити іншим, а тим більше національній економіці – факт: у якій би засідці не переховувалися сучасні «великі комбінатори», рано чи пізно їм доведеться заплатити за всіма рахунками.

Про це розмова з першим заступником начальника – начальником ГВПМ ДПІ у м. Чернігові В’ячеславом Божком.

— Наскільки реально в результаті боротьби з «податковими ямами» звести до мінімуму, а саме до 3 - 4%, як у Європі, розкрадання коштів з бюджету?

— Вирахувати відсоток чи говорити про якісь конкретні цифри досить складно, оскільки боротьба із таким ганебним явищем, як «податкові ями», триває кожен день. Досить інтенсивно працює податкова міліція. Проводяться перевірки — камеральні, виїзні, планові, позапланові, пов’язані з викриттям злочинних схем.

Щодня коригуються показники за результатами протидії фіктивному підприємництву. З упевненістю можу сказати: завдяки роботі, яка здійснюється, абсолютний обсяг зловживань, особливо щодо неправомірного заявлення до відшкодування сум ПДВ або ухилення від його сплати до бюджету, зменшується.

— А чи зменшується час, відведений на викриття й оперативне відпрацювання «податкових ям», після запровадження додатка 5 до декларації з ПДВ?

— Запровадження обов’яз­кового подання суб’єк­тами господарювання роз­шифровок податкових зобов’я­зань і податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку 5 до декларації з ПДВ дійсно стало важливим інструментом у нашій роботі. Адже таким чином податківці мають можливість оперативно відстежувати щонайменший рух коштів, частина з яких рано чи пізно повинна трансформуватись у ПДВ.

Проте під час аналізу даних, відображених у звітних документах, можна зафіксувати наявність розбіжностей у відносинах між контрагентами. Адже граничний термін подання декларацій з ПДВ припадає на 20 число місяця, наступного за звітним, після чого ми ще 10 днів опрацьовуємо їх, а потім ще 5 днів додатково аналізуємо з метою усунення технічних помилок. Тож розбіжності проявляються лише на 35-й день після закінчення податкового періоду, але інструмент для того, щоб він взагалі з’явився, вже є.

«Податкові ями» існували й раніше, бо завжди знаходиться той, хто хоче «нагріти руки» на таких незаконних оборудках. Однак різниця полягає в тому, що раніше податківці виходили на подібні правопорушення довгим аналітичним шляхом, зіставляючи фінансові потоки, дані податкової звітності тощо. Зараз ми маємо інший рівень швидкості, але хотілося б, щоб він був значно більшим, щоб ми насправді виявляли «податкові ями» в режимі он-лайн.

Крім того, українське податкове законодавство є ліберально орієнтованим по відношенню до платника податків: якщо порівняти повноваження податкових органів, які вони мали, приміром, 1996 року, коли було створено ДПА України, і теперішні, то впадає у вічі, що вони зовсім різні й на сьогодні значно звужені.

Це позитив, але, напевно, спочатку треба було виховати ліберального платника, який би мислив категоріями податкової культури, аналогічними до європейських категорій. А в нас часто платники податків аж ніяк не вирізняються порядною поведінкою. Тому для ефективної боротьби з «податковими ямами» наявних важелів впливу на таких суб’єктів господарювання недостатньо.

—Запровад­ження додатка 5 — лише перший крок у зміні системи адміністрування ПДВ. Що включатимуть подальші кроки і які з них є не те що першочерговими, а нагальними?

— По-перше, ми хотіли б, щоб Верховна Рада України прийняла закон, який дасть можливість дієвіше застосовувати механізми визначення звичайних цін. Зараз використання цього поняття досить обмежене — воно передбачено лише поодинокими нормами, якими регулюється справляння податку на прибуток підприємств і ПДВ у частині відносин між пов’язаними особами.

По-друге, слід запровадити електронний реєстр податкових накладних, щоб оперативно реагувати на несумлінне виконання юридичними та фізичними особами свого конституційного обов’язку зі сплати податків.

По-третє, ми прагнемо розширити повноваження щодо проведення позапланових перевірок, адже наразі це можна зробити лише за рішенням суду і, відповідно, постанови слідчого в ме­жах порушеної кримінальної справи.

Доцільно також передбачити можливість участі силових підрозділів ДПС у розслідуванні кримінальних справ, зокрема нам хотілося б, щоб досудове слідство по деяких видах злочинів здійснювали слідчі податкової міліції, на відміну від поточного стану справ, за якого навіть якщо наші працівники порушують кримінальні справи, вони зобов’язані передати їх на досудове слідство до органів МВС України і прокуратури. Це, принаймні, не логічно, тому що саме в органах державної податкової служби зосереджені фахівці, які глибоко розбираються в економіці й розуміються на податковому законодавстві.