Присвоєння ідентифікаційного номера. Роз'яснення

Кожна новостворена юридична або фізична особа повинна бути занесена до Державного реєстру підприємств та організацій або до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Відповідно до Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів” громадяни-платники податків зобов’язані зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб з моменту отримання доходів.

Державний реєстр фізичних осіб – це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки (збори, платежі, внески) згідно з чинним законодавством.

Створення державного реєстру покладено на Державну податкову адміністрацію України і забезпечує повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов’язкові платежі, з одночасною їх ідентифікацією.

З метою забезпечення однозначної ідентифікації використовується ідентифікаційний номер, який являє собою десятирозрядне число, в якому 5 лівих розрядів формується від дати народження, наступні 4 розряди-це унікальне число, що присвоюється в момент реєстрації в центральній базі даних, 10-й розряд – контрольне число, яке використовується в інформаційних системах, що діють на території України.

Зупинимося більш детально на ідентифікаційному номері фізичної особи.

Цікаво, що точкою відліку перших п’яти цифр, що позначають дату народження, стало 1 січня 1900 року. Цей день отримав номер 00001, 2 січня 1900 року має номер 00002, 31 грудня 1900 року – 00365 і т.д.

У наступних чотирьох знаках закладено інформацію про людину і, зокрема, про стать. Вона позначається дев’ятим символом: парне число – жіноча, непарне число – чоловіча.

Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ у м. Чернігові