Торба – природі. Усе в нас по моді

Гори пластикових відходів, що забруднюють навколишнє середовище по всьому світу вже стали гострою проблемою.

Пластикові, або їх ще називають целофанові пакети винайшли якихось 30 років тому. А нам вже важко уявити побут без них.

Від вуглецю до діоксину

Колись целофанові пакети були дефіцитом. Пригадайте, за часів СРСР їх навіть прали та сушили! Тепер продавці сумлінно пакують товар у кульки-«маєчки» та чемно пропонують придбати більший пакет, щоб зручніше було донести покупки додому.

І ось пакети уже всюди. Літають у повітрі. Виснуть на кущах та деревах. Плавають у калюжах, у річках та навіть в океані. Ними вислані ліси, поля, гори... Їх самих вже гори.

Відходи пластикового виробництва складають до 10% усього сміття. При цьому пластик не розкладається природнім шляхом. Під впливом сонячного проміння він розпадається на маленькі токсичні частки.

При спалюванні в атмосферу викидаються отруйні речовини – від вуглецю до діоксинів. Під купами бездумно використаного пластику – пляшок, пакетів, обгорток – людству невдовзі стане важко дихати.

Японська торба

З пластиковими пакетами вже доволі активно воюють по всій планеті.

На Тайвані з 2003 року їх було вилучено з торгових центрів. У деяких штатах США введено штрафи за використання пластикових пакетів замість паперових. У Японії влада агітує купувати багаторазові торби з полотна.

Саме останній варіант став у світі дуже популярним і навіть модним.

Полотняні сумки випускають всесвітньо відомі модельєри. У Лондоні, щоб привчити людей використовувати екологічні сумки, проводилися масштабні кампанії: торби з натуральних тканин роздавали на центральних торгових вулицях британської столиці безкоштовно.

Український варіант

Першим кроком просування екологічних сумок в Україні став проект «Торба – природі», організований солісткою гурту «Крихітка Цахес» Сашею Кольцовою у січні 2008 року.

Зокрема, на Інтернет-сайті проекту наводиться наступна аргументація:

Поліетиленові пакети виробляються з нафтопродуктів – використовується вичерпний природний ресурс.

Пластикові пакети фактично не піддаються біологічному саморуйнуванню і можуть розкладатися у ґрунті кілька десятиліть.

При спалюванні пластику вивільнюються компоненти, що містять хлор-діоксини, які руйнують імунну систему людини та спричиняють гормональні й ракові захворювання.

Користуючись багаторазовою сумкою для покупок, ви не лише зменшуєте кількість пластикового сміття, але й заощаджуєте кілька десятків гривень на рік.

Усе начебто нічого, але навіть якщо людина бажає придбати екоторбу, то знайти її майже неможливо. У магазинах сумок не видно, навіть у великих містах.

Тим часом у Європі, до якої ми так завзято тягнемось, екосумки не тільки прижилися, а й стали модним аксесуаром. Відомі компанії замість блокнотів, ручок чи чашок з гордістю дарують партнерам по бізнесу екоторби, прикрашені власним логотипом.

Меняни – європейці

У нас торби були завжди і мода на них не минала. Середньостатистичний житель нашого району з такою практичною річчю майже не розлучається – навіщо викидати зайві гроші щоразу, коли йдеш до магазину чи на базар?

А як буває прикро, коли пакети рвуться і доводиться довго визбирувати своє добро під насмішкуватими поглядами перехожих. З торбами такого практично ніколи не стається.

Дуже популярні рябі та клітчасті місткі сумки. Хоч вони й не полотняні, але довговічні. І гроші на купівлі одноразових пакетів допомагають зекономити, і довкіллю не шкодять.

І поки столичні жителі несвідомо множать целофановий мотлох, ми крокуємо у ногу з Європою, а в наших заощадливих руках – незмінна супутниця, така звична й екологічна торба.