Митний кодекс обговорюють в комітетах та мають прийняти найближчим часом

Голова Держмитслужби Ігор Калєтнік взяв участь у комітетських слуханнях на тему «Громадське обговорення проекту нової редакції Митного кодексу України», які відбулись у Комітеті з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

17 травня цього року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект нової редакції Митного кодексу України. Від того часу законопроект перебуває на доопрацюванні, у якому беруть участь члени Комітету, представники Держмитслужби, Європейської бізнес асоціації, Американської Торгівельної Палати в Україні, а також бізнесу та громадськості.

Під час нещодавнього робочого візиту Ігоря Калетніка до Брюсселя представники Всесвітньої митної організації зазначили, що нова редакція Митного кодексу відповідає нормам Європейського Союзу. Зокрема, схвалення викликали часові обмеження митного оформлення, а також скасування прив’язки суб’єктів до конкретного митного органу.

Голова Комітету Віталій Хомутиннік відзначив високий рівень проведеної роботи по розробці нової редакції законопроекту та його підготовки до Розгляду Верховною Радою України.

Ігор Калєтнік відмітив, що новий Митний кодекс має стати документом, який міститиме максимальну кількість норм прямої дії, тобто тих норм, не потребуватимуть додаткового врегулювання на рівні підзаконних актів. Це в свою чергу приятиме зменшенню кількості бюрократичних перепон у роботі бізнесу, зменшенню корупційного фактора та підвищенню рівня прозорості митних процедур. У новій редакції проекту Митного кодексу знайшли відображення норми Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, серед яких здійснення контролю на основі пост-аудита.

Голова Служби також прокоментував позицію Держмитслужби щодо норми законопроекту, якою передбачено звільнення від оподаткування під час переміщення через митний кордон громадянами товарів на суму до 2000 євро: «Ця норма не відповідає нормам Європейського. Вважаємо за доцільне понизити цю норму з 2000 до 500 євро. При цьому передбачити вагові обмеження щодо переміщуваних товарів на рівні 30 кг.»

Таку саме думку поділяють Вєслав Чижовіч, експерт Українсько-європейського дорадчого центру з питань законодавства – Етап V (UEPLAC) та народний депутат Микола Катеринчук, який зазначив, що така норма, у разі її схвалення, може поставити під загрозу розвиток внутрішнього ринку України.

Тому перш ніж ухвалити остаточне рішення мають бути зважені усі пропозиції та визначене єдине вірне рішення, яке буде максимально сприятливим та дозволить економіці нашої країни динамічно розвиватися. 

Як вже зазначалося, проектом Митного кодексу передбачено норми, які містять прогресивні для України інструменти, що дозволять бізнесу скоротити витрати часу та фінансові ресурси на здійснення митних формальностей. Зокрема Проектом передбачено вичерпний перелік документів, які подаються митним органам для здійснення митного контролю, передбачено запровадження дієвої системи управління ризиками, яка є основою митного контролю, запроваджено інститут уповноваженого економічного оператора та визначено засади використанні інформаційних технологій в митній справі (законодавче врегулювання електронного декларування). Окрім того проектом педбачено:

- право декларанта на здійснення митного оформлення товарів у будь-якому митному органі,

- проведення митного оформлення протягом 4 годин з моменту подання митної декларації та документів,

- право декларанта задекларувати товари до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення,

- право декларанта задекларувати товари значної кількості найменувань за одним кодом УКТЗЕД, якому відповідає найбільша ставка мита,

- звільнення декларанта від відповідальності за вчинення ненавмисної помилки,

- новий порядок митного оформлення та державної реєстрації іноземних інвестицій.

Разом з тим, законодавче закріплення процедури електронного декларування в Україні, це лише частина шляху. З метою стовідсоткового впровадження цією процедури у життя необхідно забезпечити модернізацію та оновлення техніки, якою володіють митні органи. Адже без оновлення матеріально-технічної бази впровадження прогресивних методів роботи не матиме сенсу.

Такі нововведення у діяльності митниці і бізнесу вимагають від інших державних органів модернізації роботи та прискорення процесу переведення дозвільних документів з паперового вигляду в електронний.

Насамкінець слухань представники Держмитслужби прокоментували усі зауваження та пропозиції, озвучені під час заходу, і ще раз підкреслили позицію відомства щодо окремих норм законопроекту.

Загалом усі, хто працював і працює над законопроектом відзначають, що у разі прийняття нового Митного кодексу Україна отримає сучасний документ, який відповідає світовим та європейським нормам. Але остаточну оцінку йому даватиме бізнес, адже головна мета прийняття цього Закону – це забезпечення рівних умов і для розвитку бізнесу в Україні, і для забезпечення ефективного виконання митними органами своїх функцій.

За інф. Державної митної служби